Дід Михайла Макарова дружив з Кучмою

 

Власниця столичного ресторану "Петергоф" Вікторія  Макарова поїхала відпочивати у неділю за місто. На зустріч запізнюється.

Офіціант проводить кореспондента "ГПУ" до vip-зали. Адміністратор Оля, 30 років, пригощає чаєм із бергамотом. Розповідає, що колись тут була булочна. Кухня в ресторані — "російсько-царська". Тут подають лосось "імператриці Катерини", запечене м"ясо "по-купецьки".

— А коронна страва — стерлядь під соусом із чорною ікрою, — хвалиться кухар Аллен, 26 років.

Заходить 33-річна Вікторія Макарова, брюнетка із синіми очима.

— Мой дед по маминой линии — донской козак Серебряков, — розповідає. — Под Ростовом есть хутор Опаринский, все Серебряковы оттуда. Дед переехал в Днепропетровск. На хуторе осталось наше фамильное кладбище. Всех Серебряковых, где б не умерли, хоронят в Опаринском.

У 19 років Вікторія Серебрякова, студентка третього курсу Дніпропетровського університету, вийшла заміж за Михайла Макарова. Його дід Олександр працював директором заводу "Південмаш". Головним інженером у нього був Леонід Кучма.

— Деда, как правильно называется ракета, которую делал Макаров? — дзвонить Вікторія свекрові, теж Олександру. Він очолює державне підприємство "Укркосмос". — "15А18"? Ну хорошо...

Із Леонідом Кучмою Вікторія познайомилася в 1997-му.

Кучма приїхав привітати діда з 90-річчям

— Данилович приїхав привітати діда з 90-річчям, — пригадує. —  Він жив у двокімнатній квартирі. Отримав її від заводу ще в 70-ті. Кабінету не мав, розмовляв із Даниловичем на сходах. Кучма розпорядився дати дідові трикімнатну квартиру, з кабінетом. 1993-го дідусь помер.

Каже, згодом у Києві ще бачилися з Кучмою в Конча-Заспі.

— Якось наш Вовка з Ромкою, онуком Даниловича, гралися мечами. Ми були в гостях у колишнього зятя Кучми Ігоря Франчука. Довелося "холодну зброю" відібрати й повиховувати обох.

Сміючись, пригадує, як вирішила спекти торт.

— Замість борошна насипала крохмалю. Свекруха мене обережно питає: "Віточка, ты откуда муку брала?". Я банки переплутала. Чоловік скаржився, що не міг витягнути зубів із торта, — сміється.

Макарова говорить, що на ресторанний бізнес заробила сама, торгуючи одягом відомих брендів за каталогами. Самій Вікторії убрання купує чоловік: від вечірньої сукні до білої норкової шуби. Автомобіль "Джип Паджеро" теж подарував він.

— Лише поставив умову, щоб сама не водила. Але зарплату водієві плачу я сама.

Ночами рестораторка пише вірші. Почала свою творчість із п"яти років. Видала дві книжечки, готує третю.

— У бізнесі трохи скучно, — зізнається жінка. — А от вірші не набридають.

1973, 23 липня — Вікторія Серебрякова народилася у Дніпропетровську в сім"ї службовців
1992 — одружилася з онуком директора заводу "Південмаш" Михайлом Макаровим
1994, 27 серпня — народився син Володимир
1996 — закінчила Дніпропетровський держуніверситет, політолог
1998 — сім"я Макарових переїхала до Києва
2001 — вийшла перша книжка віршів "Путь"
2006 — відкрила у Києві ресторан "Петергоф"

×