Труни у вигляді оголених жінок, черевиків, автомобілів і риб роблять у африканській Гані. Традиція з'явилася у 1950-х, коли правитель країни замовив носилки у формі орла. Їх доставили в день його смерті. Родичі вирішили переробити ноші на труну — приладнали кришку.
— Якщо вулицею несуть домовину-курку, то, швидше за все, там колишній фермер. Для швачки замовлять у вигляді швейної машинки, — каже 22-річний Ерік Ананг, майстер із ганського міста Нунґуа. Показує на срібну дерев'яну копію автівки. — Вона для чоловіка, який любив "мерседеси", але не мав грошей придбати. А цей стручок червоного чилійського перцю для покійної кухарки. Вона готувала пікантні страви.
Над замовленням працюють кілька тижнів. Труни коштують $500-600. Найкраще для них годиться деревина тропічної вави — м'яка, без скалок і смол.
У Гані з десяток майстерень з виготовлення незвичайних домовин. Усі в Теши, передмісті столиці країни Аккра.
— Якось із Закарпаття приїхала циганська родина. Попросили труну з шухлядками з обох сторін, аби небіжчик на той світ узяв речі, якими користувався за життя, — говорить 52-річний Степан Піряник, директор трускавецької фірми "Вічність", що виготовляє домовини. — До Євро-2012 зробили труну обклеєну, як футбольний м'яч. На кришку приклеїли м'яч. У нашому офісі стоїть труна-диван. Придумали її до виставки ритуальної продукції в Одесі. Відкриту кришку зробили спинкою. М'яку частину для сидіння вирішили замовити на меблевій фабриці. Її директор покликав майстринь. А вони тікати, як побачили. Якось умовили їх. Наші бухгалтери люблять на дивані відпочивати.
Все почалося з того, що пару років тому прийшла бабця. Жила сама в однокімнатній квартирі. Хотіла на смерть труну замовити. Та не мала, де вдома поставити. Запропонували їй домовину у вигляді дивана, щоб поки служила замість меблів. Лягаєш на неї і потроху звикаєш, — сміється.
— Товариш мав у сім'ї проблеми. Каже: "Хочу з дружиною розвестися і на минулому поставити хрест". Зробив йому труну для людей, які розлучилися. Вона мала 20 сантиметрів у довжину. Товариш поклав туди обручку і закопав її.
Фірма "Вічність" існує 10 років. Має 150 працівників.
— Найчастіше беруть труни за 400-600 гривень. Виготовляємо із хвойних дерев, що вирізають під час санітарної чистки лісу. Вони висохлі на корені і можуть упасти. Така деревина найдешевша. Дорогі домовини робимо з дубу. Вони мають багате оздоблення, польську фурнітуру. Найдорожча коштує 1300 гривень.
За останній десяток років українці стали купувати дорожчі та якісніші. Найбільший попит на них чомусь після Різдва. Чи переїдають, чи переохолоджуються. Літом спад на відсотків 30. Економічна криза на смертність не вплинула.
Підприємство виготовляє 1 тис. трун на місяць.
—У нас люди звикли сприймати труну як негатив. На фурах фірми є слоган "У нашій труні будете, як живі". Хотів у Трускавці повісити великий білборд із рекламою. На це мав дати дозвіл головний архітектор міста, мій товариш. Він сказав: "Мене зразу з роботи виженуть, якщо на в'їзді в оздоровницю висітиме реклама домовин", — розказує Степан Іванович.
20-ти метрову труну перевезли в Росію
Фірма "Вічність" випустила брелоки у формі трун і відкрила бар у великій домовині.
— 2008-го Асоціація працівників ритуальних служб проводила в Одесі семінар і виставку, — каже Степан Піряник. — Ми зробили труну вдесятеро більшу від звичайної. Мала 20 метрів у довжину. Потім відкрили у ній бар. Коло дверей написали "Вхід тільки у білих тапочках". Роздавали їх на вході.
У меню були салати "40 днів" і "Прощальна вечеря", грала траурна музика. Того ж року бар викупив ресторатор із Підмосков'я та перевіз у Росію.
Торік зробили кімнату релаксації, де можна відпочити у домовині. Коли у грудні говорили про кінець світу, воно було доречно. Хтось приходив полежати, хтось пофотографуватися. А після 21 грудня інтерес зник.
1 
1
Коментарі