"Племіннику 31 рік, але досі не женився, — розповідає 54-річна Надія Олександрівна з Київщини. — Іван зустрічався з дівчиною із сусіднього під'їзду, але посварилися і розбіглися. Потім мав дівчину з села. Чи вона йому щось поробила? Бо після неї ні з ким більше не зустрічався. Іван — хлопець хороший. Маму втратив, коли вчився у 10-му класі. Все вміє сам зробити. Не хочу, щоб жив без сім'ї".
Листи коментує столичний біоенергетик 52-річна Валентина Гавура.
— Племіннику подобається холостякувати, — каже біоенергетик і сканує долонею фото Івана. Хлопець бородатий, голову голить. — Вінця безшлюбності на ньому немає. Його дружиною стане на 10 років молодша дівчина, яка живе по сусідству.
"Син не може знайти роботу, — пише вінничанка Лариса Миколаївна, 45 років. — Закінчив училище і коледж, другий рік сидить вдома. Всюди вимагають стаж, але де його взяти? Хоче їхати на роботу у Москву, але я проти. Хто там на нього чекає? Я освіту дала, але влаштувати його на роботу навіть через біржу не можу".
Надсилає паспортне фото Олексія — кароокий, має велику родимку на шиї.
— У Москву сина не пускайте. Там обіцяних грошей не заробить. Повернеться розчарованим. Він хоче у Київ. Нехай їде. Тут у нього більше перспектив. Має шанс знайти роботу цієї осені. Перші півроку винайматиме кімнату, потім з новими друзями орендуватиме квартиру навпіл. Зароблятиме достатньо, кар'єрний ріст тут йому гарантований. Зі столиці привезе вам невістку.
"Все в нашій сім'ї було добре, поки не втрутилася свекруха, — розповідає 37-річна Тетяна з Житомирщини. — До шлюбу ми з Олегом зустрічалися три роки, маємо доньку. Щасливо жили чотири роки, а потім мама почала чоловікові на мене наговорювати. Одного дня він мене побив, а свекруха вигнала з дому. Я сама виховую доньку. Минуло 12 років. Олег четвертий раз женився, а я досі живу сама. Чула від знайомих, що його вигнали з роботи, а я працюю у лікарні. Цього року донька школу закінчує. Чи судилося мені ще з кимось розділити долю?"
— Свою долю зустрінете до кінця року. Не відштовхуйте залицяльників. Вашу жертовність донька не оцінить. На другому курсі вона вийде заміж і поїде з дому. Прийміть пропозицію одружитися вдруге. Цей шлюб принесе вам щастя і прожене з дому самотність.
"Ніколи не тримала вдома котів, але торік мені підкинули кішку, — розповідає у листі 52-річна Оксана Анатоліївна з Черкащини. — Потім вона привела шестеро кошенят. Ніхто їх розбирати не схотів, тепер у мене на подвір'ї семеро дорослих котів. Ще одного рудого недавно знову підкинули. Не можу від них відмовитися і перестати годувати. Але й утримувати важко".
— Котів варто віддати у найближчий притулок. Але одного-двох залиште. До тварин звикли, без них не уявляєте свого життя. Кішку стерилізуйте, бо плодитиме двічі на рік. Незабаром знову зіткнетеся з тією ж проблемою.
"Син Саша розлучився три роки тому, — пише полтавка Ніна Олексіївна, 61 рік. — Жив у шлюбі сім років, дітей не мав. Дружина його покинула, поїхала в місто, а Саша лишився жити в селі. Він подобається дівчатам, вони часто приходять у гості, але Саша ні з ким свого майбутнього не бачить. У нього гарний будинок і в ньому все є. Не ледачий, усе вміє роботи, але щастя чомусь не має".
Біоенергетик сканує долонею фото русявого чоловіка з сірими очима. За його спиною будинок із білої цегли, на подвір'ї стоїть світлий "москвич".
— Олександр одружуватися не поспішає, бо досі кохає першу жінку, — каже біоенергетик. — Але за півтора року в його житті настане переломний момент. З'явиться жінка, в яку закохається до нестями. Добиватися її серця буде довго. Не суперечте його вибору, навіть якщо нова невістка матиме дитину від першого шлюбу. Вона народить вам двох онуків, а чужу дитину полюбите, як рідну.
1 
1
Коментарі