Губернатор Черкащини Олександр Черевко, 47 років, перед другим туром президентських виборів повів під вінець свою дружину. Вінчання відбулося 15 листопада 2004-го в Суботові — в родинній церкві Богдана Хмельницького.
— Я тоді очолював штаб Віктора Ющенка і керував обласним управлінням Нацбанку. Усе обласне керівництво формально підтримувало Януковича. Ніхто не знав, чим усе закінчиться. Хтось зауважив: для дітей погано, якщо батьки — не вінчані. Ми з дружиною Катериною взяли дітей і потайки поїхали в Суботівську церкву.
Нині Олександр Черевко — губернатор Черкащини. 21 листопада разом із дружиною Катериною Георгіївною відзначив срібне весілля. Святкували в ресторані "Чайка".
— Зранку привітали одне одного. Я подарував їй срібні сережки, ланцюжок із кулоном і браслет. Діти поздоровили, мої дядько, тітка, батько, теща.
Розмовляємо з головою облдержадміністрації у його кабінеті. Секретарка приносить каву. Над робочим столом Черевка висять дві схрещені шаблі. Далі портрет Ющенка й ікона.
Поряд сидить радниця губернатора Оксана Розум, 23 роки, і 46-річна Наталя Борисюк із прес-служби.
— Із Катею ми познайомилися 1975-го, — розповідає пан Олександр. — Разом училися у фінансовому технікумі. Вона була красунею. Весілля відгуляли у ресторані міста Ватутіне на Черкащині — моя дружина звідти. Потім разом поїхали в Молдавію. Я працював тоді в системі Будбанку СРСР, у молдавському місті Резіна.
Першим у подружжя народився син.
— Назвали його Віктором, на честь мого старшого брата. А свого сина він назвав Олександром — на мою честь. Син з"явився на світ 1983-го, а через три роки народилася донечка Оля.
На вушко скаржуся: "Доцю, мене ніхто не любить"
Коли на когось ображалася — ішла до мене. Плакала, що ніхто її не любить. Я кажу: "Сонечко, я тебе люблю". Тоді вона прихилялася і тихо казала, що всі — погані. Я відповідав: "Ми з тобою — найкращі". Тепер учиться на міжнародного економіста. Приїжджає на вихідні з Києва, обнімаю її і на вушко скаржуся: "Доцю, мене ніхто не любить". А вона: "Папуля, я тебе люблю".
Питаю, чи доводилося ревнувати дружину. Заперечує.
— Але не люблю, коли з нею хтось довго балакає, — зізнається. — Вона це знає й намагається зайвий раз мене не дратувати.
Каже, що коли був банкіром, мав один вихідний. А тепер часто працює і по неділях.
— Але коли вдома, прошу, щоб ніхто не сперечався, не підвищував голос. Дружина сміється: "Слухай, у цьому домі не можна навіть полаятися".
— Найбільше любимо відпочивати у Карпатах, — додала згодом по телефону пані Катерина. — Усі катаємося на гірських лижах.
Мешкає подружжя у двоповерховому будинку з п"яти кімнат.
— Спроектував його й облаштував сам, — хвалиться губернатор. — Тримаємо собак — алабая Бархана та лайку Домеку. Їм по сім років. Живуть у вольєрі. А недавно ще подарували двомісячного чорного яхтер"єра Жука. Це мала порода. Ще маємо кота Барсіка. Якщо лягає посеред хати, мусимо всі його обминати.
До кабінету зазирає виконувач обов"язків заступника губернатора Андрій Рябіщук, 43 роки. Каже, що в приймальній чекають мер Сміли й офіцери морфлоту із Севастополя.
Помічниці губернатора встають. Із приймальні заходять двоє морських офіцерів. Один тримає сувенірний штурвал корабля.
1959, 6 квітня — народився у селі Водяники Звенигородського району на Черкащині
1975 — познайомився з майбутньою дружиною
1977 — закінчив Черкаський фінансовий технікум
1981, 21 листопада — одружився з Катериною Колпакчі
1982–1988 — керував Резінським відділенням Будбанку та Промбудбанку СРСР у Молдавії
1983 — народився син Віктор
1985 — заочно закінчив Кишинівський держуніверситет
1986 — народилася донька Оля
1991 — переїхав до Черкас
1996–2004 — начальник управління Нацбанку в Черкаській області
2005 — губернатор Черкащини
Син Віктор працює у філії "Укргазбанку". Донька Ольга навчається в Київському національному університеті на економіста-міжнародника
2 
1
Коментарі