"Прожила своє життя без радості й щастя, — пише 73-річна Ольга Миколаївна з міста Коломия на Івано-Франківщині. — Не знаю, як дожити свій вік. Чоловік став пити, ночами часто сваримося. У нас є син і дочка. Дочка родилася хворобливою. Має вади серця і нервової системи. Сину 43 роки. Дуже скритний. Не хоче женитися, дітей не має. Я допомагаю дітям, як можу і чим можу, але пенсія невеличка. Не хочу померти раньше за мужа, бо не знаю, хто його ще витримає. ".
Листа коментує столичний біоенергетик Мирослав Олійник, 44 роки.
— Не треба нарікати на власне життя, бо ми є винуватцями усього, що з нами відбувається, — каже Мирослав Іванович. — Чоловіка ви переживете. Аби не сваритися ночами, намагайтеся згадати юність. Будьте йому підтримкою та опорою, не пиляйте за 50 грамів горілки, бо наступного разу вип'є півпляшки. Знайте, коли змовчати, а коли влучніше зробити зауваження. Тоді атмосфера вдома покращиться.
"По життю я дуже невезуча, — ділиться полтавка Наталя Олексіївна, 45 років. — Роботи і грошей не маю. Іноді на хліб не вистачає. В долгах по саму зав'язку. У нас усе державне давно позакривалося. Часники тримають кілька фірм. Сусідам щастить до них на роботу влаштуватися, а мені чогось не таланить. Невже я буду в такій нужді жити до самої пенсії?"
У конверт вкладає паспортне фото. На світлині коротко стрижена руда жінка у синій блузі. Губи підведені яскравою рожевою помадою.
— Наталі треба бути впевненішою в собі. Роботу обов'язково знайде. На позитив треба програмувати себе ізсередини. Успіх у бізнесі та роботі починається з успіху в справах сімейних.
"Моя дочка вийшла заміж у 18 років, — розповідає у листі 44-річна Анна Сергіївна з міста Славута на Хмельниччині. — Здавалося, молодята просто створені одне для одного. Півтора року жили душа в душу, а потім почалися непорозуміння. Сім'я розпалася. Дітками обзавестися не встигли. Моя донька не по душі була свекрусі. Та часто їздила до ворожок, а в селі кільком людям хвалилася, що все одно розведе їх. Доньці зараз 21 рік. Вона досі кохає колишнього чоловіка, хоча подобається багатьом хлопцям. Дуже хочу, щоб донька із зятем знову зійшлися".
Анна Сергіївна вкладає у конверт фото колишнього зятя. Він широкоплечий. Має татуювання у вигляді павука на лівій руці. Біоенергетик сканує знімок долонею.
— Відчуваю, що зять теж хоче повернутися до вашої доньки. Між молодими людьми справді міцні почуття. Поговоріть з обома, допоможіть помиритися і зблизитися. Наступного року в сім'ї може бути поповнення. Ніякої магії, яка би вплинула на розрив союзу, я не відчуваю.
"Сама виховую двох дітей, — починає листа киянка Лариса, 31 рік. — Шість років тому розлучилася. За цей час у моєму житті не з'явилося жодного чоловіка. Працюю вихователем у садку. З колишнім постійно сварюся через аліменти. Останнім часом мені часто сниться один чоловік, із яким я познайомилася 1997 року. Його звати Сергій. Він пропонував мені одружитися. Я навіть згоду дала, але з невідомих причин через місяць одружився з іншою. Може, якби з ним зв'язала свою долю, то була би щасливіша".
Надсилає фото дворічної давності. На ньому кароока жінка з каштановим волоссям до плечей.
— У вашому житті скоро з'явиться чоловік, але це не буде людина з вашого минулого. Повертати Сергія не раджу. У нього своя сім'я та діти. На розваленому шлюбі власну щасливу родину не збудуєш.
"Уже втретє розлучаюся. Не можу прожити з чоловіком більше п'яти років, — пише львів'янка Тетяна Олегівна, 37 років. — Спочатку все добре, кохаємо одне одного, а потім стосунки рушаться самі по собі й чоловіки кидають мене. Боюся виходити заміж учетверте".
Біоенергетик дає поради, як уникнути розлучення і зберегти сім'ю:
— Тетяно, стосунки не руйнуються самі по собі. Створену сім'ю треба вміти вберегти від негараздів, які насуваються з усіх боків. Першого чоловіка ви "з'їли" через гроші, другого пиляли через випивку, третій нічого не хотів робити вдома та ще й пішов до коханки. Від жінки залежить, якою буде атмосфера в домі й чи захоче чоловік повертатися у цей дім після роботи.
3 
1
Коментарі