четвер, 09 липня 2009 18:39

Богодара Которовича поховали поряд із Павлом Загребельним

4 липня від інфаркту помер скрипаль Богодар Которович. За день до смерті він відзначив 68-річчя. Ніхто цього не очікував, — каже скрипаль 32-річний Євген, підпалюючи сигарету. Він стоїть біля центрального входу столичної консерваторії.

Каже, три роки грає в ансамблі "Київські солісти", який створив Которович.

— Я телефонував йому третього вранці. Телефон постійно зайнятий був, добився лише після п"ятої спроби. Богодар Антонович казав, що з сьомої ранку вже його вітали. Він був найприємнішою людиною серед моїх знайомих. Веселий, оптиміст. Ніхто не знав, що йому болить чи турбує. Завжди був у русі. Помер, піднімаючись сходами до себе в квартиру.

Під стінами консерваторії зібралося із сотню людей із квітами. Багато студентів. Которович керував кафедрою скрипки у столичній консерваторії. У кожного студента за спиною — футляр з інструментом, до якого прив"язано чорну стрічку на знак жалоби. Вони стоять рядком біля чорного "мерседеса", який привіз покійного.

За труною йде донька Богодара Антоновича — 34-річна скрипалька Мирослава.

— Осторожно, ради Бога, осторожно, — шепоче чоловікам, доки ті несуть домовину сходами.

— Мирослава, яке горе! — кидається до неї жінка з натовпу в розтягнутому зеленому светрі.

— Не сейчас. Без цирка, пожалуйста! — стримано відповідає та, не зупиняючись.

Труну ставлять на стіл посеред зали. Мирослава знімає чорний шалик і бере до рук скрипку. До неї підходять із десяток музикантів, грають адажіо.

— Темна зала й дві телекамери. Це все, на що спромоглася Україна, щоби провести в останню путь таку людину! — обурюється колишній міністр закордонних справ 78-річний Геннадій Удовенко. Іде до труни, спираючись на дерев"яну різьблену палицю. Тримає 12 білих гвоздик. Руки труcяться, і квіти з букета одна за одною падають на підлогу.

— Богодара знав із початку 1990-х, коли працював представником України при ООН у Нью-Йорку. Він часто гастролював у Штатах. Там таких геніїв на ура приймають. Скільки разів його вмовляли залишитися. Золоті гори обіцяли. А він їм: "Я — українець, і моє місце там".

— Так, Богодар казав: "Сміливі їдуть, а найсміливіші залишаються", — підхоплює ректор Львівської музичної академії Ігор Пилатюк, 55 років.

— Учора весь вечір дивився в прямому ефірі похорони Майкла Джексона, — схиляє голову Удовенко. — Три мільйони людей зібралося. Не думаю, що Джексон був талановитішим. Богодар — єдиний скрипаль-неіталієць, який грав на скрипці Паганіні. 1999-го відіграв два аншлагових бенефіси в Нацопері на знаменитому інструменті, який на два вечори доставили до Києва спеціальним рейсом. Це ж який авторитет треба мати, щоб тобі довірили такий інструмент.

Студент-чотирикурсник Максим розказує, що його вчитель колекціонував скрипки.
— Останні роки грав на скрипці XVIII століття. Такі інструменти коштують десятки тисяч євро. Коли в когось зі студентів не було скрипки, він приносив свої з дому.
Спікер Володимир Литвин кладе до труни букет троянд. Мовчки хреститься і йде. На сходах його спиняє журналістка з мікрофоном.

— Володимире Михайловичу, може, дасте коментар на камеру? — просить.

— Женщина, не мешайте. Владимир Михайлович опаздывает на важную встречу, — басом відповідає охоронець, відштовхуючи її ліктем.

Скрипаля відспівують 2 год. у Володимирському соборі. Ховають на Байковому цвинтарі, поруч із письменником Павлом Загребельним. На могилі Богодара Которовича стоїть дубовий хрест, перев"язаний рушником.

— Хто тепер за нас заступиться? — перемовляються студенти. — З ним ми людьми почувалися, а не неграми на плантаціях. Коли до Тунісу на концерти їздили, то жили у п"ятизіркових готелях. Після його смерті про нас узагалі забудуть.

Богодар Которович народився 3 липня 1941 року в польському місті Грубешові. Музичну освіту здобув у Львові. Після першого курсу Львівської консерваторії його запросили до Москви.

1971-го здобув гран-прі конкурсу ім. Паганіні в Генуї. 1984-го створив інструментальний ансамбль "Київські солісти". Спочатку виступав із ним у легкому жанрі — на літній естраді Маріїнського парку. Викладав у консерваторії австралійського міста Сіднея.

У Харкові відкрив перший міжнародний конкурс юних скрипалів, що має його ім"я.

Був одружений двічі. Донька Мирослава — від першого шлюбу з арфісткою Наталією Кметь, син Антон — від піаністки Євгенії Басалаєвої. Обом дружинам залишив по квартирі. Сам винаймав помешкання біля консерваторії.


Зараз ви читаєте новину «Богодара Которовича поховали поряд із Павлом Загребельним». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути