— Того дня Богдана отримала пенсію, купила синам подарунки й цукерки на Миколая. Потім на таксі поїхала на кладовище. Помолилася за тата, він помер торік. Звідти мала повертатися додому. Як опинилася у хаті в Ромки, ніхто не знає. Раніше до нього ніколи не заходила. Вони не товаришували, — розповідає Ольга Богданівна із села Липівка Рогатинського району на Івано-Франківщині.
Тут справили дев'ятини за 50-річною Богданою Стецькою. До смерті її забив 36-річний Роман Гучка. 19 грудня мертву жінку знайшли в його будинку. Мала закриту черепно-мозкову травму та набряк головного мозку.
— Вона три дні в його хаті мертва лежала. Він у сусідній кімнаті пив горілку. Потім розповів своєму двоюрідному братові про труп, сказав, що то "груз 200". Той сповістив у поліцію. Коли приїхали, був удома, замкнувся. Вибили вікно й застали його у ванній. Змивав із жінки кров, — продовжує односельчанка. — Пояснив потім на слідчому експерименті, що вбив, бо Богданка вкрала у нього банківську карточку й золоту цепочку.
Богдана Стецька була розлучена. Мала синів 32-річного Івана та 31-річного Михайла. Вони — інваліди дитинства, були у психоневрологічному інтернаті.
— Жінка жила в цивільному шлюбі у селі Воронів. Щовихідних навідувала дітей і маму, 80-річну Ганну Дудар. Наготує дітям і мамі, одяг випере. З чоловіками не шлялася, спиртним не зловживала. Отримувала пенсію з інвалідності, бо колись перехворіла на туберкульоз.
Роман Гучок — боєць АТО, демобілізований. Жив сам.
— Ромка пішов на війну добровольцем, — каже Ольга Богданівна. — Був у Дебальцевому. Його поранило осколком, контужений. Оперували в лікарні в Дніпрі. Повернувся спокійний. У бійки не ліз.
3 
1
Коментарі