
У Львові на Личаківському кладовищі поховали письменника Богдана Климчака, 80 років. Жив сам. Помер у своїй квартирі. Мав хворе серце.
— У пана Богдана кілька місяців тому двічі сталися серцеві напади, — розповідає голова релігійної громади "Берегиня-1" 30-річний Володимир Ощіпко. — Останнім часом важко пересувався. Нещодавно його забрали в лікарню, та він просився додому. Заповіту не залишив. Думали, що дітей у нього немає. Та виявилося, мав доньку й онука.
Страший брат Богдана Климчака Мирон був членом Організації українських націоналістів. 1949-го його засудили, всю родину вислали.
Богдан закінчив Магаданський гірничий технікум. За "антирадянську агітацію" його засудили до п'яти років таборів.
1962-го після звільнення оселився в Тернополі. Працював слюсарем. Коли вирішив просити політичного притулку у Великобританії, його звинуватили у держзраді. Засудили до 15 років таборів і п'яти — заслання. Додому повернувся 11 листопада 1990-го.
— За три роки до цього від табірної адміністрації прийшов папірець — можна було попросити про помилування, — розповідав Климчак. — Нічого в них не просив. Не хотів принижуватися. Був у таборі, доки не прийшло рішення київського суду про моє дострокове звільнення. Замість 15 років відсидів 12.
Коментарі