Вінничанин 48-річний Петро Огли сім років тому отримав титул циганського барона.
— Титул іще за життя мені передав батько Буралій Саїтович, — чоловік усміхається, з-під густих чорних вусів блищать верхні золоті зуби. Петро Огли везе свій циганський ансамбль "Барон" на гастролі в Миргород. — Тато помер два роки тому на 108-му році. Суворий був циган, тримав залізну дисципліну, слово мав тверде. Народився 1898-го і жив аж у трьох століттях, входив до п"ятірки старожилів у СНД. Завжди казав, що живе під щасливою зіркою. При кінці вже і смерті просив. А бароном по ньому мав стати найстарший син у сім"ї. У нашій родині троє братів. Найстаршому Гімо 75 років, живе в Росії, середній брат Олександр — у Вінниці, йому 62. Обидва мають свій бізнес. Батько захотів, щоби бароном був я. Коли передавав мені титул, зібралися всі цигани Вінниці. Батько впевнено сказав: "Я вважаю, що цей портфель потягне наймолодший". Із його думкою сперечатися не можна. Але барон — робота не з легких. Це не те, що я взяв титул та ходжу собі.
Разом із титулом батько передав сину срібну медаль.
— Їй уже років 150, передається із покоління в покоління. На ній вилиті коні з бричкою. Медаль зберігаю в банку, щомісяця плачу за це гроші. Хоча для нумізматів вона нічого не означає, а цигани знають, що це о-о-о! — підносить вгору палець, — святиня! Якби вкрали, мусив би замовляти точну копію.
Ідуть як у мавзолей до Леніна
У Вінниці живе приблизно тисяча циган. Усі їхні проблеми має вирішувати барон. Петро Огли приймає вдома.
— Ідуть як у мавзолей до Леніна. Приїжджають сім"ями, бо, наприклад, хочуть розлучитися, а я маю переконати їх в інакшому. Хоча це такий народ, що переконати в чомусь майже неможливо. Буває, із міліцією розбираюся, бо цигани щось украдуть. У Вінниці я викорінив циганів-бродяг. А якщо ще й є, то з іншого міста приїжджають. А раніше повно було: по руках гадали, до людей приставали, гроші забирали. Усіх пристроїв на базарі. Маю свої точки, здаю їх в оренду. Цигани їздять на гуртові базари, купують речі, а у Вінниці їх перепродують.
У родині Петра Огли троє дітей: 20-річна Людмила, Арсен, 24 роки, і 26-річний Олександр. Кому із синів передавати свій титул, поки що не знає.
— Олександр уже одружений — я в Росії знав хорошу родину, домовився про весілля. Син побачив наречену перед одруженням. Так само мій батько мене женив на циганці Земфірі — і нічого, 28 років разом, ладимо нормально. Тепер готую другого сина до весілля, думаю, влітку будемо гуляти. А дочку потім віддам заміж.
У Вінниці барон живе 28-й рік. До того жив у Росії — там народився, вивчився і відслужив у армії.
— Маю двоповерховий будинок. Служниця, українка, готує український борщ, бо дуже люблю його. Шукала собі жінка роботу, я і взяв. Працює вже сім років і задоволена. Вона навіть нашою мовою говорить. Я її одягаю, годую, ще й гроші плачу. Куди людина від такого добра піде?
1960, 1 лютого — Петро Огли народився в місті Уссурійськ Приморського краю Росії в родині циганського барона. Через вісім років сім"я переїхала в Алма-Ату, де хлопець пішов у перший клас
1981 — закінчив Казахський національний університет, факультет естрадного диригування
1981 — переїхав до Вінниці. Одружився з циганкою Земфірою
1982 — народився син Олександр
1984 — з"явився на світ син Арсен, іще через чотири роки — донька Людмила
2001 — став циганським бароном, створив ансамбль "Барон"
6 
1
Коментарі
8