Ексклюзиви
Понеділок, 04 лютого 2008 16:12

Автор мультфільму "Острів скарбів" вісім років не п"є пива

Автор: фото: Наталія ЧУБЕНКО
  Радна Сахалтуєв від алкоголізму лікувався в київській психіатричці ім. Павлова
Радна Сахалтуєв від алкоголізму лікувався в київській психіатричці ім. Павлова

"У мене холодно, — попереджає 72-річний київський мультиплікатор Радна Сахалтуєв. Він стоїть посеред однокімнатної майстерні. У ній одне вікно на всю стіну, заклеєне папером. — Іноді так мерзну, що одягаю троє штанів".

Стіл завалений олівцями та чорнильними ручками. Посередині радіо "Панасонік". На старому, ще з радянських часів, дивані купа малюнків. На підлозі — одноконфоркова електроплитка. Стінку займають полиці з книжками.

— Читаю якісні детективи і твори про Другу світову та солдатів Вермахту, — говорить господар. — У них колоритна фактура, я її для малюнків беру. Чули останні новини? — питає через плече, заварюючи чай. — Ющенко на Водохреще купався у Дніпрі. Краще б він цього не робив. Щоб купатися голяка, треба мати таке тіло, як у Путіна.

На столі стоїть пожовкле фото в дерев"яній рамці — чоловік із дівчинкою. Цікавлюся, хто це.

— Мама і дідусь, — розказує Сахалтуєв. — Дід був лікарем, у 1920-х роках очолював наркомат мінздраву Бурятії. Мама працювала вчителькою російської мови, а батько — зоотехніком. Його репресували по 58-й статті, за контрреволюцію. Сказали, що ящуром худобу заражає. Він загинув у таборі. Потім вітчима арештували, теж за 58-ю статтею. Більше мама заміж не виходила.

Каже, що на батьківщині, у столиці Бурятії Улан-Уде, буває нечасто.

— Хоча в мене там живе дядько Яків, — жвавішає. — Там треба замовляти готель, це дорого. Паспорт у мене вже давно український.

Показує малюнки на столі.

— Роблю ілюстрації до книжки "Мертві душі". Її написав 82-річний киянин, який живе у Великобританії. Його син, який у Лондоні займається нафтовим бізнесом, хоче видати твір у Києві. У ньому в один час живуть Сталін, Мефістофель і Гоголь, — крутить пальцем біля скроні. — Гітлера показано євреєм. Мій друг, мультиплікатор Додік Черкаський, сказав, що за цю книжку горіти мені у вічному вогні.

Зауважує, що з роками все важче налаштовується на роботу:

— У молодості працюєш цілий день. Як треба, ночуєш на студії. А нині спочатку читаю газети "Известия" і "Спорт-Экспресс", а малювати сідаю в другій половині дня. Пенсія в мене 700 гривень. Підробляю, щоб дітям допомогти, але заробітки невеликі. За 16 чорно-білих картинок до книжки-розмальовки "Острів скарбів" мені заплатили 750 грн. Тираж продався, тому дали ще премію — 250 гривень.

Радна Сахалтуєв має від двох шлюбів трьох дітей.

Ми зустрічалися трохи, а потім я сказав: "Ідемо розпишемося"

— Перша дружина Алла була помічницею режисера на "Київнаукфільмі", — згадує він. — Симпатична блондинка середньої статури. Ми зустрічалися трохи, а потім я сказав: "Ідемо розпишемося". Здається, це було на кухні, чи на студії...

У цьому шлюбі народилися син Адріан, якому тепер 35 років, та донька Ірина, 41 рік.

— Іра займається дизайном. Адріан — мультиплікатор, зняв кліп для Оззі Осборна. У мене з дітьми гарні стосунки. Хоч, може, я того й не заслуговую, — веде далі господар.

Від першої дружини художник пішов до молодшої на 13 років Катерини, теж асистентки режисера.

— Алла після нашого розлучення у релігію вдарилася. Не вилазить із церкви в Дарниці. Щороку їздить у Грецію на прощу, — каже він.

У шлюбі з Катериною народився син Олексій. Йому нині 32 роки.

— Бідна Катерина Матвіївна! — зітхає Сахалтуєв. — Я був алкоголіком, навіть у дурдомі лежав — сам попросився. Теща приятеля влаштувала в "Павлівку" по блату. Там щодня після обіду укол роблять — доки не наригаєшся, не зупинишся. Потім перевели в штрафну палату. Там психи накинулися на мене. Санітар ліниво молотив їх великим залізним ключем на шкіряному ремінці.

Каже, тільки-но вийшов із лікарні, одразу запив:

— Нині не п"ю років вісім, навіть пива. А от Додік п"є. Коли заходжу з ним у Будинок кіно, з усіх кімнат вискакують якісь люди: "Додіку, дорогий, ходімо вип"єм". Він на ранок не страждає від похмілля.

— Колись ви працювали в журналі "Перець"...

— Я починав у "Перці", коли там були гіганти — Толя Аратюнянц, Валера Зеленський, Серьожа Герасимчук, — розповідає художник. — Головним редактором був Маківчук — маленький, горбатий і завжди злий. Але журнал він робив хороший. Під час помаранчевої революції всі "перчани" начепили помаранчеві банти. Головний художник у наметовому містечку завів шарманку: "Україна підніметься, Росія розвалиться". Але як був схожий на бомжа, так і ходить. Журнал тепер на межі вимирання. Та ще й редактор невдалий — платить по 50 гривень за картинку.

Фільми Сахалтуєва озвучували актори Армен Джигарханян, Зиновій Гердт, Євген Паперний. Питаю, чи товаришує з ними.

— Найкраще знав ленінградського композитора Жору Фіртіча, який написав музику до "Капітана Врунгеля", — відкидається на спинку стільця. — Жора піджака не знімав навіть у найбільшу спеку. Якось побився із пітерським композитором Олегом Каравайчуком. Приїхав у Київ і хвалиться: "Я размазал эту тварь по стенке". Але Жорина мама сказала нам по секрету, що після тої бійки Фіртіч лежав у лікарні, — регоче господар. — Він мав п"ять чи шість дружин. Жив із ними по черзі, а вони теж мали чоловіків на стороні.

Фільми "Веселий художник" і "Сімейний марафон" Сахалтуєв малював з аніматором Володимиром Дахном, нині покійним.

— Дахняра був страшенно лінивий, — пожвавлюється господар. — Приходив на роботу після обіду. Розказував, що допізна працює, тому зранку йому важко прокидається. Але допізна він читав книжки. В останні роки "поїхав" на своїх "Козаках", тільки про них і балакав.

Прощаючись, Радна Сахалтуєв перебирає візитівки на столі й натрапляє на буклет бурятської общини:

— Найзнаменитійший земляк там Юрій Єхануров. Ми бачились разів зо три. Приємний, а от його дружина — горда жінка. Нещодавно він її уперше повіз у Бурятію. Їх нагодували рибою харіус, ще й із собою дали. Дружина Єханурова каже, що в Бурятії краще, ніж в Америці. Якось вони поїхали у Вашингтон. У ресторані замовили чаю, а їм принесли віскі з льодом. Вона заявила: "Треба було в Бурятію їхати. Там би точно принесли чай".

1935, 15 травня — Радна Сахалтуєв народився в столиці Бурятії Улан-Уде
1961 — після закінчення ВДІКу приїхав на "Київнаукфільм"
1975 — лікувався від алкоголізму
1988 — отримав звання заслуженого художника України
1992 — зняв останній фільм "Божевільні макарони"
2006 — із Давидом Черкаським ілюстрував книжку "Некамасутра" столичного бізнесмена Олександра Меламуда
Створив 20 анімаційних фільмів, зокрема "Пригоди капітана Врунгеля" (1977–1979), "Лікар Айболить" (1982–1983), "Острів скарбів" (1987–1988)

Зараз ви читаєте новину «Автор мультфільму "Острів скарбів" вісім років не п"є пива». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода