Ексклюзиви
Пʼятниця, 07 грудня 2007 15:47

Артем Чумаченко 18 років не їсть м"яса

Автор: фото: Андрій ШМАТОВ
  Улітку Ач’юта Прія дас ходить у храмі босий, а взимку вдягає шерстяні шкарпетки
Улітку Ач’юта Прія дас ходить у храмі босий, а взимку вдягає шерстяні шкарпетки

Заходжу на подвір"я нового кришнаїтського храму на Куренівці в Києві, у провулку Зоряному. "Харе Крішна!" — вітаються одне до одного люди в яскравих сарі. Жінки в хустках, чоловіки майже всі з вибритими головами. Вільно бігають п"яти–семирічні діти. На дереві висить оголошення: "Просим не выбрасывать остатки прасада под забор, это содействует размножению грызунов". Прасад — священна їжа кришнаїтів.

— Її роздають бідним безкоштовно, за списками Подільскої райдержадміністрації. Але вона незвична на смак. Їжу інколи тихцем викидають, — пояснює кришнаїтка Жанна.

У храмі знайомлюся зі священиком громади кришнаїтів Ач"ютою Прія дас, 45 років. Це ім"я він узяв у 18 років. Хоч за паспортом — Артем Чумаченко.

Чоловік жвавий, сивий, коротко стрижений, із косичкою, зібраною у пучок. Убраний в індійський бавовняний одяг.

— Штани називаються "дхоті", сорочка — "курта", — розповідає Ач"юта. Ніс у нього уздовж намащений жовтою фарбою. На шиї — намисто з дерев"яних цурочок.

— Це священне деревце туласі, — чоловік поправляє намисто. — Ми його в храмі вирощуємо, є окрема кімната, — пояснює Ач"юта. Храм кришнаїти будували власноруч протягом 15 років.

На порозі гостьової кімнати скидаємо взуття. Дві жінки в рожевих платтях розстеляють перед нами килим. Сідаємо на диван.

— Я — художник. Писав картини маслом, був фанатом Сезанна, — згадує Ач"юта. — Захопився музикою. До Бога мене підштовхнув Бах.

Розповідає, що його батько Ерік Олександрович і мати Таміла Олександрівна наприкінці 1970-х були членами Компартії.

— Мати працювала в інституті "Теплоелектропроект", була профспілковою активісткою, займалася хатха-йогою. Та коли я зацікавився Богом, перелякалася. У СРСР кришнаїтів переслідували, дехто сидів. У мене вдома був обшук. КДБ допитувалося, чи знаю, що нас фінансує американська розвідка.

Ач"юта сміється, тоді зітхає:

— Тепер моя мати повторює "Харе Крішна!" і ходить до нас. Дружина теж. Її мирське ім"я Тетяна, але я називаю її Тунговідія Сак"ї.

У подружжя є донька Олександра, 23 роки, і дворічна онука Настя. Ач"юта і Тунговідія мешкають поряд із храмом, у двокімнатній прибудові. Користуються старим "фордом", але вважають його власністю всієї громади. Чоловік каже, що рахунка в банку не має.

Питаю, чи не ображається, якщо міліціонер чи паспортистка називають його Артемом Чумаченком.

— Та ні, — сміється чоловік.

Каже, що з 18 років не їсть м"ясного і молочного. Кави теж не п"є. Не грає в азартні ігри. Встає о 3.30 ранку, бо о 4.30 починається служба. Ач"юта пропонує пообідати в храмі. Я дякую і відмовляюся, бо перед тим з"їв миску солянки з м"ясом.

1962, 27 січня — Артем Чумаченко народився в Києві
1980 — на заняттях групи здоров"я почав займатися йогою
1981 — закінчив Київський художньо-промисловий технікум
1986 — взяв ім"я Ач"юта Прія дас
1986 — побрався з Тунговідією Сак"ї, в миру — Тетяною
1986 — народилася донька Олександра
1992 — почав будувати храм на Куренівці
2004 — народилася онука Настя
2007 — викладає філософію в духовній академії при храмі кришнаїтів

Зараз ви читаєте новину «Артем Чумаченко 18 років не їсть м"яса». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1583
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода