19 червня у ритуальній залі Київського крематорію попрощалися з поетесою і перекладачкою Ярославою ШЕКЕРОЮ. Померла від інсульту на 38‑му році.
"У ніч на 13 червня в Ярослави стався крововилив у мозок. У лікарні була в комі. Через три дні опівдні її серце зупинилося", — написав чоловік, фотограф 37-річний Олександр Хоменко у "Фейсбуку".
Ярослава Шекера почала віршувати у 12 років. 1992-го стала членом літературного об'єднання "Радосинь" при Спілці письменників України. Закінчила Інститут філології Київського університету ім. Тараса Шевченка. Після отримання диплома працювала тут асистентом, а пізніше — доцентом кафедри китайської, корейської та японської філології.
Перекладала з китайської. Випустила дві збірки власних поезій — "Кольорова тиша" та "Межи двома стінами жита". З чоловіком виховувала сина Тараса.
— Ярослава була талановита і світла людина, — каже поетеса Анна Багряна, 38 років. — Кілька тижнів тому написала, що летить на п'ять днів на наукову конференцію у Софію. Пропонувала зустрітися, але я не змогла, бо тоді була у Львові. Домовилися, що побачимося вже в Україні, як і минулого літа, на якихось цікавих літературних заходах. Та не судилося.
— 2016-го Ярослава була редактором моєї першої збірки перекладів, — говорить перекладачка Ольга Кравченко. — На презентації книжки у Національній бібліотеці зробила мені сюрприз — заграла на сопілці.
Також вміла грати на окарині та дримбі. Захоплювалася народним мистецтвом. Малювала картини, робила витинанки й займалася писанкарством.















Коментарі