У неділю рідновіри святкували свято бога Світовида. За їхніми віруваннями, він тримає зірки і сонце.
20 язичників у вишиванках збираються на центральному жертовнику біля столичного Музею історії України. Від капища йдуть до 1,5-метрової статуї Світовида, що на пл. Михайлівській. Стають у замкнене коло, піднімають руки вгору і починають молитися.
— Славу Світовиду речемо, бо це бог первинний і співаємо тобі одну з пісень, бо ти для нас є святим, — говорять хором.
Серед вірян обирають наймолодшу жінку, яка кладе на статую плетений вінок із живих квітів. У дар приносять хліб і вино. Перехожі знімають дійство на мобільні телефони.
— Усім своїм богам у жертву несемо хліб або борошно і вино. А от Перуну, богу грому і громовиці, жертвуємо м'ясо вепра. Кабана вважають твариною цього бога. І самі того дня їмо тільки вепра. Ще яскраво святкуємо Купайла. Раніше в цю ніч слов'яни зачинали дітей.
Рідновірка 47-річна Ярина Соколовська на свято вбралася в українську вишиванку, вишиту спідницю, на шиї червоні корали. Рідновіркою стала шість років тому.
— Мене хрестили в 5 років, але років шість тому я зробила відхрещення, — розповідає. — Мій син і чоловік також язичники. Вони рідко приходять на щонедільні служіння. Одягаємося на службу у вишиванки, бо так колись ходили наші пращури. Узагалі ми звичайні люди. Постів у нас немає, їмо всю їжу. Коли нас перехрещують, то дають древні імена — Олег, Володимир, Ярина. Таких як Влад і Саша — немає.
Язичники не сповідаються і не причащаються.
— У нас такого нема, щоб комусь сповідатися. Якщо людина відчуває, що нагрішила, сповідається землі. Викопує невелику яму, стає туди навколішки і нахиляє голову до землі. Каже, що помилялася, і більше так не робитиме, — розповідає головний жрець Володимир.
Обрядів хрещення, вінчання та похорону в рідновірів також немає.
— Посвячення в рідновіри малим дітям робимо через 40 днів після народження. Хресних батьків немає. А коли людина помирає, то ми або закопуємо її в землю, або кремуємо. Понять раю і пекла також не визнаємо. У нас є ірій або рай небесний, де покояться душі наших пращурів. Ще віримо в переродження душі. Тобто після смерті вона повертається назад на землю і вселяється в новонароджену дитину.
— Ми поклоняємося живій природі та сонцю, — говорить Ярина. — Віримо, що через чотири роки в Україні стане краще, коли піде Янукович. Мені його навіть шкода. Він нещасний чоловік, бо боїться попів. Після того, як на нього вінок упав, він і Бога став боятися. Смішно, що він такий переляканий, хоча здоровий дядько.
2 
1
Коментарі
3