Понеділок, 04 серпня 2008 14:44

Анна та Юрій Виходці вінчалися під час повені

Автор: фото: Надія ШТУПУН
  Після повені 27 липня родини Виходців і Наталчишиних гуляли весілля цілий тиждень. Анна Виходець (праворуч) сидить за столом із чоловіком Юрієм, свекром Георгієм Мстиславовичем і матір’ю Людмилою Олександрівною. Біля жінки стоїть свекруха Людмила Василівн
Після повені 27 липня родини Виходців і Наталчишиних гуляли весілля цілий тиждень. Анна Виходець (праворуч) сидить за столом із чоловіком Юрієм, свекром Георгієм Мстиславовичем і матір’ю Людмилою Олександрівною. Біля жінки стоїть свекруха Людмила Василівн

28-річна Анна та 21-річний Юрій Виходці сидять за столом зі своїми родичами. Пара побралася 27 липня, під час повені в Могилеві-Подільському на Вінниччині. За годину молодята вирушають до Одеси. Юрій служить там прикордонником.

— Ми чули про штормове попередження, — Юрій наливає вина дружині. — Але вже все було замовлене, гості готові. Та й не прибувала ще тоді вода. Коли вінчалися, все було добре. А коли вже в кафе йшли, вода по кісточки на вулиці стояла. Хазяйка закладу переживала, що ми відмовимося. А в неї ж все наготовлено. Світла, щоби в холодільніки сховати, нема. Це б такі убитки були!

Батько молодого, 53-річний Георгій Мстиславович, виголошує тост за молодят.

— Усі друзі показали, як вони нас цінять, — піднімає келих із солодкою водою. — Одні дали автономну електростанцію, другі помогли з лодками. Правда, я на свадьбі майже не був. Бігав, за все домовлявся.

— У нас тої венеціанської свадьби тільки три години було, — обіймає дружину Юрій. — Вода по пояс на вулиці піднялася, грозилася в кафе залитися. Зато батько з усіма договорився, і гостей машина вивезла.

— Так страшно було, коли заходили у велику темну будку-кузов машини, де тільки одне маленьке віконечко, — тулиться до чоловіка Анна. — Я весь час думала, що машина перевернеться і нас заллє водою.

Мати Юрія Людмила Василівна подає гарячу смажену картоплю.

— А потім було так смішно, — встає з-за столу Анна, спирається руками на спинку стільця. — Юра мене через воду переносив — в одних трусах, сорочці та галстуку був.

В одних трусах, сорочці та галстуку був

Жінка допомагає свекрусі прибрати тарілки зі столу та поставити інші страви. Коли Людмила Василівна виходить з хати, невістка нахиляється, щоб поставити тапочки так, аби свекрусі було зручніше взути їх.

— Це моя улюблена теща, — Юрій усміхається до матері Анни — Людмили Олександрівни. — Я її нікуди не відпущу. Що попрошу, те й готує! Гарно в неї картошка й курочка виходять. А я її шашликами угощаю. На день народження соковижималку подарував і десь півмішка яблук. Cказала, що буде моїм дітям фреші робити.

Юрій їсть смажену картоплю, яку в сім"ї традиційно готує батько.

— Самий великий подарок подарив Ані через півроку зустрічань. Звоню їй і питаю, чи не простірне мені деякі вещі. Все одно машинка-автомат, тільки кнопочки нажати треба. Вона каже: "Неси". Ну я й зібрав, які в мене були, і поніс. Вона взялася за голову. Главне було шмотки привезти. А потом і я лишився в неї.

— Ага, дві сумки грязних вещей і 80 кілограмів щастя, — сміється дружина.

Людмила Олександрівна виголошує тост за чоловіків.

— За найцінніше, що є у жінок, — піднімає келих. — Знаєте ту притчу, коли в окружонній крепості вороги дозволили вийти тільки жінкам і загадали узяти найдорожче. І ті вивели на волю своїх чоловіків.

Усі сміються. Юрій цілує дружину. Гості починають кричати "Гірко".

— Ми познакомилися у новорічну ніч, коли празнували в кафе, — згадує він. — Я і сослуживці замовили столик, запросили дівчину-бармена та її подруг до компанії. Я Аню як побачив, так і не відходив цілу ніч. Феєрверк ходили дивитися разом, танцювали.

— Ой, та вони півтора року так встрічалися в одній квартирі, — махає рукою на сина Георгій Мстиславович. — Як проснуться, так і встрічаються. А я твоїй мамі через дві неділі предложеніє зробив.

— А я хотів спершу попробувати, що за риба та сімейна жизнь, — кладе руку на плече батькові Юрій. — І ти знаєш, сподобалося. Та хотіли в день твоєї з мамою свадьби поженитися. Того й чекали ще півроку.

1980, 2 березня — Анна Наталчишина народилася в Одесі
1987, 16 вересня — Юрій Виходець народився в Могилеві-Подільському
2005 — пішов на службу в армії до Одеси
2006, 31 грудня — познайомилися в кафе
2008, 24 липня — розписалися в Одесі
2008, 27 липня — обвінчалися в Могилеві-Подільському під час повені

Зараз ви читаєте новину «Анна та Юрій Виходці вінчалися під час повені». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода