У квітні 16-річна Олексія Юхименко з Миколаєва отримала премію "Гордість країни". 2,5 року тому її в під"їзді будинку хтось ударив по голові. Лікарі констатували атрофію зорових нервів, нині Олексія не бачить. На операцію з відновлення зору потрібно $10 тис.
— Ой, не надо меня фотографировать, я же не накрашенная, — каже Олексія Юхименко. Зустрічаємося з нею в однокімнатній квартирі на просп. Перемоги в столиці. Із матір"ю Катериною, 37 років, вона приїхала на консультацію до лікаря. Зупинилися в друзів, які займаються продажем квартир.
Катерина пропонує сісти на край ліжка. Вона в домашньому халаті, волосся зібране в пучок на потилиці гумкою з чорною квіткою.
— Аля вже звикла, що на всіх зйомках її фарбують, — каже мати. — Але зразу ж просить дозволу вмитися, бо їй завжди здається, що на обличчі тонна косметики.
Узимку 2006-го Олексія о 16.30 поверталася додому після занять англійською мовою. У під"їзді було темно. Вона хотіла зачинити за собою двері, коли хтось ззаду ударив її металевим предметом по голові.
— Аля якось доповзла до квартири. Я не могла зрозуміти, що з нею сталося, волосся було довгим і світлим. Потім її поголили наголо.
Мати викликала "швидку". Лікарі відмовилися їхати, бо не мали машин. На таксі повезла доньку в шпиталь.
— Дитина втрачала свідомість, а її не хотіли класти в реанімацію, бо була неповнолітньою. Умовили написати в історії хвороби, що їй уже 18. Аля пролежала без свідомості чотири дні. Потім було чотири хвилини клінічної смерті. Якимсь дивом вона вижила. Коли вперше зайшла до неї в палату, лікар світив ліхтариком їй у очі: ніякої реакції.
Олексія лягає на ліжко. Вона в коротких шортах і світлій футболці. Має сережку над правою бровою.
— Перед очима все було то темно-синім, то чорним, то туманним, а згодом усе стало білим, — згадує вона.
За рік зробили 11 операцій.
— Зір відновився на 60 відсотків. А 1 квітня прокинулася і каже: "У мене одне око не бачить". Думала, вона жартує. Зорові нерви атрофувалися. Через два тижні нічого не бачила. Медики сказали, через півроку очі виріжуть, — витирає рукою сльози. — Порадили здати дитину в інтернат для сліпих, щоб не було обузи.
В Інтернеті Юхименко знайшла контакти центру професора Мулдашева в російському місті Уфа. Написала туди лист.
— За два тижні прийшла відповідь: операція 4 вересня. Ніяких гарантій лікар не давав. Сказав, за чотири операції наростить стовбурові клітини, які загинули. Після першої операції Аля вигукнула: "Лікарю, ви нормальний? Для чого світите мені в очі?" Ми зрозуміли, що буде результат.
Тоді ж Катерині повідомили, що Олексія стала лауреатом премії "Гордість країни".
— Ми раніше про цю премію нічого не чули, — каже Юхименко. — Люди думають, що там мільйони вручали, а нам дали всього 14 тисяч гривень. За кулісами соліст гурту "Друга ріка" Валерій Харчишин передав іще п"ять. Після конкурсу організували невеличкий фуршет. Розмовляли з Богданом Ступкою. Він ледь втримався від сліз, коли почув нашу історію. Звернулися до мера Миколаєва. Він виділив Олексії 500 гривень.
Олексія скручується на ліжку калачиком. Каже, що стомилася.
— Отак весь час, — зітхає Катерина. — Від постійної слабкості вона завжди хоче спати. Щоби стовбурові клітини прижилися, їй повністю вбивають імунітет.
Каже, після нагородження сусіди почали косо на них дивитися.
— Думають, що в нас мільйони на рахунках, квартири та машини. Якось одна жінка подзвонила, просила 100 тисяч євро сину на операцію.
Медики сказали, через півроку очі виріжуть
Юхименко вмикає ноутбук, читає уривок із інтернет-щоденника Олексії. Два рази дівчина хотіла вчинити самогубство. Раз різала вени, другий — випила всі таблетки, які були вдома. Раніше ходила в художню студію, навчалася танцям. Тепер школу не відвідує. Пише вірші, та в Інтернет їх не ставить.
— Каже, як заробить багато грошей, то видасть свою книжку. В Інтернеті вірші перекрутили, зробили автором якогось хлопця. Ми нічого довести не можемо.
У Катерини Юхименко є ще дві доньки — 8-річна Катерина та Божена, 4 роки. Із чоловіком вона розлучилася після 17 років подружнього життя.
— Раніше всім казали, що тато на роботі. Аля не хотіла, щоб розповідали про нього. Він працював у жеку. Поки з Алею їжджу по лікарнях, дітей доглядає моя мама.
Торік Олексія взяла участь в інтернет-конкурсі "Діамантова корона". Її фотографії виклала в Інтернеті мати.
— За півроку чотири рази вона отримувала перші місця. Найбільше там набирали по 500–600 голосів, а Олекса в грудні отримала 99 тисяч. На фіналі Аля порахувала, скільки кроків має зробити по подіуму, щоб не впасти, і дуже гарно пройшлася. Члени журі сказали, яка вона нафіг каліка, коли так ходить? Дали їй титул "Міс спорт". Це теж саме, що безногому подарувати ковзани. Мабуть, вони думали, що Аля вийде на сцену в окулярах, як кіт Базиліо. Перемогла дівчина з Дніпропетровська, яка отримала 600 голосів. Їй вручили 5 тисяч доларів.
Катерина торкається спини доньки. Та перевертається на бік, солодко потягується уві сні.
3 
1
Коментарі
2