— Воюю за німецьку дивізію "Ґрос Дойчланд". Вона належала до вермахту з 1941-го. Це елітний дивізіон, брали тільки фізично розвинутих, високих. Ми теж беремо у клуб чоловіків не нижчих за 1,8 метра, — каже полтавець 38-річний Віталій Котельніков. Три роки займається реконструкцією боїв Другої світової війни.
З Віталієм зустрічаємося у його двокімнатній квартирі. Він високий, коротко стрижений, у костюмі камуфляжного забарвлення. Проводить до кімнати з великою шафою-купе, де висять кілька військових форм. На полицях над комп'ютерним столом лежать каска, фляга та ґудзики до шинелей.
— Оця кепка — перша в моїй колекції. Купив за 150 гривень через інтернет, — дістає з шафи легкий картуз світло-зеленого кольору. Усередині — червоний. — Точна копія. У таких 130-тисячна армія вермахту воювала в Африці. Кепку вивертали червоним догори, щоб солдатів могли бачити власні літаки, коли в пустелі починалася буря. Форма вермахту була набагато якіснішою за радянську, дуже красива. Тому вирішив грати за німців. Дізнався, що клуб реконструкції діє в Полтаві з 2004 року. Мене зразу прийняли.
На журнальний столик Віталій ставить печиво з цукерками.
— Усі речі купую через інтернет. Нещодавно придбав есбіт — німецьку похідну індивідуальну пічку, — показує 20-сантиметрову металеву піч. Складається, як конструктор. На дно кладе сухий спирт, підпалює.
— Зараз каву вам на ній робитиму. 7 хвилин — і кип'яток є, — сміється.
Реконструюють бої під Києвом біля Дніпра. За тиждень з'їжджаються учасники, встановлюють намети, копають бліндажі. Звозять техніку — танки, вантажівки, човни.
— Маємо німецький танк "Пантера" з холостими набоями. Він із приватної колекції. Коштує близько мільйона євро. У радянських реконструкторів є кілька танків. Їх на час боїв надає Міністерство оборони. Також організовує проживання і харчування всім учасникам, дає холості патрони. Керівництво Міноборони часто перевіряє проведення реконструкції.
Ділимося на два табори — німецький і радянський. У німецькому — чотири тисячі учасників. Ставимо патрульних. Їхнє завдання — не пускати в наше поселення "червоноармійців". Вони розташовуються від нас за кілька кілометрів. Є ще військові жандарми, які охороняють територію і не пускають на реконструкцію звичайних людей.
Бої тривають цілий день. Спершу армія вермахту наступає, отримує стратегічну перевагу. Але фінал однаковий — німці програють. Завершення реконструкції відзначаємо разом — два дні смажимо шашлики. Раз вийшов із лісу, а там дід дрова рубає. Глянув на мене в німецькій формі — й закляк, сокира з рук полетіла. Злякано зиркає на мій автомат. Сміюся: не переживайте, це кіно знімаємо.
Котельніков вмикає комп'ютер. Показує відео та фотографії з реконструкції.
— Вермахт має штатного фотографа. Носить на рукаві пов'язку "Преса", ходить у німецькій формі. Жалко, немає в нас медсестри. Знайомі дівчата бояться йти, бо кругом одні чоловіки. Ми готові й одяг їм придбати за 300 доларів. У "червоних" багато медсестер. Перев'язують їх на полі бою, а ми змушені "стікати кров'ю". У реконструкції треба падати на землю, коли противник починає нібито в тебе стріляти. Прикидаєшся мертвим і за сценарієм лежиш цілу годину.
Колись я так умирав — впав і лежу. А тут "червоний" біжить, і як гепне ногою по ребрах, аж дихання перебило. Хотів буцнути його у відповідь, а вставати не можна. Виявилося, то був хлопець із Ростова. Його вигнали. А зараз нових людей з Росії взагалі не пускаємо. Є тільки реконструктори звідти, з якими працюємо давно. Мій товариш на псевдо Пауль Зіґерт називає нас братами-українцями. Каже, щоб ми трималися.
Два роки тому на реконструкцію приїхав Ігор Гіркін (колишній міністр оборони ДНР. — "ГПУ"). Воював сержантом Червоної армії. Тоді його ніхто не знав — звичайний собі учасник. Якби знали, що за пару років Гіркін таке почне робити, утопили б у Дніпрі, — каже Віталій.
Клуб " Ґрос Дойчланд" щороку 9 травня їздить в урочище Шумейкове на могилу радянського генерала Михайла Кирпоноса.
— Дуже поважаємо цю людину. 1941 року він потрапив у німецьке оточення з 200-тисячною армією, але бився до останнього, — додає Віталій. — Часто думав, як би я вчинив у роки війни. Вирішив, що за СРСР не воював би, а пішов в УПА.
80 чоловіків беруть участь у команді військової реконструкції "Ґрос Дойчланд". За пропаганду фашизму чи зіґання виключають з команди. Поняття "арійської раси" тут не існує. Серед учасників є євреї.
2 
1
Коментарі