— Знайомий привіз мені чашку з німецького бару, в якому вперше виступав Гітлер. Украв її там. Поклав у кишеню, розплатився і вийшов, — згадує киянин 36-річний Микола Чумак.
За 10 років зібрав колекцію з 450 кавових чашок.
— Якщо подобається чашка, завжди можу домовитися з адміністратором ресторану і купити її. Але іноді нічого не допомагає. Раз з другом у київській кав'ярні побачили гарну чашку. Попросили, щоб продали. Коштує гривень 20. Вони категорично відмовилися. А нам дуже хотілося. Вкрасти — не вкрадеш, бо не можна лишити блюдечко з ложкою. Вирішили підмінити її на іншу. Я лишив на столі свою візитівку. За тиждень у ресторані в меню надрукували: "Шановні відвідувачі, якщо ви хочете купити наш фірмений посуд, звертайтеся, будь ласка, до адміністратора".
Микола — директор компанії, що оформляє приміщення банків. Був у 40 країнах, звідусіль привозив чашки. Зберігає на спеціальних настінних стелажах у робочому кабінеті. У кожну кладе папірець з написом, звідки привезена. Всі немиті, мають на стінках сліди кави.
— Не збираю білих. Усі тільки із зображеннями. Кавова культура в різних країнах різна. Є місця, де люди п'ють з калюж, і кавові чашки знайти неможливо. В Америці каву ковтають з паперових стаканчиків завбільшки з відро і не можуть розпробувати. Найкращі традиції кавопиття в італійців. Там кава скрізь хороша, тому її п'ють весь день. Зранку — або еспресо, або ристретто. У ристретто менше води. Напій як смола виходить. Він бадьорить, але не порушує сон. Люди по шість-сім чашок на день випивають і не псують своє здоров'я. Якщо ви в італійському барі зранку замовите капучино або латте, на вас подивляться з подивом. Каву з молоком замовляють ближче до вечора, щоб розслабитися.
Класична італійська чашка має 8 сантиметрів у діаметрі і стінки завтовшки 8 міліметрів, щоб зберігалося тепло. Незручні маленькі вушка, але їх не змінюють, бо це традиція.
На Сході заварюють каву туркою, джезвою. Так пили й ми в радянські часи. Насипаєте в турку каву, заливаєте водою і тримаєте над вогнем, доки закипить. Маю чимало чашок із Сингапуру, Гонконгу, Японії.
Показує металеву чашку із Сирії.
— У Сирії до кави додають багато кардамону. Раз купив пару кілограмів кави з кардамоном, то в нас її не могли пити. Дуже гірчило. В Індонезії кладуть тонізуючі рослини, які діють, як "Ред Булл". В Афганістані й Іраку п'ють чай. Тому чашки там доводиться шукати у дорогих ресторанах чи готелях для іноземців.
Маю глиняні чашки. Такі найчастіше роблять в Україні. Одну привіз із "Криївки" зі Львова, іншу з Кам'янця-Подільського. Кава у них швидко вистигає.
3 
1
Коментарі