"Жінка на судні або ні з ким, або з усіма"

Зарплату видають готівкою двічі на місяць

Вирішила працевлаштуватися на круїзний лайнер. В Одесі надибала агентство, якому за це не треба платити. Пройшла медичну комісію і співбесіду з психологом. Склала кілька тестів. Попереджали, що працювати буде важко через обмежений простір.

Запрошення на роботу чекала півроку. За цей час ще раз пройшла медкомісію, зробила паспорт моряка.

Від плавання батьки не відмовляли, бо й самі працювали на кораблі. Тато ділився досвідом: "У коридорах судна важко орієнтуватися. Головне запам'ятати шлях із каюти в їдальню". Про стосунки з чоловіками казав: "Усіх чоловіків вважай одруженими, хоч вони і казатимуть протилежне. Жінка на судні або ні з ким, або з усіма".

На лайнерах постійно присутній сексуальний пресинг. До дівчат чіпляються, роблять непристойні пропозиції. Керівництво намагається за цим стежити. За домагання карають – аж до звільнення.

Найскладніше – лишатися усміхненою і ввічливою, коли клієнти напилися. Вони просять номер телефону, чіпляються, запрошують у каюту. Треба ввічливо відмовитися й усміхнутися. За стосунки з пасажирами одразу звільняють. Навіть їздити з ними в одному ліфті заборонено. Користувалися підйомником для персоналу.

Були хлопці, які мені подобалися, але стосунків ні з ким не починала. Іноді вони запрошували на побачення у ресторан. Обов'язково мала бути з бейджиком.

Багато людей звільнилися з роботи за кілька днів після виходу з порту. Ніяких покарань за це не передбачено. У будь-якому порту можна зійти. Купуєш квиток зі своєї зарплати і їдеш додому. У мене виникло бажання повернутися на четвертий день. Так би і зробила, якби все гаразд було з фінансами. Якраз перед від'їздом узяла кредит. Його треба було повернути.

В один день зі мною до роботи став Ілля. Мав повернути борг. Як тільки заробив потрібну суму, звільнився і полетів в Україну.

На борту вміщалися понад три тисячі осіб: 1200 членів екіпажу, решта – пасажири.

Жила в каюті три на три метри з румункою, теж офіціанткою. Всередині була маленька душова кабіна, туалет, холодильник і два плазмові телевізори. Каюта – нижче ватерлінії. Постійно чула, як у стінки б'ється вода. Система вентиляції працювала справно, однак повітря бракувало. Від його нестачі іноді боліла голова.

Усі члени екіпажу харчуються в їдальні. Їжу в каюту приносити заборонено. Один із кухарів мешкав сам. Потайки робив запаси. У нього завелися таргани. Помітили їх під час перевірки. Йому зробили попередження, та він продовжував зносити до себе харчі. Звільнили.

Для дозвілля персоналу були два бари. В одному можна палити, в другому – ні. Раз-два на місяць влаштовували вечірки з випивкою. Були інтернет-клуб із масажним кріслом і бібліотека. Хвилина в інтернеті коштувала 14 центів.

На добу треба відпрацювати три зміни по 3–4 години. Між ними була година-дві перерви. Денні й нічні зміни чергувалися. Зарплата залежить від кількості проданого. В середньому виходить 1,5–2 тисячі доларів на місяць.

Серед офіціантів діє правило: чим більше продаси, тим більше отримаєш. Доводиться полювати на клієнтів, аби отримати більший чек. Бармени теж отримують частку від проданих офіціантами напоїв. Британські туристи віддають перевагу пиву і джину, американці – мартіні. Вони знали міру. А от мексиканці напивались.

Мала дві форми. У денні зміни вдягала гавайську сорочку й коричневі штани, у нічні – чорний піджак і брюки. Волосся завжди має бути зібраним у гульку. Взуття з 2-сантиметровим підбором нам видавали. Туфлі важкі – щоб не падати на сходах і не ковзатися на палубі.

Кожен член команди повинен знати будову корабля і план евакуації. Вони відповідають не лише за своє, а й за життя пасажирів. Також в обов'язки входить надання пасажирам інформації: як пройти в потрібне місце, де зараз корабель пливе, коли прибудемо в порт.

 

Члени екіпажу між собою спілкуються на жаргоні. "Банана фою" означає "тобі мінус", "кіл зе бізнес" – багато замовлень, "мамагайо" – погано справляєшся із своєю роботою.

Нічого не снилося. Бувало, плакала ночами.

Годували одноманітною їжею – пастою, піцою, салатами, рисом, карі, м'ясом, соками з концентратів. Якось із товаришем в одному порту зайшли у студентську забігайлівку. Зраділи, коли побачили в меню борщ і гречану кашу.

Кілька разів потрапляли у шторм. Судно хиталося. На верхніх палубах неможливо було пересуватися – зносило.

Майже всі пасажири були англомовні. Одне подружжя з Канади вечеряло в один і той же час. Якось попросили сфотографуватися з ними. Наприкінці круїзу подарували знімок і дали 50 доларів чайових. Запросили в гості.

У контракті офіціанта прописано, що має бути здатен підняти 25 кілограмів. Стільки важить ящик із напоями. Але носять їх лише чоловіки.

Один член екіпажу в данському порту вийшов прогулятися містом. Поліцейським він видався підозрілим. Під час обшуку знайшли в нього траву. Разом із ним прийшли на судно. Чоловіка одразу звільнили і відправили додому.

Під час зупинки в Таллінні потрапила під дощ. Наступного дня почався нежить, піднялася температура. У вихідному відмовили. Дали якісь пігулки. Випила і пішла працювати. Хворобу перенесла на ногах.

Зарплату видавали готівкою двічі на місяць. Кожен член команди мав у каюті свій сейф. У порту переказувала гроші батькам.

Під час круїзу час на судні постійно змінюється. Двічі через це проспала – забула перевести годинник. Жодного разу не штрафували, але попередження отримувала.

Найстрашніше – запізнитися на лайнер. Таке сталося з однією дівчиною з екіпажу, коли корабель стояв у Гібралтарі. Мусила сама добиратися в наступний порт, де зупинявся лайнер. Їй виписали одразу три попередження. Але на роботі залишили.

За контракт проїхала 20 країн. Навчилася краще розбиратися в людях, стримувати емоції, швидко приймати рішення. Лайнер – це мініатюрний світ, в якому живуть за іншими правилами.

×