Коли Ілля ЧИЧКАН востаннє
Відкривав виставку
У травні. З донькою у галереї "Карась" презентували виставку "Психодарвінізм" – про Бога, походження людини й еволюцію. Серед картин є серія ікон у дерев'яних рамках із позолотою. Замість людських облич Марії, Ісусу й Миколі-Чудотворцю намалював мавпячі. Виставка сподобалася багатьом, але в галерею прийшли ультраправі. Вимагали закрити її. Довелося зняти роботи. Не хотів, щоб їх пошкодили.
Продав картину
Три тижні тому за "ікону" з виставки "Психодарвінізм" один священик заплатив 10 тисяч доларів. Картина – 25 на 30 сантиметрів. Малювати було складно, бо звик працювати з більшими полотнами.
Відпочивав
Тиждень тому з дружиною їздили в село Брилівка Ставищенського району на Київщині. 2012-го купили там стару хату на околиці. Біля ставка. Можна відпочивати й працювати одночасно. Вирощуємо виноград і троянди. Час від часу заходять сусіди, приносять молоко і яйця.
Займався спортом
Чотири дні тому поїхав на тенісний корт біля стадіону імені Валерія Лобановського. Але там стояли великі калюжі. Повернувся в майстерню. Коли з ракеткою виходив із машини, мене побачив друг режисер Семен Горов. Закричав: "Привіт, спортсмен!" Наступного дня зіграли кілька сетів.
Плакав
Учора ввечері. Чотири роки поспіль пара стає під вікном майстерні й цілуються. Роблять це годинами. Це мило і зворушливо, а я – сентиментальний. Без сліз не можу на це дивитися. Вчора розплакався так, що дружина мусила принести рушник.
Танцював
Кілька років тому летіли з Індії, рейс затримали у транзитному аеропорту в Дубаї. Я пригадав кліп Fatboy Slim Weapon Of Choice. У ньому знявся американський актор Кристофер Вокен. Він класно танцював у порожньому готелі. Я ввімкнув на портативному бумбоксі пісню й почав повторювати рухи. Танцював між рядами з пасажирами. Охоронці вдавали, що не помічають, пасажири відверталися.
Блукав
Два тижні тому в Брилівці поїхав на базар. Дорогою назад звернув не туди. Виїхав у сусідньому селі. Додому планував повернутися за 20 хвилин, а приїхав за півтори години. Дружина не здивувалася. Знає, що у мене географічний кретинізм – два рази розкрути, і я не знаю, звідки приїхав і куди маю рухатись далі.
Доля зіграла злий жарт
1997-го в Прибалтиці за 300 доларів купив автомобіль Peugeot 404 1961 року – на такому їздив Луї де Фюнес у фільмі "Фантомас". Молочного кольору, з леопардовими сидіннями, перемикач коробки передач – на кермі. Через чотири роки автомобіль забарахлив. Поскаржився таксисту, який мене підвозив. Він потягнув на буксирі в автомайстерню. Там я залишив машину, документи, ключі і гроші на запчастини. Після того авто не бачив – не міг згадати, де знаходилася СТО. Пам'ятаю лише, що поряд було багато гаражів.
Розігрував знайомих
Кілька тижнів тому на закритій вечірці підклав олігарху свій телефон, а його – забрав собі в кишеню. Вони однакові – чорні iPhone 7. Попросив друзів на мій номер надсилати повідомлення: "Просимо переплавити золоті злитки", "Завтра на Хрещатик треба завезти 200 тисяч доларів". За п'ять хвилин олігарх мене викрив.
Бачив дивний сон
Навесні приснився тригорбий верблюд на ковзанах. Катався по замерзлому озеру й запрошував мене. Коли вранці розказав дружині, вона відповіла: "Це знак. Треба їхати в Єгипет". П'ять днів відпочивали в Шарм-ель-Шейху.
Фарбував нігті
Позавчора. Покриваю нігті матовим шелаком сірого або коричневого кольору – щоб пасував до костюмів. Почав робити це тоді, коли дружина сказала: "В тебе під нігті постійно забивається фарба. Коли у чоловіка такі руки, з ним соромно ходити у ресторани". Тепер цього ніхто не помічає. Друзі звикли, що фарбую нігті. А от бабусі на базарі кажуть, що я – нетрадиційної орієнтації.
Робив тату
П'ять років тому на праву руку між великим і вказівним пальцями набив маленький хрестик. Коли португальці насаджували в Індії християнство, ставили "своїм" такі помітки. Я почув цю історію – й пішов в індійський татусалон. Майстер набив хрестик за півгодини. Коли люди помічають його, думають, що сидів за ґратами. Якось на пляжі підслухав розмову двох жінок. Одна казала: "Речі без нагляду не лишай. Поруч підозрілий тип із тюремною наколкою".
Купував алкоголь
Годину тому взяв 200 грамів ямайського рому в друга-бармена Юрія у барі "32" біля майстерні. Познайомилися років 10 тому, коли він працював у ресторані "Дежавю". Я тоді жив поряд – на вулиці Коцюбинського. Після того кілька разів переїжджав. Юра теж змінював місця роботи. І щоразу виходило так, що працював біля мого дому.
Коментарі