Прямого авіарейсу "Київ – Единбург" не існує. Летіла до столиці Шотландії через німецький Франкфурт-на-Майні. Назад – так само.
Найпопулярніший громадський транспорт Единбурга – двоповерхові автобуси. З аеропорту до центру міста доїхала таким за півгодини. Проїзд коштує 3,5 фунта. Квитки подібні до чека з будь-якого українського магазину. Дійсні впродовж дня. Їх можна купити в касі на зупинці або у водія. Пасажири заходять в автобус по одному через передні двері. Водій компостує квиток. На другий поверх ведуть вузькі сходи. Кожну зупинку оголошують. Внизу і вгорі є монітори з маршрутом та приблизним часом до кінцевої зупинки. Деякі автобуси мають полиці для валіз і великих сумок.
Якщо всі сидячі місця зайняті, стоячи ніхто не їде. За п'ять днів не бачила такого жодного разу.
– Приготуйте ваші квитки для перевірки, – оголошує водій.
Хлопець біля мене гарячково порпається в кишенях потертих джинсів. Полегшено зітхає, коли знаходить пожмаканий папірець:
– Це вдруге за шість років бачу, щоби перевіряли квитки в автобусі. Навіть не знаю, що роблять із "зайцями". Можливо, виписують штраф, – розповідає Вільям.
"У нас жахлива погода. Цим ми й відомі у світі", – жартують шотландці. Постійно вітряно і часто дощить, температура у середині травня +13°С. Увесь час носити парасольку не дуже зручно, краще одягти куртку з капюшоном або взяти шапку.
Вітер дуже кусючий. Перші два дні я ходила з червоними заплаканими очима. Люди на вулиці запитували, чи зі мною все гаразд. Потім звикла.
Шотландки зв'язують волосся у хвіст і мало фарбуються. Одягаються максимально зручно – штани, кеди, кросівки, пальта й великі шарфи. Високі підбори бачила лише у вітринах магазинів.
Музеї, галереї, суди працюють із 10.00 до 17.00. Сувенірні крамниці та магазини з одягом – максимум до сьомої вечора. Потім вулиці майже порожніють. Місцеві йдуть на пиво до пабів.
У всіх таких закладах є таблички: "Якщо вам пощастило виглядати на менше, ніж 25 років, то ми можемо попросити підтвердити, що вам уже є 18". Думала, висять "для галочки". У першому ж пабі запитали про мій вік, я навіть не встигла нічого замовити. Сказала: 23. Жінка, років 40, попросила показати паспорт чи якийсь інший документ із датою народження.
Найпопулярніші сувеніри – віскі, вовняний одяг, чай, печиво, цукерки. Вони ексклюзивні, продаються тільки в Шотландії. Наприклад, чай може бути з чортополохом – символом цього краю, чи з віскі або вересом.
Вхід до державних музеїв безкоштовний. Працюють за рахунок бюджетних коштів та доброчинних пожертвувань. У національній галереї стоять урни з написом "Будь-ласка, залиште 3 фунти, щоб вхід був вільний і надалі". Також мають сувенірний магазин і кафе.
Ліфтом можна піднятися на дах національного музею. Там ростуть кілька молодих беріз.
У залі "Світ природи" пропонують виміряти свою вагу у тваринах. Я важу трохи більше за імператорського пінгвіна й менше, ніж гігантський мурахоїд.
Вода в озері Лох-Несс чорна, як пиво Guinness. Для туристів на березі поставили двох милих лох-нессиків – фіолетового й зеленого. Просять на них не вилізати й не сідати.
Пляжів тут немає. Спуститися до води можна тільки біля причалів. Навколо озера – асфальтована дорога.
Тур на Лох-Несс коштує 40 фунтів. Ще за 16 можна подивитися руїни замку Уркварт і поплавати корабликом по озері. Дорога до нього й назад в Единбург пролягає гірською місцевістю – Highlands. Деякі вершини вкриті снігом, трапляються водоспади, овечі ферми, череди гірських корів.
Не зрозуміла жодного слова, коли екскурсовод заговорив гельською мовою. За звучанням вона подібна до німецької. Запам'ятала, що "лох" – це озеро, а "ґлен" – долина. Написи туристичних маршрутів на дорогах двома мовами, гельською та англійською.
Шотландці носять кілти, як українці – вишиванки. Більшість одягають їх на свята й весілля. Екскурсоводи, продавці сувенірів, працівники музеїв, гравці на волинці ходять у кілтах на роботу.
Кілька разів бачила хлопців у кілтах, гольфах та футболках. Сексуально. Тепер розумію, чому чоловіки задивляються на дівчат у спідницях.
Кілти продають на кожному кроці, зокрема й для дівчат. В одному з магазинів знайшла кілт своєї мрії – червоний візерунок тартан, три шкіряні ремінчики, до коліна. Коштує 69,99 фунта. Питаю, чому в магазині за 50 метрів такий удвічі дешевший.
– Там Made in China. А в нас ткацька фабрика, усі кілти ручної роботи. Їх шиють у сусідньому залі. Коштують дорого, але носитимете роками, – пояснює продавщиця.
Гроші міняють без будь-яких документів.
В Единбурзі є кафе, в якому Джоанн Роулінґ почала писати книжки про Гаррі Поттера. Elephant house розташований в центральній частині міста. Востаннє письменниця заходила туди три роки тому.
– Роулінґ любить замовляти сидр і пиріг з яловичиною. У неї немає свого стола. Щоразу сидить деінде. До нас приходять фанати Гаррі Поттера, розписують стіни туалетів, – розповідає офіціантка в коротких джинсових шортах і чорних колготках.
Поліцейських бачила двічі – біля парламенту Шотландії та неподалік поліцейської дільниці. Натрапила на неї, коли шукала свій готель. Поліцейський показав дорогу, детально пояснив, як іти.
Бомжі сидять коло магазинів і ресторанів. Просять віддати їм решту, всміхаються туристам, ненастирливі. Ноги кутають у теплі пледи чи покривала. За негоди "на роботу" на виходять.
В Единбурзькому замку можна побачити Скунський камінь, на якому коронували шотландських і англійських монархів, корону Марії Стюарт і цвинтар для собачок королеви Вікторії. Квиток коштує 16 фунтів. Що 2–3 години проводять безкоштовні тури англійською.
Піднялася на один із пагорбів міста – Calton Hill, щоби побачити нічний Единбург. Крім мене, навколо ані душі. Дорогою до готелю зайшла в кілька пабів. Там було повно народу.
Шотландці радіють, коли туристи замовляють хагіс чи інші національні страви. Обов'язково поцікавляться, чи сподобалося. Хагіс готують із баранячих тельбухів. Серце, печінку й легені разом із приправами варять у баранячому шлунку. Подають із гарніром ніпс і татіс – картоплею-пюре та овочами. Одного разу мені принесли цілу тарілку вареної моркви. Наступного вечора – молодого вареного буряка. Хагіс із пивом іще якось подужала, але сил на гарнір не вистачило.
3 
1
Коментарі