Коли Леонід Станіславський востаннє
Починав життя заново. 2014-го, у 90 років. Директор університетських кортів у Харкові провів майстер-клас із тенісу. Його записали на відео, побачили в Києві і запросили мене на турнір ветеранів. У категорії "85+" посів третє місце. Наступним етапом став чемпіонат світу в Хорватії. Отримав бронзу.
Сідав за кермо. 25 років тому. Першу і останню машину – ВАЗ-2101 – купив 1968-го. Їздив нею 24 роки. З розпадом Союзу утримувати авто стало дорого. 1992-го продав за 500 доларів. Покупець вставив ключ, повернув і поїхав. 250 доларів віддав дружині на операцію, решту вклав у "Швидкі гроші" (популярна на початку 1990-х фінансова піраміда. – Країна), і вони пропали.
Випивав. Відзначав День матері. Мою хвору дружину допомагають доглядати дві сусідки і дві жінки із соцзабезу. Випив із ними горілку, яку сам настоюю на малині та імбирі. Про користь цих коренів дізнався з інтернету. Випиваю 75 грамів горілки – тричі по 25. Іноді можу налити склянку червоного сухого вина. В молодості бував у відрядженнях у Грузії. Там навчився розбиратися у винах.
Лаявся. Два тижні тому. Вдома жінки завелися про політику. Не люблю цієї теми. Нагримав, щоб замовкли. Коли щось обурює, можу і послати.
Відчував незручність. За кордоном це – постійно. Питають, яка в мене пенсія. Кажу: "150 доларів". Не вірять, уточнюють: "П'ять доларів на день?" Киваю у відповідь. За кордон на ці гроші не поїдеш, доводиться звертатися по допомогу.
Був у секонд-хенді. Півроку тому. Купив зимову куртку. Зайшов у магазин, хоч нічого не шукав. Підійшла жінка: "Я купила куртку чоловікові, але вона мала. Рекомендую. З водовідштовхувального матеріалу, на синтепоні". Заплатив трохи більше 100 гривень. Ніхто не вірить, бо виглядає, як нова.
Бився. На початку 1980-х. Поставив машину у двір і вийшов зачинити ворота. Якийсь хлопець намагався завадити. Почалася бійка. Він кілька разів ударив мене по обличчю. І тут поряд зупинилася машина: водій виявився оперативником. Він скрутив хлопця. Приходила його мати, просила пробачити. Я погодився, підписав відповідну заяву. Але його судили. Сказали, що це не залежить від мого рішення.
Отримував нагороду. У лютому торік на чемпіонаті Європи в Австрії посів третє місце в групі "85+" і отримав диплом про перше місце серед 90-річних. У цій категорії нікого не було, крім мене. Два тижні тому брав участь у всеукраїнському турнірі серед ветеранів. У моїй віковій групі знову нікого, тож автоматом отримав перше місце і кубок.
Закохувався. 1976 року. Познайомився із симпатичною жінкою під час гри в теніс. У нас зав'язалися стосунки. Про це дізналися дружина і донька, почали довбати. Мало не розлучився. Але родина взяла гору.
Коментарі