пʼятниця, 23 лютого 2018 11:55

Весілля гуляють сім вечорів

Тижневий запас продуктів на ринку в столиці Тунісу можна купити за 10 доларів

– У Тунісі змішані кілька культур – арабська, мусульманська, європейська, – каже львів'янка 35-річна Юлія Руденко. Два тижні відпочивала з родиною в цій країні. Зупинилися в готелі в курортному місті Сусс.

– Після падіння Карфагену (146 року до н. е. – Країна) – фінікійської держави на території сучасного Тунісу – тут запанувала Римська імперія. Коли і тої не стало, територія опинилася під впливом арабів. Із 1574-го Туніс перебував під владою Османської імперії. Через 300 років країна стала протекторатом Франції. Від 1957-го це – незалежна держава.

Взимку температура не падає нижче 10–11 градусів тепла. Курортний сезон починається з кінця травня. У серпні через велику спеку і нашестя медуз у Середземному морі відпочивальників мало.

На острові Джерба є крокодиляча ферма. У басейнах із пляжами, садами й містками живуть понад 500 рептилій. За ними цілодобово наглядають. Туристи дивляться на хижаків згори, крізь металеві сітки. За додаткову плату можна погодувати крокодилів м'ясом.

Мертве озеро Шот-Ель-Джерід змінює форму й колір води, залежно від сезону й погоди. На колір впливають хімічні елементи, що є в ґрунті. Від надлишку міді вода стає зеленою, залізо дає червоний відтінок. Сіль, що збирається на березі водойми, використовують у косметиці.

Автор: telegraph.co.uk
  Ринки в столиці Тунісу розташовані в центрі міста. Тут вигідно купувати килими, кераміку, мідний та глиняний посуд, скляні вироби – абажури, світильники, вази. Із продуктів – оливкову олію, фініки, спеції. Продавці охоче торгуються, початкову ціну можуть знизити втричі
Ринки в столиці Тунісу розташовані в центрі міста. Тут вигідно купувати килими, кераміку, мідний та глиняний посуд, скляні вироби – абажури, світильники, вази. Із продуктів – оливкову олію, фініки, спеції. Продавці охоче торгуються, початкову ціну можуть знизити втричі

Жінки рідко носять паранджу. Конституція гарантує їм рівні права з чоловіками. У парламенті Тунісу – 21 жінка, четверо очолюють міністерства. Жінкам нещодавно дозволили працювати в дорожній поліції – регулюють рух та виписують штрафи. За порушення правил дорожнього руху поліцейські, як правило, не зупиняють водійок. Бо ті можуть подати в суд – за сексуальні домагання.

Жінки переважно виходять заміж у 18–24 роки. Чоловіки – після 35. Їм потрібно зібрати гроші на весілля й подарунки нареченій. Жених перед весіллям підносить їй три сукні. Найдорожча – вишита золотими нитками – може коштувати до 10 тисяч доларів. Друга – оздоблена сріблом, третя – шовкова.

У родинах, які дотримуються націо­нальних традицій, дружину синові обирає мати. А тій підказує варіанти сваха. Вона підшуковує дівчину з відповідним статусом, заможністю і красою. Навіть ходить у хамам – жіночу баню, аби пересвідчитися, що обрані дівчата здорові й гарні. Списки передає батькам. Від заручин до шлюбу може минути три роки. Весілля гуляють сім вечорів.

Пара обов'язково укладає шлюбний контракт. У разі розлучення чоловік зобов'язаний до кінця життя віддавати колишній дружині половину своїх доходів.

Хлопчиків традиційно називають 99 іменами Аллаха, найчастіше – Ахмет, Мухаммед, Саїд. Із дитинства чоловіки мають прізвиська, часто за назвами тварин – мураха, свиня, козел, баран.

Чоловік обов'язково повинен відслужити рік у армії. Можна пройти службу за три місяці, а решту терміну щомісяця сплачувати на утримання війська 60 відсотків доходів. Військові мають високу зарплату, їм надають квартиру з оплаченими комунальними послугами, автомобіль, талони на пальне.

Музей Бардо – за 5 кілометрів від столиці. Побудували палац беїв (королів. – Країна) 270 років тому. Частину його перетворили на зал засідань парламенту, решту – на музей. Є колекція зібраної зі всього Тунісу древньої античної мозаїки. Є пам'ятки візантійського, римського, арабського мистецтва – музичні інструменти, зброя, килими, прикраси, монети, гравюри.

Південь Тунісу – це частина однієї з найбільших пустель у світі – Сахари. Дводенна екскурсія обійдеться від 150 до 200 доларів. Ще за 100 можна поїздити джипом по піщаних дюнах.

У місті Ель-Джем розташований один із трьох найбільших амфітеатрів у світі. Йому понад 2 тисячі років. Тут проводили гладіаторські бої. Вміщалися більш як 25 тисяч глядачів. Добре зберігся нижчий ярус. Можна побачити приміщення, де тримали у клітках тварин, а в кімнатах – гладіаторів-рабів. На стадіоні – п'ять ярусів, заможні міщани сиділи в першому. Раби та жінки – на останніх. Зараз в амфітеатрі проводять концерти.

Замість огорожі між будинками висаджують кактуси. Їх їдять сирими, запікають, варять із них варення й виготовляють вино.

Палестинський жовтий скорпіон жалом може пробити шкіряне взуття. Смерть настає через три дні – якщо не ввести протиотруту.

Діти у школі навчаються дев'ять років двома мовами: арабською і французькою. Із 10 років вивчають англійську.

40 років тому між пустелею Сахара і солоним озером Шотт-ель-Джерід знімали перший фільм з епопеї "Зоряні війни" Джорджа Лукаса. Зобразили суху і спекотну планету з подвійним сонцем Татуїн, де жив Люк Скайвокер. Побудували космопорт авантюристів і контрабандистів – Мос-Есп. Досі на площі стоять моделі зорельотів і космічної зброї. Декорації – поломані й обписані. Туалетів на території немає.

Середня зарплата в Тунісі – до 300 до­ларів на місяць. Найбільша в лікарів і юристів – до 10 тисяч. Двокімнатна квартира в столиці Тунісі коштує від 60 тисяч доларів. Тижневий запас продуктів на ринку можна купити за 10 доларів.

За рік збирають чотири урожаї деяких зернових та овочів. У Тунісі ростуть 72 мільйони оливкових дерев і 9 мільйонів фінікових пальм. Продуктами країна забезпечує себе повністю.

Основний дохід приносить експорт оливкової олії. Стиглі плоди збирають вручну. У країні росте одне з найстаріших оливкових дерев у світі, йому близько 2 тисяч років. Воно досі дає урожай.

"Біло-блакитним дивом" називають село Сіді-бу-Саїд неподалік столиці. Всі будинки тут – білі з блакитними віконницями й дверима. Такі кольори села затвердили французькі колоністи століття тому. Жителів штрафують, якщо забувають побілити стіни або фарбують вікна не в блакитний колір. Більшість дверей оформлені як високий мармуровий портал з аркою та важкими металевими ручками. В селі мешкають п'ять тисяч жителів. Щодня приїжджає стільки ж туристів.

У морській лагуні Джербі гніздяться рожеві фламінго. В солоній воді на мілководді живуть ракоподібні, черв'яки і молюски, якими ті харчуються. Рожевого забарвлення пір'ям фламінго надає пігмент із панцирів червоних рачків.

У березні 2015 року через атаку на музей Бардо в столиці загинули 22 людини. За чотири місяці в Суссі на територію готелю увірвався терорист і розстріляв 38 осіб. Відповідальність за напад взяло на себе угрупування "Ісламська держава". Після цього систему охорони готелів вдосконалили, кількість правоохоронців подвоїли.

П'ять національних страв Тунісу

1. Харісса – гостра паста з перетертого червоного перцю з оливковою олією, часником і спеціями. Намащують на білий свіжий хліб і поливають олією.

2. Брик – чебурек із начинкою з картоплі, тунця, яйця і петрушки, загорнутою в тонке листкове тісто. Готується у фритюрі. В ідеально засмаженому брику всередині яєчний білок повинен бути звареним, а жовток – рідким.

Автор: www.livestrong.com
  Кус-кус – крупу із твердих сортів пшениці з різними додатками – тунісці їдять щодня. Є понад сотня рецептів приготування. Найпоширеніші – рибний та м’ясний кус-кус. На весілля молодятам дарують спеціальну каструлю з подвійним дном для приготування цієї страви. Символізує достаток
Кус-кус – крупу із твердих сортів пшениці з різними додатками – тунісці їдять щодня. Є понад сотня рецептів приготування. Найпоширеніші – рибний та м’ясний кус-кус. На весілля молодятам дарують спеціальну каструлю з подвійним дном для приготування цієї страви. Символізує достаток

3. Шорба – традиційний суп на основі риби або баранини. Для густоти кладуть крупу з мелених зерен пшениці. На оливковій олії обсмажують почергово всі компоненти, а потім додають воду з томатною пастою і крупу. Мліє на повільному вогні кілька годин.

4. Кус-кус із м'ясом – крупа з твердих сортів пшениці з м'ясо-­овочевим додатком. Варять у спеціальній каструлі з подвійним дном. Знизу на оливковій олії тушкують овочі, м'ясо або морепродукти. У верхній одночасно готується кус-кус. Крупу викладають на тарілку. Зверху – м'ясо з овочами і щедро поливають соусом.

5. Макруд – "вологе" печиво з кунжуту, фініків, цедри апельсина, горіхів і кориці. Готують у фритюрі. Подають до солодкого зеленого чаю.

Туніська Республіка – найменша за розмірами країна Північної Африки. На заході межує з Алжиром, на південному сході – з Лівією. Південну частину займає пустеля Сахара, на півночі омивається Середземним морем. На її території живуть 10,8 млн осіб.

98% населення сповідують іслам. Туніс – найліберальніша мусульманська країна. Тут офіційно встановлено рівноправність чоловіків і жінок, заборонено багатоженство, можна вживати спиртні напої. На острові Джерба у збудованій 2600 років тому синагозі зберігаються найдавніші в світі тори – Святе письмо юдаїзму.

1956-го Туніс став незалежним від Франції. Наприкінці 2010 ро­ку в країні відбулася Жасминова революція – акції проти політики президента Бен Алі. Загинули 219 осіб. Глава держави подав у відставку.

Зараз ви читаєте новину «Весілля гуляють сім вечорів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути