У кожному бангкокському кафе чи ресторані є спеціальне місце зі статуєю Будди, прикрашеною чотками та живими квітами
15-мільйонному Бангкоку – 200 років. У ньому золоті храми межують із скляними вежами офісних хмарочосів, вузькі вулички гетто – із швидкісними естакадами скай-трейнів. Пахощі ароматичних паличок змішуються із запахом екскрементів і жебраків, буддистські мантри – з галасом переповнених вулиць і торгових центрів.
Місто справляє враження суцільного базару. Один біля одного на вулицях туляться продавці – спецій, газет, їжі, ремінців для годинників, підробок мобільних телефонів, футболок. Де-не-де сидять худющі жебраки з відкритими ранами чи гангреною і смикають перехожих за одяг.
Багато буддистських монахів, загорнутих у жовто-гарячі шати. Їм не можна наближатися до жінок. Я спробувала сама підійти до одного, то він опустив очі й одразу позадкував. Зранку монахи беруть кошики й ідуть на базари. Кожен продавець щось та й вкине. Поділитися з монахом – благословенне діло. Хлопчиків із бідних сімей віддають до монастирів, щоб змогли себе прогодувати.
Кухня Таїланду – суміш індійської та китайської. Її основа – рис, спеції й гострі соуси. Ідея – баланс між смаками звичайного рису з пекучим насиченим соусом. На півночі їдять кашу з круглого рису, а на півдні – розсипчастий довгий. Вживають багато риби із соусом карі. Основні спеції – тайський коріандр, лимонна трава, імбир, часник, кінза, базилік, зелена цибуля, тамаринд і чилі. До багатьох страв додають арахісове масло й кокосове молоко. Паличками не користуються, навіть рис до рота підносять руками.
Сподобався суп із морепродуктів том ян, який готують із додаванням рибного соусу, креветковий суп, спринґ-роли – підсмажені млинці з овочами. Смажені в клярі жаб'ячі лапки на смак нагадують курку, а на вигляд – мініатюрну людську руку. З десертів – свіже манго в солодкому рисі з кокосовим молоком. У страви кладуть багато листя коріандру.
Кожне кафе чи ресторан мають спеціальне місце зі статуєю Будди, прикрашеною чотками та живими квітами.
На вулицях продають дрібну птицю, смажену на дерев'яних паличках, чавлять сік із фруктів, які можна самому вибрати з кошика, смажать локшину з овочами та рис. На тротуарі, серед шуму й пилюки, у великих баняках жінка одночасно варить чотири різних супи. Наливає їх у пластикові пакети й зав'язує. Тут же на пішохідній частині стоять довгі металеві столи, за якими їдять.
Стабільна температура надворі 35 градусів. А в будь-якому ресторані – холодно від кондиціонера. Доводиться носити із собою кофтину.
Зранку та на вихідні громадські парки повні людей. Шукають куточки, де можна помедитувати чи попрактикувати тайцзицюань або йогу. Буддисти кажуть, що схід сонця – найкращий час для медитації. Тайцзицюань – плавні, сповільнені рухи з бойових мистецтв – прийшла із Китаю. Займаються нею зазвичай старші люди, оскільки вправи не потребують значних фізичних зусиль.
Біля храмів продають клітки з маленькими пташками. Треба загадати бажання і випустити її. Перед храмом потрібно роззуватися, тому серед тайців дуже поширені шльопанці – щоб не витрачати час на взування-роззування.
Храм Лежачого Будди, що очікує на нірвану, має шпилясті верхівки, стіни, колони, оздоблені золотом і камінням. Усередині, підперши голову рукою, лежить 50-метрова золота статуя Будди. На ступнях перламутром викладені його вислови.
Повно рикш, яких називають тук-туками. Домовлятися про ціну краще наперед: не більш ніж 200 батів, або 6 доларів. Спочатку їхати в тук-туці людною вулицею страшнувато, та потім звикаєш. Є мотоциклетні таксі. Водіїв можна впізнати за кольоровими безрукавками. Мототаксі – варіант для заторів, хоча і ризикований. Ціни, як у тук-туків.
Нічних клубів багато, закриваються вони о другій ночі. Клуб Mystique вже о 20.00 переповнений. Вхідний квиток дає змогу безкоштовно взяти на барі два напої, але туди не проштовхатися. Атмосфера – розкута. Люди нетрадиційної орієнтації вільно цілуються та мацають одне одного за сідниці. В чоловічому туалеті пісуари у формі жіночих губ. За два кроки від входу в клуб, спершись на паркан, кохаються хлопець із дівчиною.
У базарному районі розташовані так звані секс-клуби. Вхід до них непримітний, вивісок нема. Зазвичай біля дверей стоїть чоловік із фотоальбомом і показує туристам, кого можна вибрати на ніч: дівчину, хлопця чи навіть дитину. За вхід платити не треба – береш пиво і сиди, скільки хочеш. Усередині темно, освітлена тільки сцена на зразок боксерського рингу. Грає тайська поп-музика. На сцену виходить гола дівчина з пляшкою пива, передає її по столах, щоб усі переконалися, чи добре закрита. А потім відкриває її сороміцьким місцем. Інші дівчата демонструють негірші уміння нижньої частини тіла – курять, перетягують канат, розмотують клубки мотузки. Всіх виступаючих можна купити на ніч. Кажуть, такі тайки довго не живуть: їхні вагіни значно менші від пенісів європейців, і дівчата помирають від розривів та больового шоку.
За 10 доларів можна купити підробки відомих брендів годинників – Rolex, Bvlgari, Tommy Hilfiger. Служитимуть довго, треба тільки батарейки міняти. Заходжу до фірмового магазину Diesel. Джинси по 10 доларів, футболки – по півтора. За 20 доларів купила оригінальні кеди Converse. На найбільшому у світі базарі просто неба, Чатучак, за кілька доларів можна придбати традиційні тайські сукні з шовку, сумки та футболки, буддистські предмети культу, вироби зі срібла, інкрустовані скриньки, лампи, подушки, прикраси, живих канарок і шиншил. Торгуватись треба з усмішкою й жартами – тоді спускають до 40 відсотків.
Муай-тай – тайський бокс, традиційний вид спорту. В поєдинку боєць може використовувати руки, ноги, коліна, лікті й голову. Муай-тай називають боксом восьмируких. Перемагає той, хто більше ослабить або ушкодить супротивника, завдасть йому ран та синців. Видовище для тих, хто не боїться криків і крові.
Познайомилися з двома дівчатами. Тіпаван – 34 роки, виглядає на 20 з хвостиком. Займається тхеквондо і має своє кафе, обожнює готувати. Лем – дизайнерка інтер'єрів, а її хлопець Вінай працює на меблевій фабриці. Тайці прагнуть ні за яких обставин не втрачати обличчя, не виявляти на публіці роздратування, гніву, не підвищувати голос. З чужинцями поводяться весело, радо спілкуються. Але в душу не пускають. На якомусь етапі розмови стає зрозуміло – далі нема про що говорити.
У масажному салоні мініатюрна тайка принесла мені білосніжну піжаму. Півтори години натискала на точки, від яких по тілу ніби йшов струм. Так розблоковують затори в енергетичних каналах тіла. Після сеансу відчуваєш глибинне розслаблення та ейфорію, яка триває кілька днів. Кажуть, що тайський масаж – це йога для лінивих.
Винайняли човен, щоб проплисти річкою ЧаоПхрая. Її відгалуження формують канали, на яких розташований Старий Бангкок. Проминули заможні квартали з хмарочосами і храмами, потрапляємо в гетто. Люди живуть на воді в хатках із трьома стінами зі старих дощок, бляхи, фанери. Все видно: як готують, їдять, перуть у річці. З кожної хатинки у воду спускаються дерев'яні сходи. Біля багатших осель прив'язані човни. Час від часу до нашого підпливали торговці. Продають воду і енергетичні напої в 100-грамових скляних пляшечках.
Таїланд розташований на півостровах Індокитай і Малакка. Найближчі великі держави – Китай та Індія. Площа країни така сама, як у Франції. Археологічні розкопки свідчать, що люди жили тут 40 тисяч років тому. Назва перекладається як "земля вільних".
Столиця, 15-мільйонний Бангкок, 22-ге за величиною місто у світі. Його повна історична назва складається з 20 слів. У перекладі це опис міста янголів і скарбів, яке подарував буддистський бог. Одним словом – Крунгтхепмаханакхон. Повну назву заучують в місцевих школах.
У Бангкоку часто знімають американське кіно – переважно про бідність та розпусту. Це одне з найпринадніших місць світового секс-туризму. В цій індустрії задіяні дівчата 12–16 років, а місцеві чоловіки у 30 схожі на 16-річних. Друге за величиною місто Паттая вважають секс-курортом, бо має багато дешевих борделів.
На східному узбережжі облаштовані курорти, на які модно приїжджати одружуватися. Шлюбна церемонія коштує 2 тисячі доларів. У цю суму входять одяг з гірляндами квітів, музики й танцівники, ченці та їхнє благословення, торт, шампанське, перекладачі, сертифікат про шлюб і фотоальбом.
У центральній частині країни найсприятливіші в світі умови для вирощування рису й фруктів. У сільському господарстві використовують тяглову силу слонів. Видобувають олово та натуральний каучук. Розвинений рибний промисел.
У Бангкоку розташована штаб-квартира SEATO – організації держав Південної Азії. Столиця Таїланду співдружня з Вашингтоном, Пекіном, Москвою та Санкт-Петербургом
7 
1
Коментарі