"У паспорті носив презерватив і фотографію коханки"

Про що говорять біля ДНК-лабораторії у столиці

– Я йому так і сказав: "Ще раз цю херню наклеїш, твій телефон колекторам віддам", – лисий чоловік зус­трів під лабораторією сусіда. Говорять голосно. – Ну і що, що він голова ОСББ. Не має права розвішувати у під'їзді інформацію про мене. У списку боржників наша квартира 12-та. Льошка з першого поверху заборгував за опалення 134 тисячі.

– Сашка, ти не прав. Плати, бо квартиру заберуть, – каже сусід.

– А з чого я маю платити? Із залізниці звільнився, шукаю роботу. Жінчину зарплату проїдаємо. Треба вдіти двоє дітей. Поки у квартирі живуть неповнолітні, без тепла нас не мають права лишити. Як треба буде, кредит візьму. Поки борг за 100 тисяч не перевалив, я спокійний.

Дистанцію мало хто з людей зберігає. Коли лабораторія відчиняється, натовп скупчується біля входу. Більшість – у респіраторах. Розступаються, коли хтось чхає чи кашляє.

– Тут тест 700 гривень коштує, а в інших 1900. Відчуваєш різницю? Краще я пів дня на вулиці простою, ніж переплачу, – зеленоока жінка розстібає хутряну жилетку, по iPhone говорить із подругою.

 

– Не хвилюйся, всі в масках. У хворих забір роблять родичі вдома. Треба тест здати, бо тур по Туреччині накриється. Ми його ще на березень планували. Туроператор грошей не повертає.

– Невістка – сімейна лікарка, чотири місяці працює без вихідних, а більше 12 тисяч не заробляє, – розповідає знайомому кучерява жінка років 50. – На телефоні по 500 повідомлень за день. Перше – о шостій ранку, останнє – опівночі. За минулий тиждень на неї накатали дві жалоби. Не відправила пацієнтку на ПЛР-тест. Бо та не мала ні кашлю, ні температури, тільки в грудях тисло. До кардіолога йти не хоче. Переконана, що в неї ковід. Другі жаліються, бо Оксана радить температури до 38,5 не збивати. Тепер вона хвора. А хоч би хтось поцікавився, як їй із такою пневмонією.

– У мене зять – гінеколог, – чоловік спирається на ціпок, з-під маски виглядає сива борідка. – Вже привикли, що серед ночі його на роди визивають. Але такого бардака, як тепер, ще не було. У пологовому відкриють інфекційне відділення. Дали непрямі вказівки: якщо апаратів штучного дихання бракує, рятуйте молодших і здоровіших.

– Нема нічого неможливого, – сива жінка балакає з подругою по планшету. Їхню розмову чують усі. – Танька теж думала, що після розлучення життя скінчилося. Її тоді ще з роботи скоротили. Влаштувалася водієм маршрутки. Напарники з неї сміються, бо баб за рульом "Богдана" не бачили. Кажуть, за дві зупинки зранку встигає накласти макіяж, як у Клаудії Шиффер.

– Не хочеш повечеряти сьогодні? Чи знову на свіданку зібралася? – цікавиться співрозмовниця, кашляє і сьорбає чай.

– Яке побачення? Я з Вітьою розійшлася. Він вроді нормальний, але може 5 хвилин витріщатися на манекен у трусиках танго.

– Ми з Наташкою сім років не бачилися. На повідомлення не відповідала, з днем народження не вітала. А вчора пише: "Будь другом, проголосуй за мене на виборах", – білявка в сірому пальті говорить по телефону з матір'ю.

Аби здати ПЛР-тест, приїхала на таксі о п'ятій ранку. У черзі – 18-та. За нею півтори сотні киян.

– Я що? Дурна за неї голосувати? – ховає в сумочку роман "Купи собі той довбаний букет" американської письменниці Тари Шустер. – Вона ледь дев'ять класів закінчила. Який із неї депутат? Її батько вже був у райраді. Тепер у кожній новобудові має по квартирі.

– Бабу сусіди ховали, бо ніхто з дітей не зміг прилетіти, – розповідає по телефону жінка в порваних капронових колготках. – Вітька хотів закрити ритуальне агентство, а тепер у нас замовлень на тиждень уперед. Дзвонять родичі з Італії, Португалії, Канади. Доїхати через карантин не можуть, замовляють рідним похорони. Ткачуки діда ховали по Viber. За церемонію заплатили 28 тисяч. Ритуаль­не агентство організувало пряму трансляцію для родичів. По інтернету підбирали дідові костюм, труну й місце на цвинтарі.

– Тест на антитіла позитивний. Коли перехворів – не понятно. Трохи пошмаркав наприкінці серпня. Тоді наш інструктор з йоги в лікарні три тижні лежав. По ходу, це я маму і бабу заразив, – каже хлопець у зеленій вітрівці.

– Чого ти себе накручуєш? – його товариш у джинсових шортах складає кубик Рубика. – У тебе мати – вчителька. Вони зараз, як кіборги. Не захворіти нереально. Депресії та невдачі створюємо собі самі. Все залежить від того, яка музика звучить у твоїй голові. Переключи музон – і мозок перезагрузиться.

– Коли злюся, співаю "Воины света". На співбесіди ходжу під Земфіру. Під Pіанобой мені завжди хочеться цілуватися.

– А ти Вівальді в голові включати не пробував? – кеп­кує дівчина у дерматиновій спідниці. – Щоб зрозуміти себе, треба більше читати. Недавно підсіла на "Маленьке життя" Ганьї Янаґігари і навчилася миритися зі своїм минулим. Більше не соромно за батька-алкоголіка і невдалий шлюб у 18.

– День першокурсника святкували на повну катушку, поки вахтери не піднялися. Розігнали всіх по кімнатах, – каже хлопець на електросамокаті. Його товариш тримає зелений скейт. – Добре, що ми на другому поверсі живемо. До нас дівки з сусіднього корпусу заскочили через балкон. Пили віскарь, грали в карти на роздягання. Далі нічого не пам'ятаю. Проснувся в чужій кімнаті в одному ліжку з п'ятикурсницею. Але по ходу нічого не було, бо обоє лежали в джинсах.

– До моєї Олесі раніше телефонували, щоб довідатися секрет успішного шлюбу, знайти хороших акушера, педіатра чи няню. А тепер – щоб розійтися без втрат. Ні, вона не адвокат, просто мала три невдалі шлюби, – жінка на високих підборах перевіряє своє місце у списку. Перед нею – 111, за нею – 64.

– Як три? – перепитує брюнетка з тонкими бровами. – Ми ж сім років тому на першому гуляли.

– З Андрієм вони жили добре. Розійшлися, коли він в АТО поїхав, а їй не сказав. Другий виявився жлобом. Скандалив, коли вона труси купила за 5 тисяч. Та вона могла і дорожчі позволити. До неї черга на місяць уперед. Такого стоматолога ще треба пошукати. Третій був на 20 років старший. Купив їй обручку за 72 тисячі. Їхні весільні фото набрали 25 тисяч лайків в Instagram. Про розлучення доньки я дізналась із соцмереж. Це був квітень, карантин. Вона серед ночі у Facebook написала: "Ребята, когда заработают загсы? Мы больше не вместе. Пора ставить жирную точку". Хотіла зробити йому сюрприз – купити тур на Канари. А дізналася, що зраджує. У паспорті носив презерватив і фото коханки.

– Рот закрой! Я видел, как ты на него смотрела, – хлопець із татуюванням на передпліччі кричить на дівчину.

– Паш, ты чего? Просто заметила, что у него бейс, как у тебя.

– Маринка, давай до свидания. Я устал ловить тебя с другими. 20 кусков за iPhone верни и иди на все четыре стороны.

Дівчина йде геть.

– Чувак, откуда ты взял, что она тебе врет? Знаешь, какая разница между словами "ложь", "неправда" и "обман"? Тоже мне синонимы нашел, – накачаний чоловік у коротких джинсах загинає пальці. – Моя первая жена лгала, что любит. А пока я был в командировке, вынула все деньги из сейфа и убежала с любовником. Неправду я вчера сказал маме. Она просила купить порошок, а я заговорился по телефону и в супермаркет не зашел. Обманул девушку на прошлой неделе. После свидания поехал к друзьям, а обещал, что раньше лягу спать. Она спокойная, себя не накручивает и меня не ревнует.

– Коли Максим народився, ми допомогу від держави поклали в банк, – жінка в кольорових лінзах закрапує в ніс судинозвужувальне. – 2013-го за первістка давали 29 тисяч. За сім років набігло під 60. Надіялася, що цього на приватну школу вистачить. Де там. Зняли й купили йому ноутбук і планшет у перший клас. Книжок не носять, їх навіть писати не вчать.

×