Дати ліки одному жако забирає годину
Із приватної клініки звільнився, бо не знаходив спільної мови з деякими клієнтами. Не подобалося, коли жорстоко поводилися з тваринами. Та й керівництво не переймалося закладом. Часом доводилося купувати за власний рахунок витратні матеріали й медикаменти. Розчарувався в роботі.
Подався в Європу. Подорожував майже два роки. Випадково розговорився з працівниками зоопарку в місті Ньїредьгаза в Угорщині. Розповів, чим займався раніше, і вони запропонували роботу. Звідти мав перевезти папуг жако й ожерелу в місто Кошице у Словаччині. Так почав займатися транспортуванням птахів. Отримував замовлення не лише від зоопарків, а й від приватних колекціонерів.
Працював із рідкісними й вимираючими видами. Деякі коштують 20–30 тисяч євро. Брав одного чи двох. Перевозив на власній Audi, облаштованій спеціальними клітками. Годував птахів у готелях, де зупинявся. Давав фрукти, зерно та вітаміни.
Планував назбирати трохи грошей на реабілітаційний центр в Україні. Думав, півтора мільйона гривень має вистачити. Однак в Австрії мене ошукали українці. Попросили переправити рідкісних пальмових какаду в сусіднє місто. А там виявилося, що птахи контрабандні, виловлені в дикій природі та продають їх за фальшивими документами.
Мене затримала австрійська поліція. Відсидів чотири місяці в СІЗО, чекаючи суду. Але ніяких доказів проти мене не було. Мав документи, які підтверджували, що я перевізник. Після суду відпустили, але не повернули ні авто, ні грошей. Утратив майже 70 тисяч євро. Віддали лише паспорт і трохи грошей на квиток додому. Пізніше намагався оскаржити рішення, однак не вдалося.
Проблем додало ще й те, що Україна – на першому місці з контрабанди й незаконного продажу тварин. Наші громадяни їдуть, наприклад, в Азію. Виловлюють там птахів, а потім перевозять у ЄС із липовими документами. Мене як українського громадянина запідозрили в найгіршому.
Два роки тому повернувся на батьківщину. Вирішив продовжувати займатися птахами. Почалося все з хвилястого калао – птаха з сімейства носорогів. Це рідкісний вид. Викупив у власника за 2,5 тисячі євро. Отримав зі зламаною лапою і букетом хвороб. Його тримали в собачій клітці й зовсім про нього не піклувалися. Планував підлікувати й прилаштувати в якийсь зоопарк. Але ніде не взяли. Довелося побудувати вольєр удома.
Пізніше викупив п'ятьох довгохвостих папуг. Потім люди почали приносити птахів. Позбувалися з різних причин. Основна біда – що галасливі, все гризуть і ламають. Люди не готові до цього. А під час купівлі їх ніхто про це не попереджає.
Навесні торік створив реабілітаційний центр. Відкрити його допомогли батьки. Самотужки перебудовував старий сарай під вольєри. Облагородив територію. Придбав ще шість кліток і розмістив у будинку. Центр став справою мого життя. Я неодружений. Практично весь вільний час присвячую притулку. Птахів треба погодувати й полікувати. Тільки дати ліки двом жако забирає 2 години на день. Довго, бо птахи дикі, б'ються та кусаються. Не розуміють, що роблю їм добро.
Хочу розширюватися, але грошей не вистачає. У мене живуть близько 50 птахів. Найбільше – папуг. Є також грак Річард зі зламаним лівим крилом, ворон Карл, який постраждав, коли випав із гнізда. А також іволга та шпак.
Сич Філя – з Донецька. Поранений у крило. Люди його підібрали й передали до Одеси. Там два місяці лікувала знайома. А потім переправила мені. Шукаю господарів, які про нього піклуватимуться.
Сьома 10 років провела в клітці. Жила в ресторані у Кропивницькому. А коли випало пір'я, її віддали в зоомагазин. Там годували самою кукурудзою. Коли прийшов туди, був шокований. Папуга сиділа по коліна в лайні. Була лиса, синя й худа – кістки стриміли так, що можна вивчати анатомію. Не мала лівого ока. Викупив її за 400 доларів. Живе в мене сім місяців.
Деяких птахів після лікування випускав на волю чи прилаштовував у добрі руки. Наприклад, виходив вип – найменшу у світі чаплю. Її знайшли в центрі Кропивницького. Пошкоджену лапу лікував два тижні. Потім відвіз на болото за 30 кілометрів від міста.
Голубів і стрижів не приймаю. Популяції цих птахів великі, й вони є учасниками природного відбору. Слабкі особини такими лишатимуться і після лікування. Їхнє потомство теж слабшатиме.
Співпрацюю з двома клініками – в Одесі та Києві. Звертаюся, коли треба зробити рентген чи аналіз крові. У них маю знижки. У Кропивницькому такої співпраці налагодити не вдалося. Деякі підприємці відмовляють, а в інших клініках бракує добрих спеціалістів.
Препарати для птахів привожу з Бельгії. Інколи їжджу туди на підробіток разом із братом – продаємо автомобілі. Але через пандемію виїжджати стає дедалі важче.
На утримання притулку на місяць потрібно 15 тисяч гривень. Зараз маю трьох птахів, які страждають на аспергільоз – грибкове захворювання. Для лікування купую воріконазол. 10 таблеток коштують 4 тисячі гривень. Гриби ростуть у повітроносних мішках і легенях. Виникає хвороба переважно тому, що птахи мало літають чи погано харчуються.
Годую птахів різноманітно. Носорогу даю фрукти, каші, печений гарбуз, моркву, картоплю, буряк, банани. Іноді на свята балую інжиром – у природі це його основний раціон. Також харчую різнотрав'ям і ягодами. У лісі збираю шипшину, горобину, терен, глід. Обов'язково додаю в раціон фруктові гілки та глину – це корисно для травлення. Ніколи не купую кормів у зоомагазинах. Вони небезпечні, бо штучні. Медові палички із зерна роблю сам.
Бувало, що папуги тікали від мене, але завжди прилітали. Тільки яструб не повернувся.
У селі Федорівка Первозванівського району на Кіровоградщині мені запропонували землю під рекреаційну зону й парк. Але потрібні кошти на його розбудову. У Федерації підтримки малого бізнесу дають безвідсотковий кредит. Але за три місяці гроші треба буде повертати. Поки що не зважився.
Деякі птахи – ручні. Люди приїжджають до мене додому, щоб поспілкуватися з ними. Отримують задоволення. А потім залишають якісь дарунки – фрукти, овочі, іграшки чи кошти на лікування.
Одного папугу назвав Пірат Жора, бо одноокий. До імен вони швидко звикають і відгукуються. Птахів часто випускаю політати по хаті. Інколи роблять шкоду – в деяких кімнатах попсували шпалери. Тепер відволікаю їх розмовами.
Коментарі