70 відсотків метеликів планети живуть у Коста-Риці
– Із травня до листопада триває сезон дощів. Туристів дуже мало, у готелях знижки до 60 відсотків. Якщо зупиняєтеся довше, ніж на три доби, СПА-програму запропонують безкоштовно, – розповідає екскурсовод Мігель Ла-Туро зі столиці Сан-Хосе.
Зливи сильні, короткочасні, тому відпочинку не заважають. Із початком сухої погоди можна насолодитися природним світом країни.
Коста-Рика налічує 5 відсотків усіх організмів планети і 70 процентів – усіх її метеликів. До охорони природи ставлення дуже суворе. Якщо заїжджаєте авто, його ретельно вимиють. Адже можете завезти яйця чи насіння шкідників, які здатні розбалансувати екосистему. Матимете проблеми, якщо везтимете насіння. Заборонено купувати сувеніри з черепахового панцира та з екзотичним пір'ям.
Поширений варіант відпочинку: побувати на кавовій плантації, спуститися на човнах річкою з крокодилами, відвідати заповідник. Нічні екскурсії цікаві, бо тоді більшість метеликів і мавп активніші, ніж удень. У парках також пропонують канопі-тури – спуски по натягнутих між деревами тросах.
Активний вулкан Ареналь має ідеальну форму. Раз на чверть години викидає пар. Лава й зараз виходить, але застигає до того, як досягне кратера. 1968-го Ареналь знищив село. Довкола росте тропічний ліс. Деякі турфірми пропонують екскурсії до кратера. Ми так не ризикуємо.
На день возимо до індіанських сіл. Їх жителі контактні, радо показують усе господарство за 20 доларів. Одному туристу з німецької групи якось дали полизати галюциногенну жабу. Усю дорогу назад до готелю реготав і співав оперні арії.
На пляжі Плайя-Гранде відкладають яйця морські черепахи. Декому щастить побачити, як вилуплюються малята. Волонтери не дозволяють відносити до води тих, що не доповзають туди самі.
Любителі птахів їдуть у заповідник Карара. Недалеко є приватний, там живуть червоні ара. Їх готують до життя на волі. Папуги – дуже довірливі, наближаються до людей майже впритул. Більшість птахів у заповіднику вилучили в контрабандистів або віддали господарі. На волю ара не відпускають. Коли птах готовий залишити заповідник – відлітає. Працівники кажуть, що жоден не повернувся.
У заповіднику Монтеверде є кількадесят видів орхідей, що не ростуть більше ніде. На день у нього пускають не більш як 150 туристів.
Коста-Рика – країна надто маленька. Роздивитися можна за два тижні. Подорожувати самотужки ризиковано, бо дороги завузькі, багато сліпих поворотів.
894 види птахів є в Коста-Риці. Це більше, ніж у США та Канаді
"Одружений чоловік" – це варений рис, квасоля, плантани, тортілья і м'ясо
1Гало пінто готують із рису та квасолі й подають на сніданок. З іспанської назва страви перекладається як "плямистий півень". Швидка у приготуванні. Їдять із смаженими яйцями, кукурудзяним коржиком тортільєю, запивають кавою.
2Ола де карне – суп з яловичини й місцевих овочів. М'ясо варять зі шматками кактусів юка, зелених бананів, картоплі, чайоти з родини гарбузових, брукви, пастернаку, коріння таро й гарбуза. Додають, за бажанням, варений рис і свіже листя коріандру.
3Тамале – коржик із кукурудзяного борошна. Готують на пару або варять у листі овочевих бананів – плантанів. Листки перед тим тримають над вогнем, щоб легко ламалися. Може мати начинку з м'яса, сиру, фруктів, овочів або чилі. Перед вживанням із коржика знімають листя. Традиційно їдять із коричневим солодко-гострим соусом сальса лісано.
4Севіче – маринована в лимонному соку морська риба. Додають молюски та інші морепродукти. Маринують 15 хв. у соку лайма чи лимона. Приправляють цибулею, селерою й петрушкою. Продукти мають бути свіжі. Подають як закуску перед вечерею – у бокалах для мартіні.
5Касадос – костариканський обід. З іспанської перекладається як "одружений чоловік". До нього входять варений рис, квасоля, плантани, тортілья і м'ясо.
Сім унікальних птахів Коста-Рики
1Дрізд грея – його називають глиняною вільшанкою. Мелодійно співає на початку сезону дощів.
2Папуга червоний ара завдовжки 84 см. Живе на півдні країни. М'ясо за смаком схоже на яловичину. У домашніх умовах можуть навчитися говорити близько 100 слів. Живуть від 60 до 80 років.
3У кецаля червона грудка, зелений тулуб і дві яскраво-зелених довгих пір'їни на хвості. На голові – чубчик. За легендою, у неволі помирає від розриву серця.
4Із 330 видів колібрі 50 живуть у Коста-Риці – на рівнині й у горах на висоті 4 тис. м. Завбільшки від 5 до 15 см, важать 2–10 г. Серце колібрі б'ється від 600 до 1200 ударів на хвилину. Харчуються нектаром із квітів червоного, жовтогарячого й рожевого кольорів. Щодня з'їдають більше нектару, ніж важать. Уміють літати задом наперед.
5Грифи-індички харчуються лише мертвими тваринами. Тобто виконують важливу екологічну роль.
6Рожева колпиця живе у болотах і на воді. Майже весь день шукає рибу, ракоподібних, жаб і равликів. Має дзьоб у формі ложки.
7У туканів масивний дзьоб із фрагментами всіх кольорів веселки. Їдять переважно фрукти. Кісточки не перетравлюють, отже – розносять насіння дерев.
2 
1
Коментарі