Ексклюзиви
Четвер, 09 липня 2020 12:44

"Питав досвідчених, що робити на скелі під час грози. Відповіли: молитися"

Альпіністи відрізають ручки від зубних щіток

З товаришами займалися алкотуризмом – брали випити, поїсти і йшли в гори. Їхали в Карпати чи Крим. Робили так мало не щовихідного. Набридло.

Два роки вчився спортивного туризму й альпінізму. Став інструктором. Із друзями організували фірму. Водили в гори – в Україні та за кордоном. Сплавлялися на байдарках, робили альпіністські тури. Хотілося яскравих походів – щоб у гори, а тоді байдаркою по річці чи на лижі. Але клієнти частіше хотіли простого і знакового – на Говерлу. Коли підіймаєшся туди всьоме за рік, стає нецікаво. Конвеєр. Зникає трепет.

Почав сам водити туристів, щоб повернути новизну. Вибирав високі гори, влаштовував сплавляння. 2016-го товариш отримав права на керування яхтою. Сказав, потребує когось, хто міг би організувати тури. Додався яхтинг. Ходимо раз на пів року.

  Віталій Ващук катається на гірському курорті Драгобрат на Закарпатті, 2015 рік
Віталій Ващук катається на гірському курорті Драгобрат на Закарпатті, 2015 рік

Батьки й сестра переживали, але швидко звикли. З 2008-го практично жив у мандрах. Бувало, проводив більшість часу поза домом – у поїзді спав майже 60 ночей за рік, у наметі – стільки ж. Удома бував не більш як чотири-п'ять місяців із 12.

Хороший похід – добре продуманий. Вибираю місця, де не бував. Що краще пропрацюєш логістику, то приємніше потім. Планую їжу по днях. Овочі купую натуральні сушені. Гречку з тушонкою можна, але, коли запропонуєш пасту карбонара, клієнти будуть щасливіші.

Для спортивних альпіністських походів максимально економлю вагу. Найважчий рюкзак – 31 кілограм. Не хотілося від землі відривати. Особливо важко в перший день. Після такого викручуєшся – легше спорядження, одяг тільки найнеобхідніший. Буває, бірки відрізаєш і ручку від зубної щітки – ще 800 грамів зекономив.

Золоте правило гір: не брати зайвого. Та все одно не слухають, особливо дівчата. Бачиш: якась повільно "вмирає". Просиш показати косметичку – немаленький баул. Запевняє, все кров із носа потрібне. Частину її речей доводиться брати до себе.

На Кавказі є Безенгійська стіна – скелі між Росією і Грузією. У радянський час у розташований там табір не пускали нікого, хто мав рівень, нижчий за кандидата в майстри спорту. Зараз – простіше. Рушили невеликою групою. Щоб вийти на пік Семеновського на висоті 4156 метрів, треба лізти близько двох діб. Вночі перед сходженням зупинилися на малому клаптику скелі. Почалася гроза, падало каміння. Відчуття, наче війна. Намет шматувало. Думав, камінь приб'є, знесе в провалля чи блискавкою присмажить. Питав досвідчених альпіністів, що робити на скелі в наметі під час грози. Відповіли: "Молитися". То було вперше в житті, коли прокинувся і першим ділом подумав: живий.

  Віталій ВАЩУК, 39 років, мандрівник, гід з екстремального туризму, бізнесмен. Народився 28 липня 1980-го в угорському місті Калоча. Батько – офіцер військово-повітряних сил, мати – вчителька англійської мови. Закінчив факультет економіки та підприємницької діяльності в київському Європейському університеті. Працював копірайтером і журналістом у сфері культури та світського життя. З 2008-го ходить у гори. З друзями створив фірму ”Банана-тур”. Організовував альпіністські тури, походи в гори та сплавляння на байдарках. Влаштовує мандрівки на яхтах Середземним морем. Має бренд Sеkta, створив онлайн-магазин. Нещодавно відкрив у Києві крамницю українських брендів. Любить книжки Річарда Баха і Карлоса Кастанеди. Захоплюється стоїцизмом. 16 років займається йогою, три – важкою атлетикою. Грає на гітарі, пише музику. Відвідав майже 30 країн. Улюблене місце в Україні – Кам’янець-Подільський на Хмельниччині та Дністровський каньйон. Проводить онлайн-курси для шкіперів. Розробляє нові маршрути. Живе в Києві.
Віталій ВАЩУК, 39 років, мандрівник, гід з екстремального туризму, бізнесмен. Народився 28 липня 1980-го в угорському місті Калоча. Батько – офіцер військово-повітряних сил, мати – вчителька англійської мови. Закінчив факультет економіки та підприємницької діяльності в київському Європейському університеті. Працював копірайтером і журналістом у сфері культури та світського життя. З 2008-го ходить у гори. З друзями створив фірму ”Банана-тур”. Організовував альпіністські тури, походи в гори та сплавляння на байдарках. Влаштовує мандрівки на яхтах Середземним морем. Має бренд Sеkta, створив онлайн-магазин. Нещодавно відкрив у Києві крамницю українських брендів. Любить книжки Річарда Баха і Карлоса Кастанеди. Захоплюється стоїцизмом. 16 років займається йогою, три – важкою атлетикою. Грає на гітарі, пише музику. Відвідав майже 30 країн. Улюблене місце в Україні – Кам’янець-Подільський на Хмельниччині та Дністровський каньйон. Проводить онлайн-курси для шкіперів. Розробляє нові маршрути. Живе в Києві.

Зібралися на скелі біля Фороса у Криму. У поїзді з'ясувалося, що дівчина з команди забула каску. У Сімферополі в "Епіцентрі" купили будівельну. Два дні все було добре. На третій йшли з нею у зв'язці. Вона вгорі, я – внизу. Попереду був ріг, за яким її не бачив. Раптом чую крик. Коли дістався, побачив, що на верхньому виступі її присипало камінням. Каску розбило вщент. Вона не може встати. Скинув речі вниз, узяв її на плечі, прив'язав. Так спустилися. Почувся героєм. У дівчини виявили перелом ноги. Якби не каска, страшно уявити, що було б.

Кілька тижнів мандрували в горах Туреччини. Робили закладки їжі – закопували продукти і прикидали камінням. Приходимо, а закладку розшматували звірі – харчі поїли, порвали пластикові пляшки з бензином для грілок. А нам ще тиждень спускатися. Був вибір: їжа зі смаком бензину, від якої хочеться блювати, чи сухий пайок. Холодно, сніг, висота близько 4 кілометрів. Усі злі, атмосфера в групі – паскудна. Та якось дали раду.

У горах є небезпечні рослини. У Криму росте ясенець білий, або неопалима купина, – біло-фіолетові квіти, що виділяють сильні ефірні олії. Якщо запалити, горить, як газ. Понюхаєш – опіки дихальних шляхів гарантовані. Можна вмерти. Наказував у походах не нюхати і не брати в руки незнайомі рослини. Попри попередження двоє дівчат умудрилися влізти в борщівник. Викликає важкі хімічні опіки шкіри. З'явилися пухирі, підвищилася температура. Мали урок на все життя.

Яхтингом займаємося переважно на Середземному морі, в Греції. Там тисячі островів. На кожному – різні архітектура, люди, традиції, природа. Тур триває тиждень. Коштує 850–900 євро без авіаперельоту. Вісім учасників – нас двоє і шестеро клієнтів. За оренду яхти платимо 3–4 тисячі євро. Також її треба заправити, заплатити за стоянку в портах, купувати постіль та їжу. Готуємо самі. Не раз ловили й запікали рибу.

З морською хворобою можна боротися. Стати за штурвал і зосередитися, стежити за горизонтом. Легшає. Головне – зробити це вчасно, щойно починає захитувати. Якщо розриває зсередини, то до штурвалу не доповзеш. Зі мною сталося таке в перший день першої подорожі. Сиджу на палубі – сонце, гарна погода, море. У якийсь момент усвідомлюю, що нудить. У каюті біля гальюна провів велику частину мандрівки.

Із мандрів завжди привозив футболки – шукав цікавий дизайн і якість. Знаходив не завжди. У сувенірних крамницях переважали оптові китайські, з банальними картинками. Хотів, щоб одяг розказував про людину та її смаки, аби не соромно було прийти на побачення. Друг перепродав мені бренд Sekta. Через онлайн-магазин торгую одягом.

Поїздив Україною, розвідав місця. Недавно з друзями сплавлявся на байдарках по Ірдинських болотах під Черкасами. Там у льодовиковий період пролягало русло Дніпра. Залишилися великі заболочені території – як декорації до фільму "Аватар".

Зараз ви читаєте новину «"Питав досвідчених, що робити на скелі під час грози. Відповіли: молитися"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 731
Голосування Яка найбільша проблема Києва?
  • Затори
  • Хаотична забудова
  • Нищення історичних місць
  • Незаконна торгівля, МАФи
  • Громадський транспорт
  • Мало шкіл та дитсадків
  • Сміття
Переглянути
Погода