Не можна їздити самому в машині – треба підвозити колег або подорожуючих

ЯКІ РЕФОРМИ ПРОВІВ ЛІ КУАН Ю

140 років Сингапур був британською колонією. 1959-го отримав статус "самоврядної держави", 1965-го здобув незалежність.

Країна залежала від імпорту: у малайзійців купували прісну воду й будівельний пісок. 75 відсотків населення – понад 3,7 мільйона людей – становили китайці, 15 відсотків – малайці й індійці. Між ними виникали конфлікти.

Річний дохід на жителя становив 400 доларів. Половина людей не вміли читати й писати.

Країна перепродувала каучук, деревину, олов'яну руду, рис. Товари завозили з Малайзії, Індонезії, Таїланду. Чверть доходу Сингапур отримував з обслуговування британської військово-морської бази. На підприємствах сортували й упаковували сировину з сусідніх країн. Лише 5 відсотків сингапурців мали офіційну роботу.

65 відсотків населення мешкали в нетрях. Середня тривалість життя чоловіків становила 60 років, жінок – 65.

На Сингапур зазіхали сусіди – Індонезія, Малайзія.

Третина жителів симпатизували комуністам.

 

Як Лі Куан Ю за роки прем'єрства – з 1959-го по 1990-й – відсталу країну перетворив на одну з найрозвиненіших?

1. ЛІ КУАН Ю ПОЧАВ ІЗ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ. Спростив процедури ухвалення рішень, скасував дозволи і ліцензії. Зарплати держслужбовців зросли до рівня топ-менеджерів приватних корпорацій. Нині прем'єр-міністр Сингапуру отримує $50 тис. на місяць – найбільше з-поміж усіх чиновників світу (приміром, президент США має $33 тис. – "Країна").

Створив Бюро з розслідування корупції у вищих ешелонах влади. Його агенти перевіряли банківські рахунки чиновників, їхніх родичів і друзів. Урядовців ув'язнювали. Серед таких був соратник Лі Куан Ю – міністр охорони навколишнього середовища Ві Тун Бун. А у грудні 1986-го міністр національного розвитку Те Чін Ван через звинувачення у корупції наклав на себе руки. Його родина виїхала із Сингапуру.

У Бюро цілодобово працювала гаряча лінія. Приймали й анонімні скарги. Поступово Сингапур став найменш корумпованою державою – за міжнародними рейтингами.

2. ПЕРШИМ ПРОЕКТОМ ЛІ СТАВ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОН ЗА МІСТОМ – ДЖУРОНГ. ТУДИ ПРОКЛАЛИ ДОРОГИ, ПІДВЕЛИ ЕЛЕКТРО­ЕНЕРГІЮ, ВОДУ. ЙОГО ПРИГОТУВАЛИ ДЛЯ ПОТЕНЦІЙНИХ ІНВЕСТОРІВ.

1961 року створили Агентство економічного розвитку. У світі його називали "сингапурське єдине вікно". Всі справи інвестора вів один чиновник – куратор. Його зарплатня залежала від успіху справ підопічного.

– Ця агенція вирішувала всі проблеми: від земельних питань до постачання електроенергії та води, від охорони довкілля до безпеки праці. Ми вітали кожного вкладника капіталів. А коли знаходили великого інвестора з потенціалом для серйозного зростання, із шкури пнулися, аби допомогти йому розпочати виробництво, – казав Лі Куан Ю.

Так залучили до співпраці інвесторів із Гонконгу і Тайваню, американські компанії з високими технологіями.

3. ДЛЯ ПІДТРИМКИ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ СТВОРИЛИ АГЕНТСТВО SPRING. Воно розробило 100 програм допомоги підприємцям. Нині в Сингапурі є 130 тисяч виробничих установ малого та середнього бізнесу. На них припадає 25% ВВП країни.

4. БАНКИ СТАЛИ ПРАЦЮВАТИ ЦІЛОДОБОВО. Сингапур, розташований між Америкою та Європою, перетворився на міжнародний фінансовий центр.

5. УРЯД ПЕРЕКОНАВ КОМПАНІЇ SHELL ТА ESSO ВІДКРИТИ НАФТОПЕРЕРОБНІ ЗАВОДИ В КРАЇНІ. Сингапур став третім у світі центром нафтопереробки. Інвесторів привабили розташування країни, відсутність корупції, кваліфіковані працівники, низькі податки й сучасна інфраструктура.

6. АНГЛІЙСЬКА МОВА СТАЛА ОБОВ'ЯЗКОВИМ ШКІЛЬНИМ ПРЕДМЕТОМ. Уряд не забороняв китайську, тамільську й малайську. Державні посадовці на роботі послуговуються винятково англійською.

7. У 1960-Х ЗАПРАЦЮВАЛА ЖИТЛОВА ПРОГРАМА. Малозабезпеченим сім'ям держава викуповувала помешкання, а бараки зносила. В одну багатоповерхівку селили представників різних етнічних груп. Вони мали навчитися співіснувати.

8. ЗАБОРОНИЛИ РЕКЛАМУ ЦИГАРОК І КУРІННЯ У ГРОМАДСЬКИХ МІСЦЯХ. А також – продаж жувальних гумок, що часто виводили з ладу прибиральні машини на вулицях.

9. ВСТАНОВИЛИ ЖОРСТКУ СИСТЕМУ ШТРАФІВ. За кинутий недопалок – 500 сингапурських доларів (понад 8 тис. грн. – "Країна"), за жувальну гумку – 1000. За виявлення наркотиків – смертна кара через повішання.

10. НА ОДНОМУ КІНЦІ СИНГАПУРУ СТВОРИЛИ ТУРИСТИЧНЕ МІСТО, НА ДРУГОМУ – ЕКОНОМІЧНЕ, ТРЕТЯ ЧАСТИНА – СПАЛЬНІ РАЙОНИ. Усюди заборонили плювати на землю, курити, кидати використаний папір, паркувати машини в центрі. Якщо пес ночами гавкає, йому обрізають голосові зв'язки. Навіть у спеку чоловіки мають носити штани, жінки – панчохи. Не можна їздити самому в машині – треба підвозити колег або подорожуючих.

11. ПРЕСА – ПІДЦЕНЗУРНА. Не можна писати про політику й секс.

12. ЯКЩО ОСВІЧЕНИЙ ЧОЛОВІК ОДРУЖУЄТЬСЯ З ЖІНКОЮ, ЯКА МАЄ ДИПЛОМ, ЙОМУ ВИПЛАЧУЮТЬ ВИНАГОРОДУ. Жінки без дипломів, які народжують другу дитину, платять штраф. Неграмотних стерилізують.

×