Хвороби виникають через переживання
Через батьків-лікарів не хотів пов'язувати життя з медициною. Ми жили в селі, люди зверталися і вдень, і вночі. Стукали в моє вікно, бо воно було біля дороги.
Грав у духовому оркестрі, виступав зі своїм гуртом, перемагав на конкурсах. Планував подавати документи в Київський університет культури. Але батько попросив хоча б спробувати вступити в медичний. Мовляв, це було б найкращим подарунком на його 50-ліття. Я погодився. До репетиторів не ходив. Мав дві книжки з хімії та біології, які час від часу читав на горищі. І вступив.
На першому курсі не розумів, навіщо потрібні деякі дисципліни. Та одна подія кардинально змінила мій погляд на медицину. Я захворів. У медпункті університету діагностували вторинний пієлонефрит – запалення в нирках. Лікування не допомагало. Знайомий порадив звернутися до вертебролога (лікує хвороби хребта. – Країна), доктора медичних наук Петра Колісника. Він мене поставив на ноги за 3 хвилини. Причиною недуги були зміщені хребці в поперековому відділі, хоча симптоматика нагадувала пієлонефрит. Я запитав: "Те, чим ви займаєтеся, теж медицина?" Він: "Така ж, яку ти вивчаєш. Але направлена на відновлення здоров'я, а не на лікування".
За місяць прочитав із десяток книжок про вертебрологію. Хотів записатися на курси доктора Колісника. Крім теорії, там відпрацьовували кожен рух. Була сувора дисципліна – для тих, хто спізнювався хоч на хвилину, заняття закінчувались. Місця не було – так багато охочих. Домовився з професором, що приходитиму і, якщо хтось спізниться, то я практикуватимуся. Згодом Петро Федорович відкрив вертебрологічний центр. Із тисячі учнів пропозицію працювати в нього отримали п'ятеро. Серед них був і я.
Народився син. Грошей катастрофічно не вистачало. Приятель влаштувався медпредставником у фармацевтичну компанію. Там, замість 30–45 доларів, які отримував лікар, заробляв 350. Як бонус надали автомобіль. Я теж пішов у фармкомпанію. У вертебрологічному центрі приймав по вихідних.
За сім років пройшов шлях від представника до топменеджера. Фармакологічні компанії намагаються продати ілюзію, що є "диво-таблетка", з якою людина стане здоровою.
Ситуація з коронавірусом – добре продуманий маркетинговий план. Такий сценарій чув від директора фармакологічної фірми ще 2011-го. Тоді сказав йому: "Але ж люди помиратимуть". Він: "На війні теж гинуть. Але хтось на цьому заробляє. Чому ми не можемо?" Тоді я звільнився.
Мозок можна перепрограмувати. До мене звернулася жінка з раком підшлункової залози. Їй відмовили в операції, прогнозували, що проживе з місяць. Ми почали розбиратися, чому виникла хвороба. Три-чотири місяці тому її незаміжня донька сказала, що вагітна. Відтоді у матері одна думка: який сором! Не могла сказати про це доньці. Переживання позначилися на її підшлунковій. Визначення причини допомагає зруйнувати процес прогресування хвороби. У жінки запустилася фаза одужання. Зараз вона здорова, рак відступив.
В одного з перших пацієнтів грижа в попереку перекривала хребетний канал. Нога майже не функціонувала. П'ять років він двічі-тричі на рік проходив лікування, але результату не було. Постав вибір – жити на таблетках або зважитися на операцію. Взявся за його лікування за умови, що дотримуватиметься всіх рекомендацій. Минуло 17 років. Він жодного разу не звертався до лікарів, до мене приходить лише на контроль.
Вітчизняна медицина спрямована на те, щоб людина лікувалася все життя.
Треба брати приклад із дітей до 3 років. Вони правильно сидять, рухаються, підіймають тяжке.
23-річній жінці поставили діагноз – фіброзно-кістозна мастопатія. Хотіли видаляти молочні залози. Операцію призначили на понеділок. Напередодні вона приїхала до мене. Попрацював хвилин 40. Не могла повірити, що з її соска витікала зелена рідина. Навчив її хлопця, що робити. Через два тижні пацієнтка зробила повторне УЗД. Молочні залози стали повністю здорові.
Будь-який процес в організмі можна зупинити.
Коли навчався, пацієнтку не міг вилікувати від ревматоїдного артриту. Найсучасніші ліки не діяли. Старший колега дав пораду: у пляшку дистильованої води кинь перцю й солі, скажи, що це сильні експериментальні ліки. Приймати по краплі тричі на день. Першу – коли сходить Сонце, другу – рівно о 13:00, а третю – коли Сонце сідає. Капати на сантиметровий кубик цукру і ним натирати суглоби. Ну, думаю, маячня. Але зробив так. Через два тижні пацієнтка повернулася. Її хворі коліна стухли.
Неможливо знайти жодного задокументованого випадку одужання від раку чи іншої важкої недуги. Але є тисячі епізодів "спонтанної ремісії".
Жінка розповіла, що в її сина ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура (підвищена кровоточивість. – Країна). Під час вагітності хтось у родині не хотів, аби ця дитина з'явилася на світ. Вона думала про аборт. На сьомий день розвитку у плода є підсвідомість. На гормональному рівні надходить сигнал: ти повинен померти. Якщо дитина виживає-таки, то єдиний спосіб продовжити життя – у тілі має бути менше крові родичів. Щоб вилікувати хворобу, потрібно розповісти правду дитині, коли вона спить. Наступного дня її буде лихоманити. Коли гарячка мине, хвороба зникне. Два місяці жінка готувалася до розмови. Наважилася. Її син чотири дні мав температуру під 40. Після одужання здав аналізи. Були в нормі.
У деяких провінціях Шрі-Ланки кожна людина платить певну суму в касу лікаря. З цього фонду оплачують їхнє лікування. Якщо гроші закінчуються, медик платить з власної кишені. Забрати їх собі може за умови, що всі пацієнти здорові.
3 
1
Коментарі