Коли Дмитро Сопін востаннє
Міняв життя
Три роки тому. Це був цілий комплекс: розлучився, кинув пити, змінив гардероб і раціон. Почав раніше лягати спати. Зайнявся спортом – зарядка, пробіжки. Схуд на 19 кілограмів. Старе життя йшло в нікуди. Раніше мав дві справи: працювати й напитися. Формальним приводом для змін стали сварка з дружиною і загострення гастриту. Розлучився, підлікувався і сказав собі: треба щось міняти. Найпростіше далося прощання з телевізором – віддав колишній. Найважче – зміна харчування. Довелося відмовитися від ковбас, смаженого і фастфуду.
Мав труднощі з українською мовою
В інтернеті побачив рекламу роману Ліни Костенко "Записки українського самашедшого". Дістав цю книжку, прочитав – сподобалася. Потім у загашнику знайшов повісті Кузьми Скрябіна. Став отримувати задоволення від самого процесу читання. У травні 2016-го взяв участь у мовному онлайн-марафоні: до 25-ї річниці незалежності треба було 25 днів спілкуватися українською. Спочатку було важко: словниковий запас невеликий. Та читання його розширило. Плюс – придумував власні вправи. На нарадах подумки перекладав те, що чув. Тепер спілкуюся виключно українською.
Хитрував
У вересні торік. Із дружиною хотіли зекономити і з варшавського аеропорту вийти пішки на трамвайну лінію. По карті дивився: недалеко, дорога є. Пройшли десь половину шляху, а переходу так і не знайшли. На трасі активний рух: по дві смуги в кожен бік, стоять поліцейські. Та й із сумкою і двома рюкзаками не перебіжиш. Довелося повертатися. знайшли Wi-Fi, встановили додаток із виклику таксі. Коли прийшло повідомлення: помилилися й пішли не в той бік. У підсумку те, що можна було зробити за 20 хвилин, вирішили за 3 години. Вже на місці з'ясували, що з аеропорту до хостелу ходить прямий автобус.
Ночував під відкритим небом
Два роки тому під час відпочинку поблизу Бердянська Запорізької області. Удвох із кумом три дні жили в місці, де в море впадає річка Берда. Раніше такі вилазки практикували регулярно: на кожні свята їздили на Сіверський Донець під Харковом. У нас були надувні крісла й ламзаки (шезлонг, диван. – Країна). Ввечері їхали в посадку, пиляли дрова й усю ніч сиділи біля вогнища. Розмовляли, слухали музику, зустрічали світанок. Уночі тихо, людей немає. А вдень, коли тепло, спали під парасолею.
Грав на саксофоні
Сьогодні – хвилин 50: виконував джазову композицію Take Five. Почав із гам, потім грав мелодію з ударом на кожну ноту і без цього. Вмикав мінус цієї пісні, де грають усі інструменти, крім саксофона. Потім знову грав сам. Відточував один перехід – справа в механіці пальців. Рухи мають бути швидші, а я не встигаю, починаю плутатися і граю не те.
Займаюся щодня. По суботах ходжу до викладача, а з понеділка по п'ятницю музичу вдома. Вирішив опанувати саксофон після того, як почув музику з мультфільму "Рожева пантера". Два роки вчуся. Викладач дає кілька варіантів композиції, я слухаю. Якщо подобається – пише ноти, я їх проробляю. Подумую з класичного джазу переключитися на кубинський напрямок.
Лякався
Торік у травні під час подорожі на Кубу вирішили поплавати в підземному озері в печері. Глибина – понад 22 метри, прозора вода. Дружина йшла сходами, послизнулася й ударилася ногою. Отримала больовий шок. На автопілоті піднялася нагору, впала мені на плечі і сказала: "Тримай мене, я зараз від'їду". І знепритомніла. Я перелякався. Почав її трусити, давати лящів. Підбіг рятувальник. Поміряв пульс, подивився на очі і сказав, що їй треба дати солодкого напою. Потім дружина пояснила, що таке траплялося з нею в дитинстві. Треба було якийсь час не чіпати. Дати перезавантажитися, як вона каже.
Розчаровувався
Із Куби поверталися через італійський Мілан. Вибрали рейс так, щоб був час подивитися місто. Але літак затримався – і замість вільного дня залишився лише вечір. Ходили від однієї пам'ятки до іншої – все зачинено. Вирішили повечеряти в ресторані. Паста дружині сподобалася, а моя піца була на трієчку: тісто сухе, сиру мало. Дорого й несмачно. Як повернулися додому, спеціально пішов у кафе і замовив цю страву.
5 
35413
Коментарі