У Володимира Потапенка є сигарети з назвами "Застойные", "Ё-Ма-Ё", "Ёпсель-Мопсель", "Ментовские", "Чих-Пых", "XXII съезд КПСС", "50 лет СССР", "Пролетарские", "Делегатские", "Чапаев", "Звёздочка", "Орлёнок"
Почав збирати колекцію 1986 року, коли у шкільних змаганнях з бадмінтону зайняв друге місце. Як призи нам вручили пачки іноземних сигарет, мені дісталася північнокорейська GgoeGgolsae. Вона була дуже красива – жовта іволга на зеленій гілці. Я поставив на поличці й час від часу милувався. Разом із мамою поїхали до Сочі, і на залізничній станції в кіоску помітив американські Marlboro. Купити мама відмовилася. Я побачив на вулиці порожню пачку Dunhill – строгий, красивий дизайн, нічого подібного в Радянському Союзі не було. Підняв, як скарб, і приніс додому. Зараз ці два перші експонати стоять у прозорому футлярі.
Колекціонування пачок називають ніковілією. Найбільше колекціонерів у Аргентині та Бразилії – близько трьох сотень. В Україні є чотири серйозні ніковілісти: я, Віталій Кадигроб із Харкова, Сергій Рєзніковіч із Луганська та тернополянин Ігор Комендат.
Сьогодні пощастило придбати колекцію з 1630 порожніх пачок. Ціни не називаю навіть колегам. Власник побачив мене по телевізору і випросив у журналістів контакти. В молодості він був ніковілістом, а як постарів – покинув. Скаржився: "Мені важко варитися в своєму соку, без спілкування й обмінів".
Обов'язково треба мати обмінний фонд. Тому роблю запаси цікавих пачок, які продаються в Україні. Зі страшними фотографіями про згубність куріння маю небагато. Закордонні колекціонери відмовляються від таких.
З родиною живу в трикімнатці. Запаху від цигарок у квартирі немає. Під колекцію виділив одну кімнату. Це незручно – бо дітям доводиться жити в одній кімнаті. Та, думаю, скоро донька вийде заміж і переїде до чоловіка.
На поличках викладаю двійники – виставкова колекція й обмінний фонд. Колекційні пачки зберігаю в закритих картонних коробках. Маю паперові, металеві, скляні, поліетиленові, пластикові й навіть джинсові упаковки. Скляні трапляються дуже рідко. Одну побачив на американському аукціоні eBay і купив за 20 доларів. Її випускали в Англії років 70 тому для військових. Дуже зручна, бо не пропускає вологи. З неї суху цигарку можна навіть у сауні дістати. А джинсову прислали з Німеччини, їх там робили 30 років тому.
Найменша пачка – одноцигаркова, такі на початку 2000-х продавали по 5 копійок. Найбільша – подарункова, розрахована на 200 сигарет. Зараз шукаю упаковку на 13 штук. Сподіваюся, десь такі випускали, та поки не знайшов.
У моїй колекції є найдорожчі сигарети у світі, занесені до Книги рекордів Гіннеса – австрійсько-англійські Treasurer. Раніше вони коштували 27 євро, зараз – близько 33. Це – роздрібна продажна ціна, а не аукціонна.
1991 року в Москві випустили пачку на 197 цигарок. Зараз продають на аукціоні за 660 доларів. За кілька тижнів її зняли, бо ніхто ставок не робив. У мене такої немає, але викласти стільки грошей не можу. Позаторік на аукціоні eBay продавали колекцію з п'яти тисяч екземплярів за 150 тисяч доларів. Її хтось купив неофіційно.
Двійники продаю на інтернет-аукціонах. Ціни – від 10 центів до десятків євро. Три роки тому збув голландському колекціонеру пачку "ВС" за 99 доларів. Її випускали на Кременчуцькій тютюновій фабриці після розвалу Радянського Союзу. Директор розробив дизайн із власним фото. Через місяць замість нього призначили іншого, і її зняли з виробництва. У мене було дві такі, одну залишив собі.
Ніколи не пробував палити. Я – проти куріння.
Маю сигарети з кумедними назвами – "Застойные", "Ё-Ма-Ё", "Ёпсель-Мопсель", "Ментовские", "Чих-Пых". Цигарки радянських часів мають пропагандистські назви: "XXII съезд КПСС", "50 лет СССР", "Пролетарские", "Делегатские", "Первомайские", "Октябрьские", "Чапаев", "Звёздочка", "Орлёнок". Тоді споживачів не балували – технології виробництва і дизайн упаковок були дуже примітивні. Усі сріблястого кольору з червоними написами.
Серед іноземних екземплярів цікава серія американських цигарок Camel, на яких замість верблюдів – Міккі Маус, Сімпсони, Том і Джеррі, Дональд Дак.
Пачку "Гайдамаки" побачив у архіві одного зі столичних жеків. Вона лежала на паперах зі звітами. Працівники погодилися обміняти її на торбу сучасних цигарок. "Гайдамаки" на аукціоні можна було продати за кілька сотень доларів. Такі цигарки випускала Дніпропетровська тютюнова фабрика 1948 року. Коробка розрахована на сотню сигарет. Нагадує величезний фотоальбом із зображенням козаків, які мчать на конях.
Колекцію викрасти не намагалися. Якби хтось і поцупив пачку, її не вдалося б реалізувати. Усі ніковілісти знають одне одного й не купуватимуть підозрілий товар.
3 
1
Коментарі