Українців та вихідців із Радянського Союзу в столиці Швеції мало. За тиждень не зустріли жодного
Летіли до Стокгольма з Києва через Мюнхен. У Борисполі на металошукачі запищали мої черевики з металевими носаками – довелось роззуватися. Стюардеси Lufthans'и попались некрасиві, зверталися до нас німецькою, зате годують дуже смачно. Принесли лазанью та млинець із солодким сиром.
Аеропорт Arlanda розташований за 45 кілометрів від Стокгольма. До міста їхали поїздом Arlanda Express. За проїзд відвалили 260 крон з особи – приблизно 330 грн – зате добралися за 20 хвилин.
Вода займає третину столиці Швеції. Береги каналів усіяні яхтами, човнами. Місто розташоване на 14 островах, об'єднаних мостами й поромними переправами. На поромі можна доплисти й до Фінляндії. Ми замовили двогодинну подорож корабликом, щоб подивитися на Стокгольм. Єдині вийшли на палубу помилуватися містом з води. Шведи залишилися за столиками всередині, попиваючи каву, закладену у вартість поїздки.
Кожен будинок у Стокгольмі має бути пофарбований у колір того часу, коли його було збудовано. Споруди XVIII століття – червоні, XIX – жовті й помаранчеві, ХХ – білі та сірі. Якщо хтось захоче перефарбувати, треба подавати заяви в купу бюро та органів влади. Переважно такі прохання відхиляють.
Сучасні будівлі нагадують архітектуру колишнього "совка" – прямокутні та квадратні короби з металу, бетону, скла. Темні й похмурі. Місто споруджене прагматично – вулиці прямі, загубитися неможливо. Освітлюються, як і двори, лампами на фотоелементах.
Поселилися вдома в Ульріки, контакти якої дали знайомі. Ульріка – мініатюрна блондинка. Мріє працювати головним архітектором міста, робить дизайни для нічних клубів та кафе. Живе з хлопцем та ще з однією парою. Винаймають двокімнатну квартиру в центрі столиці. Друзі Ульріки на час нашого перебування тактовно з'їхали. Питаємо, чи не сваряться дві сім'ї в одному помешканні. Каже, живуть мирно, але полички в холодильнику підписані. Ульріка та її хлопець харчі купують окремо й складають кожен на свою поличку.
Тарілок і склянок у квартирі мало – шведи рідко їдять удома. Додаткових ліжок нема, тому спимо на матрацах на підлозі.
Секрет шведського дизайну – простота і практичність. Навіть журнали лежать на столі так, ніби це частина дизайну. Улюблені матеріали – дерево, скло й метал. Перевагу віддають яскравим кольорам.
Усе будують із великими вікнами, в приміщеннях мінімум меблів, зате багато ламп – як верхніх, так і бокових. Вікна або реставрують старі, або ставлять дерев'яні.
У кімнаті Ульріки замість звичної для нас стінки стоять ікеївські стелажі: все, що є у господарів, – на видноті. Книжки лежать разом з одягом, дисками, косметикою. В інтер'єрі поєднані дорогий шкіряний диван із пластиковими стільцями, круглі паперові лампи з Ikea – з пишними кришталевими вазами. Стільці біля кухонного стола – усі різні. Побутова техніка б/у, зате аудіосистема найновіша. Дуже якісний паркет, без килимів і доріжок.
Спочатку Стокгольм видався аж занадто тихим і нуднуватим. Проте за день-два враження змінилися. Походили по крамницях, музеях, ресторанах, барах, дворах, квартирах. Важливе – всередині, його напоказ не виставляють.
Українців та вихідців із Радянського Союзу в Стокгольмі мало. За тиждень не зустріли жодного. Зате на вулицях багато божевільних. Вони не буйні, стоять спокійно, годинами дивляться на сонце, лежать на лавках, пробують зав'язати розмову з перехожими.
у Старому місті, район Гамла-Стан, чимало джазових ресторацій, антикварних і комісійних магазинчиків, галерей. Найвужча вулиця має 90 сантиметрів. Зайшли в центрову сувенірну крамницю. Полиці завалені дерев'яними іграшками, ляльками в національних строях, плетеним одягом, посудом, футболками. Ціни кусаються, а взяти нічого. Купили магніт на холодильник.
Станції метро позначені білою літерою "Т" на синьому тлі. Є сенс купити проїзний на всі види транспорту на 24 години. Найпопулярніший у місті – велосипед. Такої кількості різноманітних роверів не бачила ніде. Чи не до кожного стовпа їх прив'язано по декілька. Є велопарковки, забиті під зав'язку. На кожній дорозі – велосипедні доріжки. Автівкам на них заїжджати зась. Зранку бізнесмени в костюмах, краватках і кросівках на велосипедах їдуть на роботу, везучи в сумці змінне взуття. Багато старих роверів, без передач, типу наших "Тис" чи "Україн". Молодь вишиває на ретровелосипедах із заниженою рамою. Багато роверів мають номерні знаки.
По закінченні Другої світової війни й дотепер населення Стокгольма зросло втричі. 1964 року розпочалася так звана програма "Мільйон домівок" – стали зводити багатоповерхівки з крихітними квартирами. Ульріка дивується: "Невже не можна було зробити їх красивими, з натуральних матеріалів? Війна забрала в нас найкрасивіші будівлі, а сучасні заводять у депресію". Щоб винайняти квартиру, треба стати на чергу в спеціальну житлову службу Стокгольма. Вільного ринку оренди в Швеції немає. Стояти в черзі можна і рік, і два.
Музей сучасного мистецтва розташований на острові Шеппсхольмен. Довга будівля з великими вікнами зовні нагадує ангар радянського заводу. Герої мультиків, фрагменти дитячих іграшок у скульптурах, непристойні сцени, нехитре малярство, шматки необробленого дерева, черепи, портрети напівлисих жінок і корів із мобільними телефонами, нечіткі фотографії ню, жінка з умивальником замість рота, відрізана, пробита стрілою рука стискає шмат ковбаси, тварини в трусах, пластикова мавпочка сидить на купі червоного лайна. Але є й роботи Малевича, Далі, Пікассо, Воргола, Матісса.
Ульріка запросила в гості своїх друзів. Попросила нас приготувати щось українське. У супермаркеті важко розібратися – написи на продуктах шведською. М'ясо вибрати найлегше – на упаковках намальовано тварину і частину, яку з неї взяли.
Друзі Ульріки – Магда, Оскар і Ніколас – стильні молоді люди, богема Стокгольма. Ульріка дружить із художниками, архітекторами. Про Україну знають, сказали навіть кілька слів українською. Ми приготували деруни і тушковане м'ясо. Його нахвалювали, а от деруни залишились. Гості пили принесене ними пиво, ми вживали своє. Як правило, обходяться без вина і шампанського – дорогі. Маленька пляшка пива коштує від 1 євро, середня вина – від 7, шампанське – 10–15 євро.
У спілкуванні шведи доволі закриті. Говорять мало, короткими реченнями. Багато уваги приділяють зовнішності. Й у жінок, і в чоловіків популярні неординарні стрижки. Молодь полюбляє довгі пасма в поєднанні з виголеними частинами голови. Можуть одягнути шикарну дизайнерську річ та щось із секонд-хенду. Магда прийшла на зустріч у штанях від Карла Лаґерфельда, бабусиних рукавицях із люрексом та з торбою з логотипом місцевої пральні, яку там і поцупила. Свій стиль одягу називає cosmopolitan, bohemian, friendly.
Найпопулярніший вид дозвілля у молоді – fika: кава з тістечком чи бутербродом у кафе з друзями. Люблять нічні клуби. Щотижня ходять до сауни. Багато хто захоплюється риболовлею.
У серці сучасного центру міста, Стуреплані, розташований льодовий готель. Всередині – мінус 5 градусів, кімнати та ліжка зроблені з криги. Люди сплять у термальних спальниках. Ми засіли в айс-барі. При вході видають підбиті хутром арктичні накидки. Стіни, барна стійка, стільці, склянки, арт-скульптури – усе з льоду і, для ефекту, підсвічене синім. Наливають різнокольорові коктейлі на основі горілки. Офіціанти – в термоодязі й шапках.
Знайомство з нічним життям Стокгольма розпочали з клубу Berns, розташованому в будівлі ХІХ століття з ліпниною. Ульріка попередила, щоб узяли вечірній одяг, інакше всередину не пустять. За вхід заплатили по 20 євро. Зі стелі звисали величезні кришталеві люстри, як у церкві. Людей на танцполі – ніде яблуку впасти. Залишивши на столику майже повні склянки з коктейлями, пішли танцювати. Коли повернулися – інші гості їх уже допивали.
На останні два дні Ульріка з хлопцем поїхали з міста, і ми перебралися до готелю Lydmar – чи не наймоднішого місця Стокгольма. Ретрофойє поєднує арт-галерею, бар та нічний клуб. Кожен номер неповторний. На сніданок подали ікру минтая в маленьких тюбиках Kalles. За ніч у двомісному номері заплатили 340 євро.
Ульріка порадила відвідати Vasa – музей одного корабля. Це – єдине у світі судно ХVII століття, яке збереглося повністю. 333 роки пролежало на дні моря, потім його дістали і відновили. Вціліли 95 відсотків конструкцій і дерев'яного оздоблення – завдяки малосолоній воді Балтійського моря. За скелетами відтворили зовнішній вигляд моряків. Серед них була жінка.
Стокгольм утворений 826 років тому на місці рибальського поселення вікінгів. Розташований на березі озера Меларен. Його будували на 14 острівцях, роз'єднаних протоками. Звідси і назва – stock означає "колода" чи "місток", а holm – "острів". Майже половину території займають парки і сквери.
Населення Стокгольма – 871 тис. жителів. Разом з приміською зоною – 2 млн осіб. Майже третина – іммігранти з різних країн. Щороку шведську столицю відвідують 7,5 млн туристів. Багато з них їдуть на закупи, тут це робити найкраще в Європі. Жартують, що свого знаменитого картуза Ленін купив у стокгольмському універмазі Pub.
У цьому місті жили письменниця Астрід Ліндґрен, яка написала книжки про Карлсона та Пеппі Довгу-панчоху, акторка Ґрета Ґарбо, кінорежисер Інґмар Берґман. Стокгольмцями є солісти гурту АВВА.
20 років тому у Швеції ухвалили закон, що в історичних місцях Стокгольма можуть селитися лише відомі науковці й творча інтелігенція. Люди стоять 10–15 років у черзі, щоб отримати на це право.
За версією міжнародного журналу Traveler's Digest, у Стокгольмі живуть найпривабливіші у світі чоловіки.
Тут народився і винахідник динаміту Альфред Нобель, який започаткував Нобелівську премію. Нобелівський комітет щороку присуджує її в п'яти номінаціях. Розмір однієї премії 10 млн шведських крон – $1,4 млн .
текст: Ігор ЛУБ'ЯНОВ, Мирослава СОКОЛОВА
3 
1
Коментарі