"Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!" – писали запорізькі козаки турецькому султану Мехмеду IV 1676 року. Так відповіли на вимогу підкоритися йому.
Насправді запорожці вели підрахунок днів і тижнів. Визначали їх за Місяцем. Повну зміну ділили на чотири фази по сім днів. За цей час він збільшувався від тоненького серпа – молодика – до повного Місяця – повні. Потім "старів" до остаточного зникнення. Цей період часу й назвали місяцем.
На початку ХХ ст. музей у Катеринославі – тепер Дніпро, очолював Дмитро Яворницький (1855–1940).
Він написав тритомне дослідження запорозького козацтва. Позував Іллі Рєпіну для картини "Козаки пишуть листа турецькому султану" – в образі писаря.
Колекціонери часто дарували Яворницькому артефакти того періоду. У 1910-х до музею потрапив козацький календар ХVІІІ ст. У паспорті експоната записано, що отримали його від старого козака з Межигірського монастиря поблизу Києва.
– Календар виготовлений із дерева й картону, скріплений металевими деталями, – розповідає науковий працівник музею Світлана Павленко, 27 років. – Побудований на основі місячної системи літочислення, а не сонячної – як тепер у нас. Місячними календарями користуються мусульмани. Козаки часто мали справи з турками й татарами. Від них перейняли спосіб рахування днів. Усередині пристрою розташований рухомий диск. На ньому зображені різні фази Місяця. Їх видно через віконечко. Навколо написані назви місяців і числа. Щодня диск треба було обертати вручну – так визначали дату.
5 
35413
Коментарі