Дев'ять улюблених книжок письменниці Олени Захарченко
1. Володимир Короткевич "Дике полювання короля Стаха"
Білоруський письменник, який писав про білоруське Середньовіччя. Інтриги і криваві змови, старовинні замки й таємниці. Це єдина книжка, яку перечитувала моя мати. Повість лежала в неї на тумбочці біля ліжка. Малою я часом забігала в її кімнату й відкривала книжку: "Романе, в двадцятому коліні, виходь! Коням під ноги душу твою! І дикий верес співає під їхніми копитами".
2. Вільям Текерей "Ярмарок марнославства"
Захоплююся англійською літературою, а "Ярмарок марнославства" — один з улюблених творів. Читала її десяток разів у різному віці й дивувалася, як змінюється моє ставлення до героїв. Поступово симпатія зі смиренної Емілії переходила до сердитої Бекі, яка вміла, не гребуючи нічим, пристосуватися до обставин. Ця книжка дуже чесна, бо письменник розумів життя.
3. Іван Нечуй-Левицький "Бурлачка"
Іван Семенович був прекрасним психологом, розбирався в порухах людської душі й міг якісно про це написати. Думаю, він найкращий автор з усієї класичної української літератури. І недооцінений у нас. Більшість знає тільки його "Кайдашеву сім'ю". "Бурлачка" — улюблена книжка мого підліткового життя. Шкода було Василину. Уявляла, що моя доля буде такою ж трагічною, як її. І колись я бідна-нещасна, обманута й вигнана, прийду топити новонароджене немовля на скелю в Стеблів — містечко, де народився Нечуй-Левицький. На ту скелю я прийшла вже з трьома великими дітьми. Там знайшла і острови на Росі, й балку, де була хата нового чоловіка Василини, і панський садок, де вона гуляла з подругою. Там досі збереглися корпуси фабрики, на якій вона працювала.
4. Середньовічні утопії: Томас Мор "Утопія", Томмазо Кампанелла "Місто сонця", Френсіс Бекон "Нова Атлантида"
Середньовічна література не надто детально описувала побут, а от в утопіях цього скільки хочеш. Люблю їх читати не для того, щоб дізнатися, як люди мислили ідеальне суспільство, а як вони жили. Мухи утворюються з пилу: він ожив, заворушився — і вже є комаха, писали науковці тих часів. Їжа тоді була в дефіциті. Нею нагороджували дітей за особливі заслуги. Гороскопами й кімнатами із зорями лікували. А двоє на одному коні — символ тамплієрів — не означає, що вони бідні. Такою була тактика середньовічного бою — важкі вершники брали легких і вправних на коня і, проїжджаючи повз противника, скидали десант.
5. Ерл Ґарднер Детективи про Перрі Мейсона
У дитинстві в науково-популярному журналі я прочитала середину детективної повісті, яку друкували з продовженням. Без кінця і початку. Відтоді багато років шукала, що ж це за книжка. Цікаво було дізнатися, хто ж був убивцею. Коли вже був інтернет, я знайшла ці детективи і читала підряд усі, доки дійшла до того, середину якого колись прочитала, — "Історії непосидючої ляльки". Познайомилася з адвокатом Перрі Мейсоном і його нестандартними методами захисту клієнта, сміливими жінками, заплутаними історіями.
6. Олексій Толстой "Ходіння по муках"
Єдина книжка з російської радянської літератури, яку можу читати спокійно. Вся червона нечисть, яка там є, мені не заважає. Назва натякає на відомий біблійний сюжет — ходіння Богородиці по муках. І задумувалась як історія жінки в період страшних потрясінь революції та війни. Від задумки мало залишилося. Толстой почав писати твір в еміграції. Потім дописував і переписував як годиться, під лінію партії більшовиків. Але шматки, що залишилися від початкового задуму, і є душа роману. Як пережити війну, революцію, смерті дітей, чоловіка, батька, руйнування затишного світу, будучи ґвалтованою, грабованою, не озлобитись, не зневіритись, не опуститися. Ну, а щодо Махна з алмазною пилочкою для нігтів та іншої махрової пропаганди, то я звикла її фільтрувати, читаючи багато радянської агітлітератури.
7. Гарпер Лі "Убити пересмішника"
Єдиний роман американської письменниці про її дитинство. Коли моя сестра 15-річною навчалася за обміном у американській школі, там на уроці читали цей твір. Коли вона повернулася, переказувала мені сюжет і особливо випадок, коли куклукскланівці прийшли вбити батька авторки за те, що він погодився стати адвокатом темношкірого. Уночі вони стояли навколо нього тісним колом, а Лі, ще зовсім мала, не розуміла, що відбувається. Раптом вона влетіла в це коло і впізнала одного з чоловіків — батька її однокласника. Лі завела мову про його сина: "Одного разу він у нас обідав. Він вам не розповідав? Колись я його набила, проте він добрий хлопець. Передайте йому привіт од мене, гаразд?" І тоді юрба, що дихала одностайною злістю, розсипалася на окремих людей, яким стало соромно. "Я передам йому привіт, юна леді", — відповів чоловік. І всі розійшлися.
8. Донна Тартт "Щиголь"
Це роман про Нью-Йорк. Читала його англійською, коли жила там. Моє місто було трохи інакше, ніж місто героя роману Тео. Його мати загинула, й він намагається зберегти її образ. Я ходила в музей, з якого починається розповідь. Шукала на вулицях Даунтауна будинок, схожий на антикварний магазин, в який Тео приходить переляканим малим і співвласником якого стає через 10 років. Блукала Центральним парком, де Тео спершу шукав матір, а потім зустрічався зі своїм дилером. Знайшла вулицю, де Тео жив після смерті матері в родині товариша. Там мешкала й дівчина, з якою він збирався одружитися.
Ще один із головних героїв "Щиголя", товариш Тео — українець. У Нью-Йорку жили багато наших співвітчизників. Усі знають район Українське село на Мангеттені, ресторани "Веселка" і "Стріча". Я мешкала в іншому районі, де українці жили у 1920-х. Там є три українські церкви, але правиться в одній. Школа, в яку ходили мої діти, мала ім'я Ніколаса Орешка — українця, героя Другої світової війни.
9. Вільям Ґібсон "Нейромант"
Автор — один із класиків кіберпанку. Завдяки його ідеям є фільм "Матриця". Колись я прочитала уривки цього роману на роздруківках з інтернету. Переклад поганий. Потім це була перша прочитана мною книжка англійською мовою. Поринула в неї, як у воду. Коли вперше опинилася в Монреалі — я впізнала місто. Воно було описане в "Нейроманті" як розкішний орбітальний курорт, куди земляни літають відпочити. Саме там живе Wintermute — біла тиша холодної пустелі, штучний інтелект.
3 
1
Коментарі