Чохол для тепломаскування Starlink роздобув десь командир на попередній позиції. Хоч як ти той Starlink закидай, він світиться, – розповідає оператор дронів Андрій. Підрозділ нині на покровському напрямку. – Спробували накрити чохлом – не видно його. Нам пояснили, що працює це не одразу й залежить від купи факторів, але ж працює. Якби не згоріло все, розбиралися б далі. "Суміжники" накривають автомобілі на виїзді. Теж задоволені. Ясно, що мають і інші антени, і РЕБ, і їх теж бажано маскувати.
В Україні нині працює кілька виробників засобів тепловізійного маскування. Усі скаржаться на брак розуміння потреби в Міністерстві оборони.
– Немає стандартів тепловізійного маскування, – пояснює розробник засобів Олександр. – Відповідно є брак експертності й розуміння важливості саме якісних виробів. Операторам БПЛА та НРК (наземних роботизованих комплексів. – Країна) я показую, як тестити та працювати з нашим матеріалом, як його перевіряти. Бо це відповідальність. І стандартів цих немає не лише на рівні Міністерства оборони, а й на рівні НАТО. Останні стандарти НАТО змінили 2023-го. Тепер у "мавіків" інші можливості й інша кількість.
Ситуація нагадує ставлення до дронів 2015 року, кажуть у розробників.
– Тоді всі вважали, що це іграшки. Підривна інновація спрацювала з "мавіками" – низька ціна, легкість керування, прикладне застосування, – продовжує Олександр.
Замаскувати автомобіль L 200 коштує 100 тис. грн. Але це неефективно, кажуть інженери, бо машина відносно велика – й видимість в русі лишається.
– А для НРК це спрацює. Вони дорожчають, бо зростають вимоги до них – клас броні, батарея. Маскування на нього коштуватиме тисяч 20. Водночас ми впевнені, що воно вдвічі продовжить його життя на фронті. "Терміт" ідеально для цього підходить. Те саме із засобами РЕБ, Starlink – закрити їх коштує копійки. А виявлення їх ворогом призводить і до людських втрат, бо будь-який виявлений Starlink означає позицію БПЛА чи піхоти, туди летітиме все.
Кодифікація маскувального виробу на бойову машину піхоти Bradley у виробника тривала вісім місяців.
– За цей час війна змінилася. Багато машин знищили. У нас немає цього часу.
Чохли на Starlink улітку тестували на Залізному полігоні, майданчику для випробування нових зразків озброєння.
– Це перший етап. Далі ці дані відправляють у департамент. І тут вмикається людський фактор. Виробники НРК вже можуть собі дозволити виділити людину, щоб тримала це на контролі, бо там великі замовлення. У нас поки що немає такої можливості. І це при тому, що ми – найбільший виробник. Усе це можна значно спростити, і певні зміни вже впроваджують. З виробниками НРК ми працюємо окремо. Прораховуємо виріб під кожну модель, виправляємо помилки, покращуємо. Враховуємо умови, шлях цього НРК. Але далі нам треба зважати й на вміння оператора. А звідки візьметься це вміння, якщо немає експертизи й освіти? Мрію дожити до того часу, коли на КСП кожної роти операторів НРК з'явиться інструкція. Звісно, москалі все побачать, скопіюють і зроблять у себе масовим. Але ми перемагаємо за рахунок інтелекту та координації між людьми з високим рівнем інтелекту, цінностей.
















Коментарі