До Хорватії їдуть заради природи, чистої води і спокою. В аеропортах, на автостанціях і вокзалах є інформаційні центри. Там безкоштовно можна взяти карту міста з детальними описами про всі культурні пам'ятки.
Національна валюта – куна. 1 євро – 7,45 куни. Гроші вигідно міняти в банках. Але вони розташовані переважно в центральних частинах міст. Тоді треба йти до обмінника.
У хорошому хорватському тризірковому готелі номери, харчування і обслуговування часто кращі, ніж у п'ятизірковому в Туреччині чи Єгипті. Доба проживання в середньому коштує 30–40 євро.
Вода в Адріатичному морі бузкового кольору. Майже всі пляжі з гальки. Є і піщані, але вони штучні. Шезлонги платні. День користування обійдеться у 25 кун – 3,5 євро. На пляжах є роздягальні й душі. Останні – по 2 куни.
Усі пляжі безкоштовні. 15-метрова зона від моря – державна власність. Готелі своїх пляжів не відгороджують. Вільно можна ходити від одного до іншого. Вони завжди чисті
й не велелюдні. За день два-три рази невеличкі електромобілі забирають сміття з баків. Смітники стоять на кожному кроці.
Можна побачити жінок, які засмагають оголеними. Але частіше такі їдуть на нудистські пляжі. Також є пляжі для сексуальних меншин. Вони знаходяться у віддалених місцях, до них добираються кораблем. Випадково туди потрапити неможливо.
Туристів попереджають про морських їжаків. Радять взувати спеціальне взуття, що захищає ногу від проколу. На пляжах його продають по 8–10 євро. Здебільшого їжаки водяться біля скель, на берег їх викидає під час припливів. Якщо наступили на їжака, рану треба промити проточною водою. Немає сенсу витягувати голку, якщо зайшла глибоко. Вона дуже крихка і ламається всередині тіла.
Біля моря дощ іде 10–15 хвилин, а потім знову світить сонце.
У ресторані гарно пообідати з келихом вина чи пива можна за 15 євро.
Національна страва – пршут. Це по-особливому прив'ялена конина. Виглядає, як розмелене, а потім спресоване м'ясо. Солона, густо приправлена спеціями. Її ріжуть тонкими шматочками. Подають із білим вином.
Хорвати кажуть: "Біле сухе вино можна випити і за обідом, голова від нього не болітиме. А от із червоним слід бути обережним. Воно розслабляє і хилить до сну. Його краще пити ввечері". Мускатне рожеве пропонують закоханим. Воно нагадує шампанське, але виготовлене лише з натуральної сировини. Пляшка 0,7 літра заводського вина коштує приблизно 7 євро. На розлив – від 1,5 євро за літр.
П'яних хорватів не бачив. Переважно напиваються росіяни, українці й поляки.
Пити пиво на вулиці заборонено. Проте, якщо хильнути тихенько на пляжі, ніхто не робитиме зауважень. На кожному кроці готують гамбургери на мангалах. Багато приватних пекарень. Популярна їжа – бурек. Це велика піца без сиру. Як чебурек, тільки з листкового тіста. Коштує до 1,5 євро.
На ринках продають місцеві напої – сливовицю, паленку, медовуху й кизилівку. Усе дають покуштувати.
Повсюди є сувенірні крамниці. Продають футболки з національною символікою, прикраси з мушель і камінців, магніти, кружки й тарілки. Торгуватися заведено, коли купуєте кілька речей. В одному магазині купив дві футболки, картину й кілька магнітів. Під час розрахунку продавщиця назвала нижчу ціну й нічого не пояснила. Коли запитав, сказала: "Якщо купуєте більше трьох речей, робимо 10-відсоткову знижку".
У Хорватії відпочивають багато поляків, німців, французів, росіян, українців. Найгаласливіші – іспанці. Вони приїздять у серпні, бо на цей час припадають їхні відпустки. Німці подорожують у вересні–жовтні. Тоді ціни падають, а вони люблять економити.
Хорватки дуже красиві, а хорвати – високі й завжди усміхнені. Дівчата легко йдуть на контакт, але домовитися про побачення практично неможливо.
На узбережжі всі знають англійську. Українською мовою легше домовитися, ніж російською. Якось у ресторані просив оцет. Звертався до офіціантки російською, англійською, німецькою і французькою. Вона не розуміла. Потім сказав: "Ну як так? Не можете мені оцет принести?" За хвилину він був на моєму столі.
Хорватська мова зрозуміла, корені слів подібні. По-їхньому "право" – це наше "прямо", хвала – дякую, купа – приватний будинок.
Проїзд у маршрутці коштує 2,5 євро. Вигідніше брати на прокат велосипед. Оренда на 6 годин обійдеться у 7,5 євро. Машину на добу можна взяти за 50 євро. Сотню треба залишити як завдаток. Автівку дають із повним баком, з таким її треба й повернути.
Максимально допустима швидкість у містах – 50 кілометрів на годину. На автобанах дозволено розганятися до 130. За перевищення швидкості на 10 кілометрів доведеться викласти 100 євро.
Хорвати їздять машинами середнього класу. У дорогих бачив лише українців і німців. Затори бувають лише на в'їздах і виїздах із платних ділянок автобану. Водій має взяти талон чи розрахуватися, через це утворюється черга. У години пік там можна простояти хвилин 20.
Проїзд від угорського кордону до тунелю Учка, а це майже через усю Хорватію, обійдеться у 15 євро. Плату приймають тільки в національній валюті.
Дуже багато кішок на вулицях, особливо в Дубровнику.
Бомжів не зустрічав. Один із місцевих розказував: "Вони є, але всі працюють і винаймають житло. Просити гроші на вулиці у нас не заведено".
Своїх машин хорвати не замикають. Лишають відчиненими двері й вікна, бо злочинність практично нульова. Поліцейські навіть не підійшли, коли я засунув голову у салон припаркованої автівки, щоб подивитися в дзеркало.
Поліцейські подібні до неформалів. Бачив одного довговолосого із сережкою в усі.
На сніданок на трьох брали на ринку дві доради, зелень і літр мальвазії. Дорада – біла адріатична риба. Дуже смачна, якщо запекти у фользі з гілочкою розмарину та дрібкою цибулі. Мальвазія – біле сухе вино, найпопулярніше тут. Найдешевше – 8 євро за літр.
Ровінь – міський архіпелаг, бо стоїть на 22 островах. Візьміть Венецію, заберіть показуху, нав'язливість і хитрість італійців, додайте романтики – це буде Ровінь.
Екскурсія на Плітвицькі озера коштує близько 70 євро. На території парку є 16 озер. Вода у всіх різного кольору – від сірувато-коричневого до зеленого й бірюзового. Колір змінюється залежно від положення сонця. Купатися в озерах не можна. У них плавають дикі качки і форель. Доріжки в парку викладені з дерева. Вздовж них – печери, гроти та водоспади. Кажуть, узимку там ще красивіше: вода на поверхні озер замерзає, а водоспади перетворюються на бурульки дивовижних форм.
3 
1
Коментарі
3