67-річний Юрій Чорній мешкає в будинку, який перед Першою світовою війною збудував його прадід. Тоді це було село Знесіння, розташоване на північний схід від Львова.
– Знесіння поділене колією на дві частини, – розповідає Юрій Євгенович. – Багато тутешніх жителів працювали на залізниці. Тоді це була престижна професія – платили добре й гарантували хорошу пенсію. Мій дід Михайло шибував вагони – був зцепщиком, як тепер би сказали. Покалічив руку і мусив звільнитися. Але це не завадило йому з початком війни піти на італійський фронт. Переказував, коли на полі бою було затишшя, пили каву з італійцями. Раз у нашому таборі, другий – в їхньому.
Знесіння населяли українці, поляки та євреї. Після війни українці захотіли відкрити в селі читальню товариства "Просвіта". Але війт не дозволив. Тоді Михайло Чорній запропонував облаштуватися в його хаті.
– Віддав на це більшу з двох кімнат, – продовжує Юрій Чорній. – Удень тут відбувалися заняття дитячого садка. Ввечері була "Просвіта". При стіні, де тепер шафа, зробили сцену. Ставили вистави й давали концерти. Найпопулярнішим був "Назар Стодоля" Тараса Шевченка. Під вікнами поставили лавки, на них сиділи шановані громадяни. Решта глядачів дивилися виставу з вулиці – вікна відчиняли навстіж. Тим часом родина – дідо, бабця і троє дітей – тіснилася в другій кімнаті. Жилося невесело. Але справа незалежної України була важливіша.
"Концерт на честь Івана Франка відбувся при виповненій по береги залі – як старшим громадянством, так і молоддю, – описує захід у знесінській "Просвіті" газета "Діло" за 17 листопада 1926 року. – Дуже добру промову виголосив пан Василь Головка. Деклямацію "Каменярів" віддав з чуттям пан Микола Дужий, студент філософії. Співав хор пана радника Купчинського. Серце радувалося, коли ми дивилися на лиця присутніх, які з задоволенням і вірою в кращу будучність народу покидали концертову залу. Нехай це буде заохотою до ще інтенсивнішої праці для добра своїх співгромадян Знесіння й цілого українського народу".
1929 року село стало частиною Львова. Міська влада дозволила перенести читальню до окремого приміщення.
2 
1
Коментарі