– Цю гітару привезли з Нікополя вісім років тому. Жили там до початку російської агресії, мали друзів, старша донька ходила в дитсадок. Часто гуляли на набережній на Каховському водосховищі. Наприкінці весни 2014-го батьки переконали, що варто переїхати до них на Вінниччину, щоб подалі від Донбасу. Планували побути в них деякий час, а потім повернутися додому, тому не брали багато речей. На жаль, довелося затриматися на роки, адже росіяни й не думали відступати зі сходу, – розповідає 40-річна інженерка з теплогазопостачання та вентиляції Ірина Соловян. 2016-го сім'я приїхала до Нікополя Дніпропетровської області, щоб провітрити квартиру й забрати деяке майно.
– Тоді ще були ілюзії, що зможемо повернутися у своє помешкання, через це квартиру не ставили на продаж. Проте деякі речі вирішили перевезти на Вінниччину. В кутку стояла гітара чоловікового діда – єдина річ, що залишилася на згадку про нього. Її виготовлено 1986 року на Чернігівській фабриці музичних інструментів. Дід її купив наприкінці 1980-х. У нашій сім'ї ніхто професійно не грає, проте як аматори любимо перебирати струни. Коли дивлюся на гітару чи беру до рук, відчуття, ніби повертаюся в минуле на машині часу – перед очима наше щасливе життя в Нікополі.
Соловяни не знають, чи вціліла їхня квартира після повномасштабного вторгнення, оскільки всі друзі й сусіди виїхали з міста.
– Читаю новини, й аж моторошно стає: Нікополь обстрілюють нещадно. Днями "блукали" містом через Google Maps. Знімали, певно, 2021 року. Знайшли свій будинок. Старша донька впізнала балкон і почала плакати.
2 
35413
Коментарі