- 1976 року мій батько Іван Сергійович поїхав у відрядження до Мінська, - розповідає львів'янин Сергій Сабадишин, 36 років. - Він ветеринар. Економив відрядні виплати, мав ще якісь гроші з дому - і привіз новенький "Зеніт Е". На той час це був найкращий плівковий фотоапарат у Радянському Союзі.
За камеру з об'єктивом "Геліос" Іван Сабадишин заплатив 90 карбованців. Ще 10 - за шкіряний кофр. Усе обійшлося в півтори зарплати ветеринара.
Фотокамери "Зеніт" випускали в білоруському місті Вілейка та російському Красногорську. "Зеніт-Е" був наймасовішою моделлю. Протягом 1965-1982 років їх зібрали 8 млн. Кажуть, індекс "Е" присвоїли на честь директора російського заводу Миколи Єгорова.
- Батько був не професійним фотографом, а любителем, - продовжує Сергій Сабадишин. - Але камера проста в налаштуванні. Знімки виходили яскраві, якісні - особливо при денному освітленні. Проявляти плівку й друкувати фото ходили в салони або до "надомних" фотографів. Удома маємо більше десяти родинних альбомів.
Сабадишини часто відпочивали в Карпатах. Влітку 1988-го піднімалися на гору Тростян.
- Батько вчив мене 5-річного фотографувати пейзажі - налаштовувати фокус, вибирати експозицію, - каже Сергій. - Я не втримав камеру - об'єктив і серцевина розбилися об камені. Ремонту не підлягала.
У листопаді батькові виповниться 70 років. Вирішив подарувати йому "Зеніт Е" того самого року випуску. Шукав кілька місяців. Знайшов у колекціонера в Дніпрі. Віддав 100 доларів.
3 
35413
Коментарі