24 лютого прокинувся від вибухів і зрозумів, що почалося вторгнення. Одразу вирішив іти в територіальну оборону. Проїхав декілька точок і побачив, що стоять черги по 300–400 осіб. Люди згуртувались у прагненні захищати свою землю. Добре, що теж знайшов спосіб боронити країну. Зараз я в батальйоні при Головному управлінні розвідки Міністерства оборони.
Не хотілося вірити, що можемо потрапити в таке криваве кіно. Знали, що Росія – божевільна, але що вони настільки ниці – не очікував. Припускав, що може бути повномасштабне вторгнення і бойові дії, але те, що росіяни нищитимуть мирне населення, скидатимуть бомби на пологові будинки й лікарні, не вкладається в голові.
Убивства мирних людей – це агонія імперських ідей Москви. Вони зрозуміли, що українців підкорити неможливо, тому почали нас знищувати. Те, що я бачу, не можна назвати війною. Це геноцид. Загарбники намагаються стерти українців з лиця землі. Важко описати те, що коять ці варвари. Але вони недооцінюють нашої сили. Ми – незламна нація.
Наступного дня повномасштабного вторгнення відправив своїх рідних до Івано-Франківська. Але й там їм було неспокійно – постійні сирени, бомбосховища. Їхніх нервів не вистачило, і вони перетнули кордон зі Словаччиною. Зараз я спокійний за них.
Убивства цивільних – це агонія імперських ідей Москви
Пересвідчуюся, що українські супергерої – серед нас. Ще два тижні тому вони мали звичайне життя, а тепер суперсила наповнила кожного з них, щоб нищити ворога без сумніву та жалю.
Зараз не до творчості. Але патріотичні пісні – це те, що підбадьорює побратимів. Коли кудись їдемо, співаємо в машині. Особливо підтримує бойовий настрій Марш українських націоналістів. Нещодавно їздив у навчальний центр "Десна", спілкувалися з бійцями. Розмовляв з усіма, хто зараз на позиціях тримає оборону. Кожен розуміє, що окупанти можуть напасти. Але наші хлопці – мотивовані, незламні, це помітно по їхніх очах.
У нашому батальйоні сперечаємося, хто першим піде "на нуль". Вважаємо, що всі захисники й захисниці роблять святе діло. Загарбники прийшли на нашу землю й мають тут залишитися як добриво.
Час грає на користь України. Потужний наступ російських окупантів може тривати ще кілька тижнів. А потім можливі поодинокі диверсії з прильотом ракет чи бомб. Головне питання – ціна, яку платимо за свободу. Кожна година, кожен день – це життя українців. Тому хочеться, щоб це закінчилось якнайшвидше.
Ніхто не може бути поза політикою
Коли закінчиться війна, першим ділом порадіємо, що Росія розвалиться на шматки. У них почнуться репресії, можлива громадянська війна. І тоді їм стане не до України. А поки що нам треба триматися.
Емоційно зігріває спілкування із сином. Він зараз у Чернівцях. Його розповіді, усмішка надають сил боротися. Радію кожній миті наших розмов і чекаю зустрічі.
Ніхто не може бути поза політикою. Особливо це стосується людей мистецтва. За нашим прикладом спостерігають тисячі українців. Тому не можемо залишатись осторонь.
2 
1
Коментарі