У державах сталої демократії існує система нагляду за роботою спеціальних служб
31 грудня торік п'ятий президент України Петро Порошенко заявив, що з 2018‑го тривала спецоперація із затримання російських бойовиків приватної військової компанії "Вагнер". Він санкціонував її: "Це було питання нашого міжнародного військового співробітництва. Мало на меті витягнути тих, хто брав участь в атаці на літак МH-17 і збитті Іл-76 з десантниками в Луганському аеропорту. І тих, хто робив терористичні атаки проти цивільного населення". Порошенко наголосив, що працівники правоохоронних органів, Служби безпеки, розвідки готові давати свідчення у справі вагнерівців.
Наприкінці березня має вийти документальний фільм міжнародної групи журналістів-розслідувачів Bellingcat про зрив операції українських та іноземних спецслужб із затримання вагнерівців і про причетних до зливу секретної інформації.
У команді Зеленського продовжують заперечувати проведення такої спецоперації, сам президент назвав маячнею інформацію про її злив.
У вересні торік колишній керівник Офісу президента Андрій Богдан в інтерв'ю Дмитрові Гордону заявив, що спецоперація щодо вагнерівців зірвалася після дзвінка людини з найближчого оточення гаранта.
Керівник Bellingcat Хрісто Грозєв має докази, що операція таки була. В інтерв'ю виданню "Новое время" він зазначив: "Я ніколи не бачив такого хорошого проєкту, який робив із російських спецслужб посміховисько. І дивно, що держава відмовляється від цього. Каже: ми такого не робили".
Грозєв вважає, що операція могла стати безпрецедентним успіхом в історії спецслужб: "Востаннє щось подібне робив ізраїльський Моссад в Ефіопії 70 років тому".
Відповідаючи на запитання про можливі причини провалу спецоперації, керівник Bellingcat припустив, що міг бути наказ відкласти її фінальну фазу. Назвав це дуже поганим рішенням України. За словами Грозєва, це міг бути "засекречений дзвінок" або "навіть натяк, якого нашими засобами не виявити".
Хай там як, але з наближенням дня презентації розслідування в Офісі президента України почали нервувати. Журналіст Юрій Бутусов пише, що Єрмак телефонував Грозєву, "обговорював, як можна пояснити свою позицію, дізнатися, що буде у фільмі".
За інформацією тижневика "Дзеркало тижня", наприкінці лютого під час зустрічі у штаб-квартирі Головного управління розвідки Міноборони керівник військової розвідки Кирило Буданов і заступник глави Офісу президента Роман Машовець намагалися переконати заступника директора МІ-6 Лі Лоуренса, щоб британська спецслужба вплинула на Bellingcat і не допустила виходу фільму.
А за день високопоставленому британському розвіднику в компанії із запрошеною на зустріч послом Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс довелося вдруге вислуховувати від Буданова та Машовця настійні прохання Банкової.
Нагадаємо фрагменти історії. 24 липня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василь Бурба й перший заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький прибули до Офісу президента для доповіді про завершальну стадію операції.
Разом із президентом Володимиром Зеленським були глава його Офісу Андрій Єрмак, його заступник із питань оборони Роман Машовець, перший заступник секретаря Ради нацбезпеки й оборони Руслан Демченко та секретар президента Марія Левченко. Єрмак наполягав на перенесенні операції. Мовляв, затримання вагнерівців зашкодить початку перемир'я на Донбасі, запланованого на 27 липня.
Бурба й Баранецький вважали, що операцію переносити не можна, бо терористи ось-ось будуть у Мінську і вони вже зареєстровані на ранковий рейс літака 25 липня до Стамбула. Тож зупинка операції приведе до її провалу. Проте виліт вагнерівців таки перенесли на 30 липня. 33 бойовиків затримав КГБ Білорусі в ніч на 29 липня.
3 серпня під час наради в Зеленського генерал-полковник Василь Бурба заявив, що операція провалена і причина цього – зрада. Вимагав перевірити на поліграфі всіх, хто про неї знав. На повідомлення про ймовірного "крота" чи "кротів" в оточенні Зеленський не зреагував. Офіційне розслідування так і не почалося. Натомість звільнили Бурбу.
За інформацією Юрія Бутусова, вже цьогоріч із Василем Бурбою зустрічалася довірена особа Володимира Зеленського. Запропонували обійняти посаду посла України в Австралії в обмін на публічне спростування скандалу з вагнерівцями, відмови від інтерв'ю і співпраці з Bellingcat. Бурба відмовився. Але. Чомусь не беремо до уваги "прокол", допущений Бурбою і Баранецьким – про фінал операції вони доповідали президентові в присутності інших осіб. Одна з них навіть не мала допуску до державної таємниці.
4 вересня нардеп від "Європейської солідарності" Володимир Ар'єв заявив, що має документи щодо всіх вагнерівців. Зокрема, протоколи СБУ розшифрувань розмов вербувальника з ними, підозри, які прокуратура подавала до суду. Оприлюднив частину паперів.
12 вересня Держбюро розслідувань відкрило справу за фактом можливого зриву спецоперації. Виконувач обов'язків директора ДБР Олексій Сухачов на засіданні Верховної Ради недавно запевнив: її активно розслідують, проводять допити, в тому числі Андрія Єрмака.
5 березня 2021 року Ар'єв з трибуни Ради закликав негайно створити парламентську Тимчасову слідчу комісію: "Спочатку в Офісі президента заперечували, що спецоперація була. Потім усі, хто говорив про злив, ходили на допити в ДБР. Зараз заступник Єрмака говорить, що "можливо, це попередній президент злив спецоперацію. Тож вони визнають, що вона принаймні існувала. Хоча лише чинний президент може мати доступ до деталей спецоперації на фінальному етапі".
Однак "слуги народу" вирішили прислухатися до народного депутата Нестора Шуфрича: "Цієї слідчої комісії у Верховній Раді не буде, тому що не було доповіді, не було спецоперації".
В інтерв'ю для американського каналу HBO Володимир Зеленський сказав: "Україна хоче бути рівноправним членом. Це одне з найважливіших питань безпеки – тієї самої, про яку говорить президент Байден. У такому разі в мене є просте запитання: пане президенте, чому ми досі не в НАТО?"
Навряд доречно ставити Джо Байдену таке запитання, не давши ради скандалу з провалом спецоперації розвідки. Непрофесійні дії влади, надто коли йдеться про захист секретів держави, не можуть не породжувати у Заходу сумнівів щодо надійності та передбачуваності українського керівництва.
Тотальне замовчування й заперечення підозрілої історії лише посилюють недовіру суспільства. Найвище державне керівництво України зіткнулося з кризовою ситуацією, описаною в підручниках зі зв'язків із громадськістю і книжках із методів управління. Подія сталася, інформаційне висвітлення почало розвиватися незалежно від бажання президента та його Офісу замовчати провал. Влада стала панікувати, робити помилки.
Замість того щоб визнати проблему й розробити стратегію, влада взялася заперечувати очевидні речі й ігнорувати оприлюднені документи.
В інформаційному потоці державного рівня найцікавішими, ключовими є спростування. Це абетка кожної розвідувальної служби. Тому політичні аналітики, розвідники пильно стежать за тим, хто саме і що заперечує. І намагаються зрозуміти причину.
На цьому акцентує керівник Bellingcat Христо Грозєв: "Для нас завжди виклик, коли держава щось заперечує. Зазвичай так робить Росія. І ось уперше факт, який здавався очевидним, заперечує Україна".
У державах сталої демократії існує система нагляду за роботою спеціальних служб. У парламенті США є комітет у справах розвідки та безпеки, Конгрес здійснює безперервний моніторинг роботи спецслужб. Існує комісія у справах спецслужб польського Сейму. Нічого подібного немає в Україні.
Френсіс Волсінгем, один із засновників англійської Секретної служби, казав: "Ця робота надто важка і брудна, тому займатися нею можуть тільки джентльмени". Сентенція, виголошена у XVI столітті, досі актуальна.
Сьогодні в Україні дві війни – зовнішня та внутрішня. Друга помітна в усьому. В політиці, культурі, економіці, побуті зосереджена потужна п'ята колона, привільно почуваються колаборанти. Тож спецслужбам треба активніше займатися розробками агентури, які включають професійне стеження за потенційними організаторами та ймовірними керівниками проросійського підпілля, складну роботу під прикриттям.
Стратегічна розвідка – чи не найважливіша для національної безпеки. В умовах військової агресії з боку Росії треба вживати ефективних заходів для зміцнення цієї сфери діяльності держави. Потрібні кардинальні, в тому числі кадрові, заходи. Зволікання загрожує величезними військовими, політичними й економічними втратами.
Чи підштовхне Володимира Зеленського фільм-розслідування Bellingcat до усвідомлення конечної потреби ухвалити давно назрілі кадрові рішення для зміцнення національної безпеки? Чи зрозуміє важливість функцій розвідслужб?
Чи, можливо, в Офісі президента спеціальною ухвалою РНБО заборонять художній фільм про зрив операції з вагнерівцями, який, за інформацією Порошенка, збирається знімати Netflix?
3 
35413
Коментарі