За обчислювальною потужністю комп'ютер обжене людину десь за шість років. За інтелектом – у період від 2020-х до 2070-х, – каже ІТ-експерт Ігор Новіков
Як описати українську хай-тек спільноту?
– Світ бачить нас як експортера мізків і як країну з повальною кібер-злочинністю.
Нашим аутсорсинговим компаніям час створювати свої проекти. Якщо хоча б на базі Києва виникне стартап-екосистема, такі підуть валом. Тоді й думку про нас змінять.
Коли комп'ютер обжене людину в інтелекті?
– За обчислювальною потужністю – близько 2023 року. За інтелектом – точно не скаже ніхто. Називають строки від 2020-х до 2070-х. Тоді зміниться все. Ми вже зараз програємо комп'ютеру в шахи, в покер. У побуті комп'ютер стає ефективніший за людину.
Це добре чи погано?
– Залежить від готовності до цих змін. Автоматизація має плюси й мінуси. Зможемо виробляти більше й ефективніше. Не тільки "блакитні комірці", а й "білі" – офісний планктон витіснить робототехніка, штучний інтелект. Що робити цим людям далі? Класична економіка починає руйнуватися.
Які професії не виживуть?
– Усі, куди зайде блокчейн (спосіб зберігання інформації в електронному вигляді, який неможливо підробити чи змінити. – Країна). Наприклад, аудитори, страхові агенти. Натомість у світі автоматизації й штампованих масових товарів зростатиме цінність мистецтва, ручної праці. Затребуваними будуть ті, хто займається системами для автомобілів з автопілотом. Збільшується кількість робочих місць у сфері енергетики, штучного інтелекту й апаратного забезпечення для нього. Наступний тренд – квантові програмісти. Але ера програмістів відходить. Скоро матимемо повноцінну систему природних мов програмування. Тобто програмуватимемо не кодом, а людською мовою.
Як технологічний прогрес змінив життя українців за останній рік?
– Рік тому ледь не побився об заклад з одним топ-менеджером у галузі автомобілів. Затято доводив, що електромобілі в Україні ніколи не підуть. За динамікою розвитку ринку ми зараз – на п'ятому місці у світі. Обганяємо Сполучені Штати – ті на шостому. І так у всьому.
Торік відкривали філіал Університету Сингулярності й відчували скепсис старого істеблішменту. Зараз у цікавих проектів нема проблем із фінансуванням. Навіть природні монополії просять розповісти, як будувати бізнес у ХХІ столітті. Обленерго чи облгази починають про це задумуватися.
Але українці надто люблять тренди. Хаби відкриваються, бо це модно, а не для вирішення завдання. Українські коворкінги – це приміщення. Ніхто не продумує соціального співробітництва всередині них. Те ж саме – зі стартапами. Усі мріють мати Кремнієву долину, але чомусь вважають, що потрібно починати з будівлі.
Нещодавно з'явився кампус Університету Сингулярності в Копенгагені. Почали активно викладати і заварилося – прийшли фонди, інвестиції, почали консультувати великий бізнес. Тільки тоді знайшли приміщення й модернізували його.
Стартапи можуть консультувати великий бізнес?
– Зараз гаражний стартапер, великий стартап з інвестиціями, великий бізнес чи просто якийсь хлопчик із ноутбуком – у рівних позиціях.
Чим особливі українські стартапи?
– Надто емоційні. Це зрозуміло: аби переконати істеблішмент зразка 1990-х дати грошей на проект, треба бути дуже зарядженим. Інколи, на жаль, це виливається в шахрайство чи надування пузирів. У нас немає ринку для інноваційних технологій.
Стара економічна модель не відповідає викликам технічного прогресу. Чим це загрожує?
– Уявіть 2023 рік. Автопілотовані електромобілі стають основою ринку. Відновлювальна енергетика розвивається семимильними кроками. Прориви в медицині, в обробці великих масивів даних, у доповненій реальності (технологія введення в поле сприйняття віртуальних елементів. – Країна), криптовалюти. Як у цьому світі працюватиме економічний фундамент зразка середини ХХ століття? Старі моделі не витримують сьогоднішніх реалій. Усе рухне у відносно короткий проміжок часу.
Соцмережі виникли на межі ХХ і ХХІ століть. А тільки тепер починаємо боротися, скажімо, з фейковими новинами. Бо побачили наслідки: Brexit, вибори у Сполучених Штатах. А що буде з генетикою? Доведеться реагувати на події набагато гучніші й потужніші. Деякі несуть загрозу нам як виду.
Наприклад?
– Британський астрофізик Мартін Ріс із канадсько-американським ученим Стівеном Пінкером публічно уклали парі, що до 2020-го станеться теракт із кількістю жертв за раз більше мільйона. Це суперечка інтелектуалів. Але мені видається, що вони надто оптимістичні. Це може статися значно швидше. Генетика – нова мова програмування. Якими будуть віруси? Вони виникнуть, бо так було завжди. Винайшли автомобіль і почали ним масово користуватися. Лише після цього замислилися над правилами дорожнього руху. Робимо, а потім думаємо. Раніше це сходило з рук. Але цього разу може не зійти.
Чому не вчимося думати наперед?
– З усіх галузей як фокус для стартапів і підприємницької діяльності обираю освіту. Дітям, що народилися від початку 1990-х і дотепер, розгрібати накоєне нами. Впораються чи ні, залежить від освіти. Її треба радикально змінювати. Адже систему будували під реалії позаминулого століття.
Які предмети вже неактуальні, а які варто було б додати?
– Думаю, предметів в освіті майбутнього не повинно бути. Натомість – кейсове навчання й потужна гейміфікація. Тобто навчання у гральній формі, зокрема – через комп'ютерні ігри.
Чому нам некомфортно говорити "я не знаю"? Бо суспільство засуджує це – зі школи. А хакери тому й ефективні, що розбирають усе до гвинтика, до останнього "не знаю". Не визнають авторитетів і регалій. Шукають межу знань. Тільки так можна її розширити. Будь-якій фінансовій кризі можна було б запобігти. Але хтось за умовним столом "де приймають рішення" не наважився висловити сміливий варіант або сказати, що чогось не розуміє.
Засновник Facebook Марк Цукерберг тиждень тому отримав таки гарвардський диплом. Отже, університетам у майбутньому бути?
– Чому він отримав його зараз, а не п'ять років тому? Коли вже нічим зайнятися, можна й для диплому постаратись. Основний його мотив – промова перед випускниками. Активно шукає публічності. Не бачу в цьому факті реваншу університетської системи. Якась частина випускників шкіл знову йдуть вчитися на перекладачів. Тим часом Skype, Microsoft і Google уже непогано перекладають без людського втручання – і голос, і текст. А що буде за п'ять років? Кому потрібні будуть ці навчені за старими методиками фахівці? В інноваційному світі не дивляться на диплом.
А на що дивляться?
– На вміння пристосуватися, забувати і вчитися заново. Загалом – на людину. А не на папірець про те, хто це такий. Дипломи отримуватимуть за інерцією. Частина навіть наших студентів кажуть: якщо навчання заважатиме, покинемо його на користь роботи над проектами.
Є інша біда – питають досвід роботи.
– Це гаряча тема серед тих, хто займається інноваціями. Хтось і досі орієнтується на досвід при оцінюванні кандидата, а частина звертають увагу на схильність до роботи. Якщо досвіду нема, але я вмію вчитися, шукати потрібну інформацію – можу опанувати справу легко.
Де в майбутній освітній моделі знання мов?
– Зараз круто – це китайська. Знати мови потрібно. Адже ніхто не скасовував теплої розмови без Google-перекладача. Та це вже перестає бути так критично, як раніше. Буде ще актуально років три-чотири.
Кажете, що порнографія – рушій технічного прогресу. Чому?
– 35 відсотків завантажень в інтернеті – це порно. Отримує більше трафіку, ніж найвідвідуваніші сайти в світі – Netflix, Amazon і Twitter. Обсяг порноіндустрії обчислюється мільярдами доларів на рік.
У чому тут справа?
– Порноринок пристосовується під споживача швидше за інших. Вкладають у технології шалені гроші. У Лас-Вегасі випадково натрапив на щорічну міжнародну порноконференцію. На тамтешній технологічній виставці було все: штучний інтелект, 3D-принтер, віртуальна доповнена реальність. У це інвестують, бо приносить гроші.
Говоримо про високі технології, а Дональд Трамп каже про повернення до індустріалізації, що Детройт знову стане символом машинобудування. Можливе таке?
– Це нереально. Трамп – реакція тих, хто постраждав від сучасного світу. Детройт треба відновлювати, але це вже буде місто нового зразка. Вугільні робочі місця не повернуться, адже вугілля – це невигідно. Відновлювальна енергетика витіснила його, бо дешевша. Те саме відбувається з нафтою. Пізніше це спіткає і газ.
Ви – песиміст чи оптиміст щодо майбутнього?
– Реаліст. Найближчим часом на світ і Україну насувається зона високої турбулентності. Триватиме років 10–15. Всюди це відбуватиметься по-різному. Оаз спокою буде вкрай мало. Якщо з цього вийдемо з новою моделлю суспільства і його інститутів, то майбутнє нас очікує цікаве й непогане. Ера достатку цілком імовірна. Та чи зможемо дійти до неї? Що станеться в цій турбулентності?
Політичній, економічній?
– Усякій. Нині всі соціальні інститути не відповідають реаліям. Найбільше турбують виробництво і розподіл благ. Розподіляємо їх через роботу. А що буде, коли технології відбиратимуть її? Уже зараз під сумнів ставлять інститут шлюбу. Інститут державності теж застарів. Розробляють технологію детектора брехні, яку вбудують у мобільний телефон. Що відбудеться з політикою, коли рівень обману можна буде визначити через телефон? А з бізнесом? З маркетингом? А з нашими стосунками? Небезпечний конфлікт поколінь, що виникне з цього всього. Саме він викличе турбулентність. Крім того – підвищується температура Світового океану. Лякає глобальна міграція. До 2040-х її оцінюють у мільярд людей. Ці виклики зосереджені на відрізку в 10–20 років.
5 
35413
Коментарі