Ексклюзиви
Четвер, 07 листопада 2019 17:13

"Українці вже не дешеві робітники в Польщі. Їх потребує ринок"

Найбільша проблема відносин Варшави і Києва – брак реальних справ після гучних заяв, – вважає польський журналіст і політолог Вітольд Юраш

На парламентських виборах у Польщі перемогла провладна партія "Право і справедливість". У нижній палаті, Сеймі, отримала 235 із 460 місць. Із точністю до мандату повторила успіх 2015-го, коли вперше здобула однопартійну більшість. У верхній палаті, Сенаті, втратила 14 мандатів – має 48 зі 100. Президент Анджей Дуда – представник ПіСу. Тож до виборів навесні-влітку 2020-го вся влада буде в руках однієї партії. Наскільки вона виконала обіцянки, що поляки зробили такий вибір?

– Припущення, що партія перемогла чотири роки тому через щедрі обіцянки – це популярна теза ліберальних еліт. Мовляв, "купили" виборців соціальними видатками, як от "500+" (доплата 500 злотих на місяць за кожну другу дитину в сім'ї діє з 2016-го. Цьогоріч її розширили на родини з однією дитиною, тепер отримувачів майже 6 мільйонів сімей. 2020-го Польща витратить на програму близько 10 міль­ярдів євро. – Країна). Але це неправда, показують дослідження соціологів щодо виборів 2015-го.

  Вітольд ЮРАШ, 44 роки, журналіст, політолог, колишній дипломат. Народився 20 липня 1975-го у Варшаві. Батько був послом у Венесуелі, Нігерії, Лівії, Кувейті, Іраку. Мати – вчителька польської мови. Закінчив факультет міжнародних відносин. Працював у міністерстві оборони. Був першим секретарем посольства Польщі в РФ. Каже: ”Аби з Росією грати, треба знатися на покері: викрити суперника або підвищувати ставку”. Два роки очолював дипломатичне представництво посольства в Білорусі. Із 2015-го – голова варшавського Осередку стратегічного аналізу. У 2015–2018-х був ведучим програми на телеканалі Polsat. Публіцист у виданнях Onet, Dziennik Gazeta Prawna, Storytel. Цікавиться політикою, історією Східної Європи. Володіє англійською, німецькою та російською мовами. У шлюбі, має сина й доньку
Вітольд ЮРАШ, 44 роки, журналіст, політолог, колишній дипломат. Народився 20 липня 1975-го у Варшаві. Батько був послом у Венесуелі, Нігерії, Лівії, Кувейті, Іраку. Мати – вчителька польської мови. Закінчив факультет міжнародних відносин. Працював у міністерстві оборони. Був першим секретарем посольства Польщі в РФ. Каже: ”Аби з Росією грати, треба знатися на покері: викрити суперника або підвищувати ставку”. Два роки очолював дипломатичне представництво посольства в Білорусі. Із 2015-го – голова варшавського Осередку стратегічного аналізу. У 2015–2018-х був ведучим програми на телеканалі Polsat. Публіцист у виданнях Onet, Dziennik Gazeta Prawna, Storytel. Цікавиться політикою, історією Східної Європи. Володіє англійською, німецькою та російською мовами. У шлюбі, має сина й доньку

Перша причина – національна самоідентифікація. Це реакція на вісім років керування ліберальної партії "Громадянська платформа" (нині опозиційна, на виборах 13 жовтня отримала в Сеймі 134 місця, 43 – у Сенаті. – Країна) і поширення відповідних цінностей – проти релігії, за космополітизм, права секс-меншин. Другий мотив – уявлення поляків, що попередня влада зробила державу слабкою.

Але щедрі соціальні обіцянки зіграли на виборах. Бо "Право і справедливість" виконала більшість з обіцяного.

Українці скористалися з економічних і соціальних благ за правління ПіСу?

– Зріс попит на українських працівників, мінімальна погодинна ставка оплати праці. Українці вже не є дешевими робітниками. У нас велика нестача на ринку праці, зарплати зростають.

Чи експлуатували політики теми України й українців у цій кампанії?

– Ні. Я боявся, що цією картою зіграє крайня права партія "Конфедерація" (здобула 11 мандатів. – Країна). Явно антиукраїнська. Але й вона не зачіпала цієї теми. Раніше намагалися представити всіх українців бандерівцями. Але цими тезами зловживали у 2015–2017 роках, і вони перегоріли, здулися.

Українців у Польщі дуже багато. Але не аж так, щоб поляки відчували загрозу. Ані на ринку праці, ані культурно чи ще якось.

"Конфедерація" у Сеймі підштовхуватиме ПіС боротися за правого виборця гострими історичними висловлюваннями?

– Боротьба за крайніх правих виборців триває. Але не думаю, що в новому Сеймі побачимо суттєву відмінність у політиці ПіСу.

Для владної еліти загрози з боку Росії такі фундаментальні, що вона не піде на загострення з Україною. Не така ірраціональна. ПіС може собі дозволити певне протистояння, але має межі. До червоних ліній підійшли 2017-го (через руйнування 15 українських надмогильних пам'ятників у Польщі Україна заборонила польські пошуково-ексгумаційні роботи. Їх поновили цьогоріч в обмін на обіцянки Варшави впорядкувати українські пам'ятки. – Країна).

Пік загострення минув. Зараз маємо справу зі зворотним процесом – примирення і пошуку порозуміння з Києвом. Прихід до влади президента Зеленського і партії "Слуга народу" посприяв випрацюванню компромісу.

Автор: REUTERS
  Волонтери з Польщі прибирають могили співвітчизників на цвинтарі в селищі Більшівці Галицького району на Івано-Франківщині, липень 2018 року. Тут щонайменше 32 поховання. Найдавніші – з середини ХІХ століття. Поруч – поховані українці, зокрема бійці Української повстанської армії та радянські військові
Волонтери з Польщі прибирають могили співвітчизників на цвинтарі в селищі Більшівці Галицького району на Івано-Франківщині, липень 2018 року. Тут щонайменше 32 поховання. Найдавніші – з середини ХІХ століття. Поруч – поховані українці, зокрема бійці Української повстанської армії та радянські військові

Що буде найважливіше на польсько-українському порядку денному?

– Не кажу, що теми історії відійдуть на задній план. Але й не наростатимуть.

Проблема польсько-українських відносин – що вони останні 30 років не наповнені змістом. Брак реальних справ після гучних гасел. Усі говорять, які наші відносини геостратегічні й важливі, а руху вперед – мізер. Немає значних польських інвестицій в Україну чи великого бізнесу на українському ринку. Є багато ділянок, де можна розширити співпрацю. Транскордонна інфраструктура чи військово-промислова сфера, енергетичні проекти.

Поки що найбільшим успіхом стало те, що сотні тисяч українців чудово живуть і працюють у Польщі, пересилають додому гроші (торік заробітчани переказали в Україну з Польщі $3,62 млрд, за даними НБУ. – Країна), пізнають нову культуру та відкривають сучасну українську для польського суспільства. Змінюють ставлення до України та її жителів, налагоджують особисті стосунки.

Якось зі знайомим сиділи в ресторані, він розповідав, що всі українці – бандерівці. Я запитав, чи він їстиме страву, бо офіціантка – українка, ще отруїть. Тоді колега зрозумів, що говорить дурниці.

Тема українських трудових мігрантів сприяє людському порозумінню. Це сприяє розвитку малого бізнесу, інвестицій, впровадження в Україні нового досвіду.

Політична боротьба між польськими лібералами і консерваторами, гострі історичні дискусії спричиняють ксенофобію та напади на українців?

– Не бачу зв'язку. Радше навпаки. Присутність українців зменшує напруження у відносинах, бо розбиває стереотипи. Конфлікти часто мають зовнішню причину. Їх ініціює Москва через агентів у Польщі та Україні, а також корисних ідіотів в обох країнах. Антиукраїнські діячі Польщі говорять, що слід обов'язково домовлятися й миритися з Росією. Чому б це?

Які найбільші досягнення і провали "Права і справедливості"?

– Концентрація влади – успіх для ПіСу, але не для Польщі. Плюсом можна вважати економіку – зростання близько 4,5 відсотка на рік, інфляція – 2,6 відсот­ка, безробіття одне з найнижчих в ЄС – 5,2 процента. Це не зовсім досягнення партії влади, а сприятлива ситуація в Євросоюзі, насамперед у Німеччині, куди продають польські товари.

Зростанню нашої економіки сприяли великі соціальні видатки, що підігріли внутрішній попит. Більшість грошей, які уряд витрачає на "500+" та подібні ініціативи, повертаються на польський ринок. Їх не витрачають на відпочинок у Туреччині. Ці гроші здебільшого отримують найбідніші, ними сплачують за продукти, лікарів, освіту.

Поразкою можна вважати обмеження свободи мас-медіа. Польські державні ЗМІ ніколи ще не були такі брехливі. Країна також досягла найвищого рівня політичного грубіянства – з обох таборів. З точки зору влади, всі, хто на боці ПіСу, – патріоти, а решта працюють на іноземні держави, зрадники. Розгорнулася масштабна риторика громадянської ворожнечі.

Як зміняться протягом наступних років польсько-українські відносини?

– Не сподіваюся на фундаментальні зсуви. Залишатиметься ризик провокацій російської агентури. Тому обидві сторони повинні звертати увагу на своїх радикалів і популістів. Досі Варшава була зосереджена на українських, а Київ – на польських. Неправильний підхід, бо жодна зі сторін не має впливу на діячів сусідньої країни.

Зараз ви читаєте новину «"Українці вже не дешеві робітники в Польщі. Їх потребує ринок"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 922
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода