Президента лякає, що антикорупційне законодавство починає працювати. І люди, які вважали себе над законом, стають перед ним, – каже народний депутат Єгор СОБОЛЄВ
Вас звільнили з посади голови комітету з питань запобігання й протидії корупції. Чим займаєтеся зараз?
– Потрібно всі документи передати вчасно наступнику. Люди думають, що я революціонер. А я – паперовий монстр, найбільший бюрократ у Верховній Раді.
Ми проаналізували понад шість тисяч законопроектів. Виявили корупцію у 383. По кожному робимо висновок. Це – вал документації.
Може так статися, що з приходом наступника це все піде нанівець?
– За це переживаю найбільше. Щоб створене антикорупційне законодавство не покромсали. Аби не забрали незалежність в Антикорупційного бюро й прокуратури. Щоб не закрили від людей інформацію про декларації, про власників землі, автомобілів, нерухомості.
Корупціонери хочуть, щоб суспільство не знало про їхні статки і не запитувало, де вони це взяли. Це був перший закон, який я провів у сесійній залі: ми переписали поняття "незаконне збагачення". Тепер посадовець повинен доводити, що він заробив чесно. Якщо не може довести, то він – злочинець. І майно можна конфісковувати.
Що вважаєте своїм найбільшим досягненням на посаді голови комітету?
– Домоглися відкритості майна посадовців. Це обізлило суспільство. Це обурення треба перетворити в енергію очищення.
Це реально зробити?
– Реально. Треба приходити за народними депутатами, які не можуть пояснити, де взяли вказане у деклараціях. Сам президент попався на тому, що не записав іспанську віллу у статки. Правосуддя вже почало працювати з тими, хто вважав себе над законом.
Однак президент не вписав віллу – і нічого.
– Саме тому одна з наших вимог – створити процедуру імпічменту. Коли президент обходить закон – його треба виганяти не лише майданами. Найкраще це зроблять спеціальна слідча комісія парламенту, незалежний прокурор і процедура імпічменту.
У кулуарах говорять, що ваше звільнення ініціював Петро Порошенко. Чим ви йому так дошкуляли?
– Я вважаю, що Порошенко має відбути покарання за топ-корупцію.
Президента лякає, що антикорупційне законодавство починає працювати. І такі люди, як він, які завжди вважали себе над законом, стають перед ним. В Антикорупційному бюро є не одне розслідування, яке веде до глави держави. Зокрема, формула "Роттердам +".
Коло стискається?
– Думаю, вони себе відчувають у більшій небезпеці, ніж ми тут (у наметовому містечку біля Верховної Ради. – Країна).
Суспільство не бачить видимих результатів боротьби з корупцією. А всередині системи, виходить, вони є?
– Коли заарештовують голову фіскальної служби, керівника Центрвиборчкому, військового прокурора, народних депутатів від президентської сили, Порошенко переживає, що вони розкажуть, із ким провертали корупційні схеми. Вони нічого не могли би без його покровительства. Як голова фіскальної служби міг допомагати нардепу Олександрові Онищенку красти гроші у платників податків без підтримки глави держави?
Ухвалювали рішення, про які шкодуєте?
– Є рішення, які ми не змогли провести. Це закон про право антикорупційного бюро за рішенням суду, без Служби безпеки, прослуховувати корупціонерів. Це закон про захист викривачів: якщо людина викрила корупцію, то її мають захищати від репресій і дати винагороду. Закон про те, що всі майбутні народні депутати й кандидати в президенти повинні пояснювати легітимність свого майна ще до призначення. Закон про антикорупційний суд.
Усі вони були розроблені й рекомендовані нашим комітетом до ухвалення. Проте в парламенті їх заблокували. Це одна з причин, чому я вийшов на вулицю. Ненавиджу жити в наметах. Але без мобілізації суспільства у вуличний тиск ці рішення не проведемо.
Але люди майже не йдуть у наметове містечко.
– Тут є три причини. Перша – нема крові. Слава Богу. Минулого разу саме кров студентів збудила суспільство. Не хочу повторення. Краще повільно й поступово достукуватимемося до суспільства, ніж отримаємо нову трагедію, що виведе людей на вулиці.
Друга причина – багато маніпуляцій і замовчування. На Євромайдані нашою великою зброєю був "Фейсбук". Зараз там є купа оплачених коментаторів, які пишуть, що тут усі – за гроші, п'яниці й агенти Москви, Курченка. Це заважає людям розібратися.
Третя причина – суспільству страшно наважитися знову на протест.
Чому правоохоронні органи воюють з антикорупційними?
– Прошу людей не засмучуватися, а радіти. Генеральна прокуратура протистоїть антикорупційному бюро. Це означає, що ми почали ламати найстрашніше, що є в державі, – кругову поруку. Саме вона забезпечує безкарність. Усі розвинені демократії живуть у скандалах.
Наше суспільство почало дорослішати?
– Так. Рухаємося від клептократії до демократії. Це – важка дорога. Нам закидають, що хочемо потрясінь. Ні, ми хочемо правил.
Якими вони мають бути?
– Україна без олігархів. Мусимо не тільки вигнати Порошенка. Всіх без винятку треба позбавити впливу на медіа, політику, економіку. Від Ахметова до Григоришина. Закон має стати вищим за президента.
Нині розробляємо законопроект про те, що держава повинна припинити регулювати більшість бізнес-сфер. Треба змінити правила виборів. Має бути обмежена закупівля товарів у Росії. Варто навести лад у Збройних силах. На базі Національної гвардії необхідно організувати армію резервістів, які тренуватимуться, навчаючись партизанським методам боротьби. І матимуть право зберігати вдома стрілецьку зброю.
Західні партнери, міжнародні організації підтримують антикорупційне бюро. Чому суспільство реагує мляво?
– Воно рухається вперед. Проте це – процес, який не перескочиш. Колись люди не уявляли, що можна протестувати. Потім помаранчева революція, Майдан навчили нас, що протестувати не лише можна, але й треба.
Тепер потрібно зрозуміти, що робота громадянина – щоденна. Не раз на 10 років узяти учать у революції чи раз на п'ять років сходити на вибори. Бачиш несправедливість, суспільну проблему – бери участь у її вирішенні. Цю школу зараз проходимо. Подужаємо – станемо, як американці, голландці, поляки.
Який ваш прогноз щодо боротьби з корупцією на наступні п'ять років?
– Ми переможемо.
Із ситуацією навколо НАБУ проявилася зовнішня керованість Україною. Влада робить заяви. Під тиском США та Євросоюзу змінює позицію.
– Це була хитрість. Це – технологія бариг. Вони підходять до вас зі словами: "Дай 100 доларів і віддайся мені". Ви обурені. Вони кажуть: "Ну добре. Просто 100 доларів". Великі маніпулятори. Висувають нахабні ідеї, а потім відмовляються від двох – в обмін на третю.
У них було завдання мене звільнити. Розуміли, що це викличе обурення і критику, зокрема з боку міжнародних партнерів. Тому висунули відразу дві ідеї – звільнити мене й отримати право виганяти директора Антикорупційного бюро, коли заманеться. Захід обурився, як і частина українського суспільства. Вони сказали: "Добре. Закон не будемо змінювати, а Єгора звільнимо".
У вас нема відчуття, що країна зовнішньо керована?
– У мене відчуття, що країна некерована взагалі. Ми значною мірою залишаємося московською колонією. Росіяни продовжують управляти нами – через олігархів і корупцію.
Як оцінюєте втечу Міхеіла Саакашвілі від правоохоронців?
– Через корупцію й загальний розпад системи управління наша держава дуже слабка. Новий "Корд" – старий "Беркут" – пам'ятає, як їх кинули помирати на Майдані. Янукович утік. Вони залишилися сам на сам із гнівом народу. "Альфа" теж не забула, як їх змусили лізти в Будинок профспілок. На рівні виконавців є тихий саботаж. Плюс пов'язана з корупцією непрофесійність. Їм сказали заарештувати Саакашвілі – вони подалися заарештовувати вранці у квартирі. "Альфа" – це антитерористичний підрозділ. А займатися цим мали звичайні поліцейські. Однак вони не хочуть. Розуміють, що це політично заангажована справа. Завтра влада зміниться – і їм доведеться відповідати.
Як ставитеся до затримання Саакашвілі?
– Це чергова операція, щоб виключити з боротьби людину, яка протестує проти топ-корупції.
Із 17 жовтня біля Верховної Ради є два табори. В одному ви із Семеном Семенченком, в другому – Саакашвілі з прихильниками. Чому ви не об'єдналися?
– Якби всі були в одній партії і молилися на одного лідера, то це була б Росія чи Північна Корея. Нам таке не потрібно.
Чому вас називають близьким соратником Саакашвілі?
– Це – технологія Адміністрації президента. Вони все перетворюють на "Міхомайдан", щоб показати людям: це – боротьба не за зміну правил, а за владу.
Як сприйняли інформацію генпрокурора про переговори нібито Саакашвілі з Курченком?
– Дуже хочу, щоб у цьому розібралися. Запитання: "Хто?" Луценку вірити не можна. Який він має стосунок до права? Тому не маю довіри до аудіозаписів, які оприлюднює. Будь-який запис легко змонтувати.
Саакашвілі з часу роботи в Одеській облдержадміністрації приніс Україні більше користі чи шкоди?
– Не хочу обговорювати Саакашвілі. Твердо знаю: він зробив величезні зміни в Грузії й особисто не збагачується. Я не погоджуюся з його ставленням до підбору людей. Я зовсім інакше підходжу до формування команди. Але критикувати завжди легко.
Чи вдасться Верховній Раді у другому читанні ухвалити закон про вибори?
– Думаю, всі правила добропорядного управління державою приймемо. Але потрібен тиск із боку суспільства. Громадяни мають пам'ятати: це їхній парламент, що повинен працювати в їхніх інтересах. Цей закон пропонує перейти до виборів у Верховну Раду за відкритими списками партій. Але це тільки один із кроків. Також треба заборонити політичну рекламу – бігборди, телеролики, на радіо. Політики – це не цукерки й не ковбаса, їм не треба розповідати про себе за рахунок купівлі рекламних площ. Політична реклама – це зброя олігархів. Також потрібні добропорядні Центрвиборчком, суд і міністр внутрішніх справ. Які відправлятимуть за ґрати тих, хто намагається підкуповувати виборців.
В яких сферах у нас є справедливість?
– НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура показали, що можна творити нормальні державні інституції, набирати професіоналів, давати їм гідну зарплату й отримувати результат. Аби так було в інших сферах, потрібні добропорядний президент і хоча б 226 народних депутатів. Тоді вони призначатимуть таких самих міністрів, суддів, керівників держпідприємств.
А де найбільший "беспрєдєл"?
– У політиці, судах, правоохоронних органах і медіа. Бо вони найважливіші для розвитку держави чи її пригнічення.
Є думка, що змінимо країну тільки з приходом нової політичної еліти.
– Поза сумнівом. Але вона з неба не впаде. Її може створити лише суспільство. Воно має проявити нових лідерів.
4 
1
Коментарі