Середа, 25 березня 2020 17:37

"Реформ не буде. Зеленський обрав Коломойського"

Україна входить у світову економічну кризу сильнішою, ніж 2008 року, – каже інвестиційний банкір Сергій Фурса

12 березня уряд запровадив у країні заходи для запобігання поширенню коронавірусу. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль наступного дня після призначення назвав цю хворобу найбільшою проблемою й викликом для Каб­міну. Згодні?

– Карантин може нашкодити нашій економіці. У світі коронавірус спричинив початок фінансової кризи. 11 років глобальна економіка зростала – найдовше за всю історію. Казка закінчується. Криза вплине і на Україну. Ми – маленька, відкрита, сировинна економіка. Падає вартість товарів, які експортуємо. Капітали тікатимуть звідси. У ризиковану країну ніхто не захоче вкладатись у період кризи. Ці дві складові впливатимуть на економіку негативно. Це виклики цього року.

Як діяти уряду, щоб мінімізувати негативні наслідки?

– Держава повинна розуміти, що її бюджет обмежений. І витрачати розумно.

Критично важлива для нас співпраця з Міжнародним валютним фондом. Кризу 2008-го та 2014-го ми пройшли з відносно невеликими втратами, бо мали підтримку фонду. Зараз виглядає так, що Україна саботує співпрацю. А без підтримки наслідки від кризи для нас потрояться. Треба виконати програму фонду й відмовитися від ревізії попередніх.

Цього разу Україна краще підготовлена до кризи. Маємо запас міцності. Резерви Національного банку на максимумі. Банківська система очищена. Зменшили зовнішній борг до 50 відсотків внутрішнього валового продукту. Три роки тому було 80. Українська економіка в непоганій формі. Маємо легше пережити кризу. Але цього року треба залучити 13 мільярдів доларів. Без МВФ будемо в мінусі на цю суму. Тоді криза буде болісною.

  Сергій ФУРСА, 37 років, інвестиційний банкір. Народився 21 березня 1982-го в Києві. Мати працювала технічним спеціалістом у банку. Батько – підприємець. Закінчив Національний університет ”Київський політехнічний інститут”, де вивчав прикладний системний аналіз. Із 2005-го по 2008-й працював аналітиком в Укрсиббанку. Потім – в інвестиційній компанії Astrum Investment Management. Останні дев’ять років продає цінні папери в інвесткомпанії Dragon Capital. Займається бігом, любить футбол. Неодружений
Сергій ФУРСА, 37 років, інвестиційний банкір. Народився 21 березня 1982-го в Києві. Мати працювала технічним спеціалістом у банку. Батько – підприємець. Закінчив Національний університет ”Київський політехнічний інститут”, де вивчав прикладний системний аналіз. Із 2005-го по 2008-й працював аналітиком в Укрсиббанку. Потім – в інвестиційній компанії Astrum Investment Management. Останні дев’ять років продає цінні папери в інвесткомпанії Dragon Capital. Займається бігом, любить футбол. Неодружений

4 березня уряд Олексія Гончарука відправили у відставку. Тоді ж Верховна Рада затвердила прем'єром Дениса Шмигаля. Чому змінили Кабмін?

– Цього захотів олігарх Коломойський. Між реформами й Ігорем Валерійовичем Зеленський обрав останнього.

Коломойський і його команда довго атакували міністра фінансів Оксану Маркарову та прем'єра Олексія Гончарука. Це критично важливі посади в питанні Приватбанку. Цих людей замінили. Є величезний ризик, що через суди банк можуть повернути колишнім власникам. У наших західних партнерів та попереднього уряду був план на цей випадок. Передбачав, що Мінфін забере 155 мільярдів гривень, які держава вклала у Приват для його порятунку. А Нац­банк виведе його як неплатоспроможний. Але для реалізації цього задуму потрібне рішення міністра фінансів. Тепер його може не бути. Тобто Коломойський може не тільки не сплатити нам 5,5 мільярда доларів за виведення коштів. А ще й отримати держ­банк з усіма цими грошима. Це подвійне пограбування українців.

Інша причина – рейтинги. Зеленський чутливий до них. Хоча не мав би таким бути, адже казав, що не планує переобиратися. Але глава держави вирішив змінити акторів, які перестали подобатися публіці. Об'єктивних передумов для зміни уряду не було. Названі причини – надумані й маніпулятивні. Останні кілька місяців їх озвучували люди Коломойського. Говорили про погану економіку та комунікацію. Після зміни Кабміну до якісної комунікації так і не прийшли, а економічної складової в новому уряді взагалі немає.

Зеленський остаточно зробив розворот у бік Коломойського?

– Є імовірність, що влада злякається кризи, в яку її тягне Ігор Валерійович. Проте жодна дія на це поки що не вказує.

Про що свідчить призначення Дениса Шмигаля?

– Про нього майже нічого не відомо. Можливо, його найкраща якість у тому, що не каже "ні". Від його заяв віє популізмом. Насторожує, що уряду не потрібні високі зарплати. Завжди так складалося, що люди, які відмовляються від гідної платні, потім живуть у маєтках у Кончі-Заспі.

Шмигалю закидають зв'язки з Ахметовим. Це перебільшення. Працював менеджером на Західенерго, але навряд його посада передбачала навіть особисту зустріч із Рінатом Леонідовичем. Шмигаль, скоріше, людина Коломойського. Має тісні контакти з Ігорем Палицею (колишній голова Одеської ОДА, народний депутат. – Країна), довіреною особою олігарха.

Бачу в уряді зміну риторики в бік коаліції антимайдану і так званих міцних господарників. Повертаються кадри, які несуть "русский мир" в економіці. Відсторонюють людей із прозахідними поглядами. Це лякає.

Але Шмигаль заявив, що готовий до співпраці з МВФ.

– Через початок кризи і "чорний понеділок", коли обвалилися ціни на нафту, зрозуміли, що не пропетляють. Раніше розраховували залучити інвестиції без МВФ, зараз бачать, що це неможливо. У ЗМІ говорили, що Кабмін сподівався продати Дональду Трампу компромат на його конкурента на виборах Джо Байдена за якісь гарантії від США. Це божевільна ідея. Але з огляду на некомпетентність влади, можна припустити, що думали над цим.

Такі скажені ідеї, звісно, не працюватимуть. Коли Кабінет міністрів побачить, що вибір є тільки між МВФ і дефолтом, сподіваюся, переможе здоровий глузд. Ми втратили довіру партнерів. Вони чекають на дії. Треба реалізувати програму співпраці. Ухвалити "антиколомойський закон" (про заборону передання націоналізованих банків колишнім власникам. – Країна) та зберегти попередні напрацювання у реформуванні країни.

Які шанси на ухвалення закону щодо неповернення банків?

– Це ключове питання для співпраці з Міжнародним валютним фондом. Націоналізація Приватбанку була частиною програми. Не можемо допустити його повернення. В очах інвесторів це здаватиметься жахливим. Мовляв, вони дають нам кошти на реформи, а ми віддаємо їх якомусь дядьку.

Треба притягти Коломойського до відповідальності за виведення коштів із банку. Хоча зараз українська судова система на це не спроможна. Якщо ж він хоче компенсацію, давайте залучати міжнародний аудит. Але українські парламентарії не бажають цього. Бо всім зрозуміло, що аудит не задовольнить вимог олігарха.

Коломойський перетворюється на українського Пабло Ескобара. Є найбільшим ризиком для держави і самого Зеленського. Важливо, щоб президент це зрозумів.

На посаді залишився Арсен Аваков – міністр внутрішніх справ із 2014 року.

– Зеленський може боятися повстання народу. Бачить в Арсені Борисовичі того, хто зможе його придушити.

Склад уряду відповідає викликам?

– Ключові – наближення світової фінансової кризи та необхідність спів­праці з МВФ. Для вирішення цих проблем Кабмін підібрали не найкращий. Та міністрам достатньо діяти адекватно. Навіть вони зможуть це за відповідного наказу Зеленського. Не знаю, скільки часу президент ще реально зможе і захоче щось вирішувати. Вже недалеко момент, коли його перестануть слухати – якщо не піде на відкритий конфлікт із Коломойським.

Коли Рада голосувала за новий уряд, кілька посад лишилися вакантні. Близько тижня не могли призначити міністра освіти та науки, економіки, енергетики та екології, культури. Зрештою заступники попередніх міністрів стали виконувачами обов'язків.

– Прогресивні люди розуміють, що їх можуть використати й викинути, як Гончарука. Будь-який уряд за п'ять місяців нічого не може показати. Наприклад, Макс Нефьодов (заступник міністра економіки у 2015–2019 роках, впроваджував систему електронних держзакупівель ProZorro. – Країна) очолив митницю. Долар упав, і надходження з неї знизилися, адже отримуємо податок з митниці у валюті. А на Нефьодова тепер ллють бруд. Жодна людина з гідністю та бажанням щось реально робити не піде на таку держслужбу.

Які небезпеки в такій кадровій політиці?

– На реальні реформи чекати не варто. Зараз подають у Раду законопроєкт змін у СБУ – це просто папір. Там немає змін. Служба безпеки – найбільша проблема для бізнесу, кошмарить його. Усі чекали, що Зеленський це вирішить.

Так само є ризик, що скасують реформи попередньої влади. Анонсують відкат у банківській сфері. Можуть скасувати зміни в корпоративному управлінні – ліквідувати наглядові ради в держкомпаніях. Днями звільнили Олександра Стародубцева, який обіймав посаду голови Національного агентства з питань державної служби. Він був одним із творців відкритої системи державних закупівель ProZorro.

Риторика влади щодо медичної реформи також свідчить про можливе повернення до старого. Колишній генпрокурор Руслан Рябошапка намагався реформувати прокуратуру. Це не сподобалося Андрієві Портнову (колишній заступник глави адміністрації Януковича. – Країна) – і Рябошапку звільнили.

Усе це суперечить духу реформ. Ми за крок від прірви.

Заміна уряду є сигналом про політичну кризу?

– Все летить у тартарари. Країна може рушити до дефолту. Через такий хаос виникає потреба в міцній руці. А це завжди корупція, автократія. Якщо такий запит з'явиться в українського суспільства, за три-чотири роки житимемо в країні умовного Авакова.

За звільнення уряду Олексія Гончарука та генпрокурора Руслана Рябошапки фракція партії "Слуга народу" не мала достатньо голосів без депутатів "Опозиційної платформи – За життя". Як це пояснити?

– "Слуга народу" користується такою риторикою з ОПЗЖ. Лякають "соросятами". Це узагальнена назва людей, орієнтованих на Захід. Говорять про теорії змови, світову закулісу та масонів. Це стає мейнстримом. Із 250 нардепів від "Слуги народу" 150 нічого не розуміють і сприймають таку пропаганду. Повторюють її.

21 квітня буде рік, як Володимир Зеленський переміг на президентських виборах. Як він змінився за цей час?

– Дуже втомився. Не має енергії. Хоче віддати президентство будь-кому на аутсорс.

У матеріалах суду у справі погроз життю президенту виявилося, що він власноруч написав заяву на депутатку від "Європейської солідарності" Софію Федину. Як це його характеризує?

– Коли людина приходить до влади, має обрати: або рейтинг, або реформи. Вам не аплодуватимуть, якщо реально впроваджуєте зміни.

Читали недавнє інтерв'ю президента The Guardian?

– Це зальот. Зі справжньої версії (на сайті глави держави опублікували відредаговану. – Країна) видно, що з нього насміхаються. Пів року після виборів західні партнери були в захваті від Зеленського. Очікували змін. Тепер українському президенту більше не довіряють. Це грає на руку Росії. Будь-яке його намагання щось зробити у протистоянні з агресором на зовнішньому фронті буде натикатися на скептичне ставлення світу.

Як падіння цін на нафту майже на 30 відсотків вплине на світову економіку?

– Це стало шоком, який перевів ситуацію зі стану невизначеності до кризи. Від цього страждатиме економіка Росії. Зараз вона має суттєвий запас міцності. Але не факт, що його вистачить на всю нафтову війну, яку росіяни самі ж почали.

Що порадите українцям?

– Починається турбулентний період, який триватиме півтора-два роки. На цей час варто відмовитися від великих покупок, валютних кредитів, намагатися більше заощаджувати.

Як криза вплине на світ?

– Ударить по всіх. Останні 10 років будь-які проблеми "заливали" дешевими грошима. Ці методи перестають діяти. Вони створили ризики. На дешевих фінансах роздулися багато бульбашок. Переважно активи на фондовому ринку чи нерухоме майно. Це продукує нерівність. Уперше за багато років нове покоління в Європі та США може дозволити собі менше за їхніх батьків. Отримуємо ліву молодь по всьому світу, популістів у політиці.

Тепер бульбашки активів поздуваються. Це може піти на користь світовій економіці. Криза – боляче, але завжди оздоровлює.

Зараз ви читаєте новину «"Реформ не буде. Зеленський обрав Коломойського"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 65
Голосування Чи варто проводити фінал Ліги чемпіонів без глядачів?
  • 1) так, це краще, ніж взагалі не грати
  • 2) ні, ліпше уже залишити трофей нерозіграним
Переглянути
Погода