1. На початку березня Роб Ешман, редактор американського видання Jewish Journal запропонував вимірювати антисемітизм у ґібсонах. Одиницю виміру назвав на честь актора й режисера Мела Ґібсона. 2006 року, хильнувши зайвого, той звинуватив євреїв у всіх війнах на світі. Недавнє зізнання кутюр'є Джона Ґальяно у любові до Гітлера Ешман оцінив у чотири ґібсони. У 5 - слова засновника порталу WikiLeaks Джуліана Ассанжа про те, що єврейські злодії збираються знищити його сайт. Найвищий рівень антисемітизму - 10 ґібсонів - стабільно мають ісламістські організації ХАМАС та "Аль-Каїда".
2. Вимірювати якість українських вечірок в Олексіях Дівєєвих-Церковних пропонує київська журналістка Марина Арсьонова. Каже, екс-телеведучого можна побачити на будь-якій світській події.
- По роботі регулярно відвідую різні заходи - відкриття виставок, прем'єри фільмів тощо. Майже на кожному бачу Олексія, - розповідає Марина. - Спитала якось: чим ви займаєтеся по життю? Сказав, що працює кінопродюсером. Але, схоже, це для нього лише хобі - основний час забирають вечірки.
Якщо на захід приходить один умовний Дівєєв-Церковний, можна вважати, що він провалився. Якщо 20 і більше - успішний.
3. Американський журналіст Келлен Мерфі 1997 року запровадив одиницю виміру слави - воргол. Пояснив: американський художник Енді Воргол казав, що в майбутньому кожна людина матиме свої 15 хв. слави. Відповідно, про того, хто був знаменитий упродовж 1 год., можна сказати - на нього припало чотири ворголи. Успіх деяких осіб вимірюється кіловорголами та мегаворголами. Слово також увійшло в американський сленг в іншому значенні - часовий проміжок у 15 хв.
4. У 1970-х вимірювати жіночу красу в єленах пропонував американський фантаст Айзек Азімов. Сам вигляд обличчя давньогрецької красуні Єлени Троянської "спускав на воду тисячі кораблів", ідеться в одному із середньовічних текстів. Стандарт краси, за Азімовим - мілієлена, тобто одна тисячна вроди Єлени. Цієї одиниці достатньо, щоб спустити на воду один корабель. Письменник також припускав, що деяких осіб або речі можна оцінити у мінус єленах. За його словами, такі "змушують кораблі тонути, а годинники - зупинятися".
5. Науковці Кембриджського університету в 1920-х жартома визначали щільність потоку інформації в діраках. Тамтешній аспірант Пол Дірак - один із майбутніх засновників квантової механіки й лауреат Нобелівської премії з фізики 1933 року, мав звичку надто ретельно добирати слова. Відтак, говорив дуже повільно. Колеги порахували: один дірак відповідає потоку інформації зі щільністю одне слово на годину.




















Коментарі