"Путін у Росії не міг не з'явитися. Це був вибір на генетичному рівні"

Кремль щоразу далі посуває межу дозволеного і поводиться нахабніше. Диктатора зупинить тільки неминучість кари. Його неможливо вмовити чи переконати, – говорить психіатр Джеймс Феллон

Ви досліджували поведінку авторитарних лідерів і диктаторів, зокрема – Володимира Путіна. Що можете розповісти про нього?

– Мої висновки гіпотетичні. Не бачив знімків томографії його мозку, не говорив із ним. Прочитав доступні книжки про Путіна. Говорив з багатьма, хто знав його – з російським опозиціонером Гаррі Каспаровим, президентом Віктором Ющенком і його дружиною, шістьма екс-лідерами країн Східної Європи, артистами і режисерами.

Мене хвилює – Путін соціопат чи психопат? Єдиний спосіб це виявити – особисто поговорити. В обох випадках люди можуть бути маніяками і вбивцями, вправно маніпулювати і використовувати інших. У них спільні риси – балакучість, чарівність, зарозумілість, безпардонна брехливість, підступність, відсутність співчуття, безвідповідальність, імпульсивність, гіперсексуальність чи, навпаки, асексуальність. Багатьох вирізняє жахливий художній несмак, садизм, прекрасна пам'ять та інтелект.

Але головна відмінність у тому, що соціо­пати відчувають, що коять аморальне. Психопати – ні, тому небезпечніші.

Психопат може вважати, що зайняти чиєсь місце на парковці – найгірше, що можна зробити. А вбити когось – дрібниця. Коли психопата спіймають на брехні, він себе не викаже знервованістю, бо не відчуває провини. А соціопат має моральні переживання, відчуття тривоги і каяття.

У психопатів орбітофронтальна кора – пов'язана з мораллю – недорозвинена з раннього віку або придушена згодом. Імовірно, пережили сильні знущання у віці до 10 років.

Соціопата можна загнати в кут, змінити. А психопата не залякати, не вилікувати і не переконати. Ви можете або втекти і сховатися, або вбити чи ізолювати його.

 

До якого типу патології ближчий президент Росії?

– У нього є більшість ознак соціопата. Але демонструє і класичну поведінку психопата. Також має комплекси Наполеона і меншовартості – низенький, щупленький, якого сильно ображали в дитинстві.

Багато лідерів мають риси нарцисизму і психопатії. Це не означає, що всі вони нарциси чи психопати. Зазвичай у них надзвичайно багато енергії. Не має значення, це Трамп, Путін чи Пол Пот (камбоджійський комуністичний диктатор, який влаштував геноцид власного народу в 1975–1979 роках. – Країна). Ти маєш щодня протягом років бути сповненим енергії. Нарцисизм дає багато сил.

Ці риси, яких немає у нормальних людей – частина вимог до цієї роботи. Творять харизму, через яку ми ними захоплюємося і вибираємо. Хочемо бачити їх по наш бік. Навіть, якщо це зловісний персонаж. Прагнемо, аби захистив. Такі лідери очолюють і недемократичні системи, і демократичні. Але в останніх є засоби стримування, аби не наробили шкоди.

Як можете охарактеризувати поведінку Путіна?

– Він типовий хижак, який внутрішньо відчуває чужі слабкі місця і використовує це. Де можна обдурити, пропонує приманку і "розводить". Коли бачить, що комбінація не проходить, то розвиває гру. Якщо не бажаєте з ним грати – вбиває. Йде ва-банк, бо ви йому більше нецікаві. Просто залишити у спокої не може. Хочете знати, як до нього дістатися? Діє лише жорстка сила.

Чому суспільства обирають собі тиранів у владу?

– Через минуле. Серед народжених у США темношкірих статистика убивств і зґвалтувань удесятеро вища, ніж серед білих американців. Це наслідок сотень років рабства їхніх предків.

Це епігенетика (наука про спадкові зміни в генах. – Країна). Наприклад, якщо з когось довго знущалися, принижували, гени лишаються ті ж, але проявляються інакше.

Особливо – відповідальні за поведінку.

Коли велика група людей багато років жила в рабстві чи тиранії, вона стане значно агресивніша і пасивніша. Це дві сторони однієї медалі. Людина природно реагує на агресію так – ховається від сильнішого чи б'є слабшого. Цю пасивність називають ще "прищеп­леною безпорадністю".

Для змін на генетичному рівні потрібен потужний вплив зовнішнього середовища протягом щонайменше трьох поколінь. Тобто десь років 80. У випадку росіян – це 300 років кріпацтва й царської деспотії та 70 років радянського тоталітарного експерименту.

Хороша жінка задля власного виживання і дітей може обрати поганого чоловіка. Його агресивність мала б захистити від ворожого середовища. Так само в Росії утворився прошарок тих, хто мав бути або дуже агресивний, або дуже пасивний, щоб вижити в умовах гноблення. Це була раціональна для виживання стратегія.

Це пояснює, чому росіяни вибрали сильну руку тиранії і зневажають м'якість демократії. Також – їхню агресивну щоденну поведінку. У демократичний спосіб обрали собі тирана 20 років тому. Це був вибір на генетичному рівні. Путін у Росії не міг не з'явитися. Якби не він, знайшли б подібного.

Більшість українців жили з росіянами 300 років у царській деспотії і 70 років – у радянській. Чому скидаємо своїх потенційних диктаторів?

– Бо маєте інші гени. У вашій нації багато тих, хто генетично опірний до тиранії.

Коріння більшості росіян – з Азії. Це колишні кочівники, мисливці, грабіжники. Жили в добре структурованих великих групах із численим бюрократичним апаратом. Так було, наприклад, у монголо-татар.

Водночас багато українців походять від пастухів і землеробів – миролюбних індивідуалістів. Можете захищати себе, але не нападати, руйнувати і грабувати.

Дослідження останніх років показують, що більшість жителів Західної Європи походять від тих, хто три-сім тисяч років тому вийшов із теренів сучасної України. Ці люди йшли з Близького Сходу, заселяючи нові території. Це пояснює більшу генетичну близькість українців з європейцями, ніж росіян.

 

Як українці найбільш ефективно можуть протистояти російській агресії?

– Подивіться на фінів. Цей маленький народ уміє домовлятися в своїй спільноті. І такий войовничий, що зміг протистояти радянському гіганту під час Зимової війни 1940 року.

Перемогти можна, уклавши надійні й тривкі союзи з такими самими, як ви. Мати спільну мету. США чи країни Західної Європи – суспільства, що виникли з тривких союзів індивідуалістів заради кращого завтра.

Не можете легко перемогти росіян. Апелювати до їх раціонального – малодієво. Це – орда. І вони значно жорстокіші й безжальніші за вас. Варто об'єднатися між собою і з західними країнами й дати хулігану такого прочухана, щоб більше не пхався.

Які найкращі інструменти, щоб залікувати травми тоталітарного минулого, які заважають нам взаємодовіряти і єднатися?

– Створювати ширші, глибші, тісніші зв'язки з однодумцями – горизонтальні й вертикальні. Багато рішень слід приймати самому, критично думати, мати силу волі, не опускати рук і робити зміни навколо себе. Треба говорити з оточуючими, пояснювати. Важливий особистий добрий приклад.

Великі частини України були знелюднені й заселені росіянами, зламані тоталітарним минулим. Там слід особливо багато працювати. Із кожним новим поколінням зв'язки з травматичним минулим і його шкідливий вплив будуть все менші. Час – лікує навіть гени.

"Навіщо нам планета, якщо на ній не буде Росії", "У випадку ядерної війни ми попадемо в рай, а вороги просто здохнуть" – кілька останніх заяв глави Росії. До чого це?

– Нагадує те, що говорив Гітлер: "Якщо німці не будуть достатньо сильні, щоб виграти війну, то хай помруть". Подібне говорив Пол Пот про камбоджійців. Такі слова поширені серед тиранів ХХ століття. Це стадія, коли вони публічно зізнаються, що готові на божевільні вчинки. Це дуже небезпечно. Навіть, якщо блеф. У нормальної людини не виникає думок про масове знищення. Це перші ознаки, що диктатор веде країну до катастрофи.

Західні ж лідери поводяться, мов Невілл Чемберлен (прем'єр-міністр Великої Британії 1937–1940 років. – Країна). Той здавав крок за кроком цінності й інтереси перед Гітлером, щоб уникнути великої війни. А це зробило її ще кривавішою.

Путін щоразу далі посуває межу дозволеного і поводиться нахабніше. Захід сильніший за нього, але не має волі застосувати силу. Мовляв, давайте дамо шанс, поговоримо. Путін це розуміє як слабкість. Диктатора чи вбивцю зупинить тільки неминучість кари. Кажуть, він найбагатша людина в світі. І тримає гроші на Заході. ЄС і США можуть пригрозити забрати ці статки, щоб "приземлити" його.

Коли рейтинг Путіна упав до 60 відсотків 2014 року, він пішов на анексію Криму і війну на Донбасі. Зараз його підтримка близька до цієї позначки. Це може призвести до нової агресії проти когось із сусідів?

– Ризик є. Але в тривалій перспективі йдеться про дещо більше.

Путін плекав багато років свій міф про "Велику Росію", "русский мир". Використовує тугу за імперією, православною церквою, яку перетворили на відділ ФСБ. Пропаганда показує бойовиків на Донбасі, мов містичних воїнів із Русі, варягів. Це зв'язок із давньою Скандинавією. Підсвідомо він розуміє, росіяни – нащадки монголів, Азія. Але хоче бачити Росію частиною давньої Європи. Пов'язаність із цією цивілізацією лежить через Київ. Тому в російському міфі мусить бути Україна.

Подібним чином будували національну міфологію Гітлер і Сталін, сучасні мусульманські терористи. Для цього беруть стародавні тексти про недосяжне минуле і перекручують їх до непізнаваності. Так, щоб вони підкріплювали їхню ідеологію.

Путін справді має вірити у витворений ним міф, щоб наповнити змістом божевільні дії останніх років. Придумав теорію про зраджену Росію. Мовляв, вона відкрилася Заходу після 1991 року й пішла на поступки, а з нею повелися несправедливо. В його уяві агресор – Захід, а він лише відновлює справедливість і "велич" Росії. Так думав і Гітлер про наслідки Першої світової війни для Німеччини.

З якими диктаторами можете його порівняти?

– Має щось від Сталіна. Не дивно, що захоплюється ним. У його уяві – це велика постать. Гірше, що цю думку насаджують росіянам.

Іде в ногу з часом і використовує досягнення цивілізації. Наприклад, його машина пропаганди працює з соцмережами. У цьому нагадує джихадистів.

×