– Нам треба запроваджувати свої, нові українські традиції, в тому числі й нові українські звання. Заміна "молодшого лейтенанта" на "хорунжого" повністю відповідає українським традиціям і структурі військових звань країн НАТО, – заявив президент Петро Порошенко 28 липня. Того дня представляв у Міністерстві оборони нову форму для військових.
"Армії країн світу мають свої історичні військові звання, – пише Олена Богун у статті "Чи потрібні українській армії хорунжі та бригадні генерали" на сайті газети "Ділова столиця". – Скажімо, у Німеччині є обер-єфрейтори, унтер-офіцери, гаупт-фельдфебелі, у Данії – констеблі, капрали, майстер-сержанти, у Словаччині – ротні, ротмістри, сотники. Хоча звання молодший лейтенант є в багатьох арміях НАТО – Бельгії, Ісландії, Греції, Італії, Канаді, Франції тощо. У деяких країнах, скажімо у Великій Британії чи Люксембурзі, є звання другий лейтенант. В армійській ієрархії Іспанії, Португалії чи Норвегії цьому званню відповідає прапорщик, у Польщі та Чехії – підпоручник, у Хорватії, Словаччині та Словенії – поручник"
Які звання потрібні українському війську
Отаман
"Батько людей" – з тюркської мови. Кочовики називали так найстарших представників роду. За іншою версією слово походить від німецького Нarter Mann – "міцна людина". З XVI ст. отаман – виборний або призначений ватажок козацького війська.
Головний отаман військ УНР – головнокомандувач усіх військових формувань в Українській Народній Республіці. 1918-го на цю посаду був призначений Симон Петлюра. Формально обіймав її навіть після того, як Україну остаточно захопили більшовики, а сам мусив виїхати за кордон. 1926-го Петлюру застрелили у Парижі. Наступника не призначили.
Під час національної революції 1917–1920 років отаманами називали ватажків повстанських формувань.
Осавул
Слово тюркського походження: від "яса" – "закон". 1576 року чин осавула у козацьких військах ввів польський король Стефан Баторій.
"Есаулы были: генеральные, полковые, артиллерийские и сотенные, – пише 11-й том "Энциклопедического словаря Брокгауза и Ефрона", виданий у Санкт-Петербурзі 1894-го. – Первые, которых было два на все малороссийское войско, имели обязанностью объезжать и инспектировать полки, а в военное время командовали частью войска или, при отсутствии верховного начальника, всем войском. Полковой есаул был старшиной в полку. Артиллерийский – состоял в ведении генерального обозного и присутствовал в канцелярии генеральной артиллерии. Сотенный есаул исполнял в каждой полковой сотне должность, соответствующую нынешней поручицкой".
Хорунжий
Обороняв полковий прапор – хоругву. Посада запроваджена у ХІV ст. у Польщі, з XVII ст. – у козацькому війську. Звання хорунжий було в усіх українських військових формуваннях ХХ ст.: Січових стрільців, Української галицької армії, армій Української Народної Республіки та Української Держави, Української повстанської армії.
Кервавилось серденько
В хорунжого Осипа,
Як нам з очей зникала
Та Золотая Липа.
Кервавилось серденько,
Не тихло на хвилину,
Бо в Бережанах кидав
Коханую дівчину, –
йдеться у стрілецькій пісні "Як з Бережан до кадри". Написана у жовтні 1916 року. Золота Липа – ліва притока річки Дністер, вздовж якої тривали важкі бої між російською та австро-угорською арміями. За останню і воювали Українські січові стрільці. Хорунжий Осип – уродженець Турки на Львівщині Осип Теліщак. Окрім бойових подвигів, прославився серед товаришів любовними пригодами.
В Україні живуть 1277 осіб із прізвищем Хорунжий, згідно із сайтом nomer.org. Зокрема Володимир Хорунжий – джазмен і продюсер, автор музики до 40 голлівудських фільмів.
У польській армії звання хорунжий існує дотепер.
Бунчужний
Охоронець бунчука і командир частини козацького війська. "Попереду бунчужний ніс бунчук, а слідом з шапками під пахвою ішли полковники, курінні отамани і сотенні з перначами чи значками в руках, кому було що по стану положено", – описує Петро Панч урочистий похід гетьмана Богдана Хмельницького в історичному романі "Гомоніла Україна", вперше виданому 1954-го.
Бунчук – це дерев'яний держак, нагорі якого закріплена золота куля, а під нею – кінський хвіст. В Османській імперії ХV ст. він був символом найвищої влади. Перед візиром несли бунчук із трьома хвостами, а перед султаном – із сімома. Звичай перейняли в Речі Посполитій. Згодом його почали використовувати і запорізькі гетьмани.
Ройовий, чотовий, сотник і курінний
На Запорожжі очолювали рої, чоти, сотні та курені. Рій – це загін до півтора десятка козаків, чота – кілька десятків осіб, сотня – до 250, курінь об'єднував кілька сотень. На Січі було 38 куренів. Більшість брали назви на честь місцевостей, з яких родом їхні засновники: Дінський, Канівський, Переяславський тощо.
"Всі нинішні звання в армії – це спадок СРСР. Але більшість із них запозичені з інших мов. Наприклад, лейтенант і сержант – із французької, майор – з іспанської, капітан і генерал – із латині. Звісно, можна повернутися до коренів і запровадити у ЗСУ військові звання, уніфікувавши їх зі званнями
історичних збройних формувань України. Але ті мали різну кількість військових звань – від 13 у військах Центральної Ради до 18 в Українській галицькій армії. Яку систему брати за основу?"
Микола СУНГУРОВСЬКИЙ, 64 роки, директор військових програм Центру Разумкова
2 
1
Коментарі