Вівторок, 25 серпня 2015 12:05

"Немає прецеденту, щоб митника посадили. Тому основна реформа тут – кримінальна відповідальність"

У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ НЕ ПОВИННО БУТИ НІЯКИХ НЕОБЛІКОВАНИХ ПІЛЬГ. БО КОЖНА ПІЛЬГА – ЦЕ КОРУПЦІЯ, – КАЖЕ ЕКОНОМІСТ РОСТИСЛАВ СЛАВ'ЮК

Американський журнал The Economist стверджує, що українська економіка падає найшвидшими темпами: валовий внутрішній продукт за рік – з квітня 2014-го по квітень 2015-го – знизився на 6,5 відсотка. Тоді як у Лівії – на 6,4, у Макао – на 6, у Гвінеї – на 5,5. Це через війну?

– Причина не в цьому. Якраз завдяки війні ми могли б мати приріст. Військова промисловість потребує не лише швидкої перебудови, а й цілодобової роботи. ­Потрібно реструктуризувати ВПК, змінити менеджмент. За рік-півтора доведеться зробити те, що не робили з 1991-го. Армія споживає дуже багато – одяг, їжу, зброю, техніку. Крім збройних заводів, мають запрацювати швейні, харчові, машинобудівні підприємства. Це – купа робочих місць, товарів і податків. Коли бойові дії тривають в окремих областях, а решта країни може трудитись – з'являється шанс швидко перебудувати економіку.

Нині ні податкова, ні митна, ні соціальна системи не реформуються. А вони – ­базові. Маємо напівсоціалістичне, напівкапіталістичне соціальне забезпечення. Саме нереформування дає такі погані ­показники. Воно ж породжує і заохочує корупцію.

Які саме реформи тут потрібні?

–?Живемо в країні, де митниця не фіксує руху товару і не збирає коштів для бюджету. Це структура, яка працює на себе. Немає прецеденту, щоб митника посадили. Тому основна реформа тут – кримінальна відповідальність: до 25 років позбавлення волі – за контрабанду й хабарі. Це один із найбільших державних злочинів – розкрадання бюджету. А митники його грабують.

Друга реформа тут – запровадження повного електронного обліку руху товарів. Їх треба сканувати, а не в ручному режимі оглядати й рахувати.

І третє – спільний контроль. Скільки разів поляки пропонували його українським митникам. Наша сторона відмовлялась.

  Ростислав СЛАВ’ЮК, 56 років, економіст.  Родом із Волині. Батько – бухгалтер, мати – економіст. Випускник економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидатську й докторську захистив у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Завідувач кафедри Університету банківської справи Національного банку. Доктор економічних наук, професор. Мав пропозиції працювати в команді президента Віктора Ющенка, пізніше – у Партії регіонів. Принципово не йде в політику. Багато років паралельно викладав в університеті польського міста ­Катовіце. Веде ”Сайт Ростислава Слав’юка”. Дружина Людмила – професор ”Львівської політехніки”, доктор економічних наук. Мають дві дочки. 21-річна Мар’яна вивчилася на банкіра. 28-річна Наталія закінчила Київський університет банківської справи. Кандидат економічних наук
Ростислав СЛАВ’ЮК, 56 років, економіст. Родом із Волині. Батько – бухгалтер, мати – економіст. Випускник економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидатську й докторську захистив у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Завідувач кафедри Університету банківської справи Національного банку. Доктор економічних наук, професор. Мав пропозиції працювати в команді президента Віктора Ющенка, пізніше – у Партії регіонів. Принципово не йде в політику. Багато років паралельно викладав в університеті польського міста ­Катовіце. Веде ”Сайт Ростислава Слав’юка”. Дружина Людмила – професор ”Львівської політехніки”, доктор економічних наук. Мають дві дочки. 21-річна Мар’яна вивчилася на банкіра. 28-річна Наталія закінчила Київський університет банківської справи. Кандидат економічних наук

Бюджет України зараз має становити не менше трильйона гривень, а не 600 міль­ярдів, як є. Адже близько 50 відсотків економіки – в тіні. Половина податків не сплачується. Кілька мільйонів людей працюють за наймом без договору. Вони не роблять відрахувань у Пенсійний фонд. Це "шабашники" – підмалював, поремонтував, доглядав старшу людину. А потім їм настає час отримувати пенсію. За чий рахунок вона буде? Завдяки людям, які працювали офіційно.

Селянин обробляє кілька гектарів, однак податку не відраховує. Лише символічну плату за землю. Дрібні господарства здають по кілька тонн зерна. По селах їздять якісь фури, скуповують, перепродують. Де сертифікат, де облік? Касовий апарат має бути, хоч би що людина продавала. У системі перевезень пасажири не обліковуються. Ніяких електронних квитків. Це все – гроші в тіні. Тут для держави – клондайк. Це і є реформа в податковій системі. Кожен повинен мати свою ставку податку. З огляду на це, нині в нас немає держави, а лише мережева структура. Там підприємство, там – корупціонери, там – волонтери, тут – шабашники.

У соціальній сфері не повинно бути ніяких необлікованих пільг. Починаючи з безкоштовного проїзду і до субсидій "учасникам Куликовської битви". Треба замінити їх реальними грошима – ­додати до ­зарплат і пенсій. Тоді в бюджеті з'являться величезні кошти. Бо кожна пільга – це корупція. Адже будь-якій структурі, щоб отримали компенсацію за перевезення пасажирів-пільговиків, треба йти у владні кабінети.

Саме знищення "тіні" має наповнити бюджет і дати гроші на погашення зовнішніх боргів, підвищення зарплат і пенсій?

– Так. Якщо підняти зарплати – бюджет наповниться автоматично. Бо не олігархи наповнюють його, у них все є. Населення купує крупи, овочі, майонез, взуття.

На руках в українців сьогодні близько 90 мільярдів доларів. Це не просто багато – це дуже багато. І при цьому просимо в Заходу кілька мільярдів кредиту. Ці тіньові гроші просто крутяться – замість того, щоб бути в банківській системі. Вони є в тих, хто працює на митниці, в судах, прокуратурі. Людина за кілька мільйонів купує будинок, а її не питають: звідки гроші? Їх несуть готівкою. Вона не обліковується. А мають бути рахунки, перекази.

Корупція і тінь посилюють розшарування населення. Це може призвести до нових революцій. Одні не мають чим оплатити комунальні послуги, а інші купують яхти, вертольоти, дорогущі автомобілі. Це катастрофічно небезпечно. От цього року, за статистикою, споживання скоротилося на 30 відсотків. Хоча я кажу про реальні 40. Всі економісти світу знають: якщо споживання зменшується на 30 відсотків, то ВВП впаде на стільки ж. Бо і вироб­ництво скоротиться.

Владі не можна було навіть думки допускати, що люди якось виживуть на півтори тисячі гривень на місяць, тоді як хтось за стільки ж вечеряє. Падіння споживання на 30 відсотків – це збідніння найбідніших, а не багатих. У всі роки було так: інфляція – девальвація – ­індексація. Зараз – ніякої індексації. Економія на простих людях – це фатальна помилка. Недооцінили ступінь бідності населення і злякалися олігархів. Протестів уже не буде. Можновладців виноситимуть із кабінетів.

Цю зиму українці перетерплять. Навесні буде соціальне загострення і почнуться зміни. Бо деякі сфери просто почнуть тріщати. Наприклад, люди масово не платитимуть за комуналку. А в усіх майно не конфіскуєш і всіх не посадиш.

Реальне покращення настане не раніше 2017 року.

Підняти зарплати держава може бюджетникам. А як змусити приватну фірму більше платити своїм працівникам?

– Має бути законом визначена мінімальна погодинна оплата. У США вона не може бути нижча за 8 доларів на годину. Більше нічого вигадувати не треба.

У нас робітник отримує 2 тисячі гривень, а провідний менеджер цього підприємства – 20 тисяч. У Німеччині вважають: якщо найбільша зарплата всемеро перевищує найнижчу – це загроза соціального вибуху. Якщо власник їздить Lexus'ом, а прибутковість фірми і зарплата працівників низька – він автоматично потрапляє під слідство. Такі норми є й у нашому законодавстві. Та воно не виконується.

Одночасно слід запровадити кримінальну відповідальність за зарплати в конвертах. Є близько 50 методів виявлення необлікованих доходів. Усе має йти через касові апарати й оподатковуватися. Кожна торгова точка повинна мати офіційне місце реєстрації та офіційних працівників. Торгівлю не треба утискати, але не можна дозволяти працювати несанкціонованим точкам. Стихійна торгівля – це хвороба суспільств, які прагнуть видряпатися з біди. Як тільки в країні починає налагоджуватися життя – стихійні ринки й точки-наливайки щезають. Це мало початися 1991-го й закінчитися 1997 року, однак триває досі. Бо підлітковий вік нашої економіки продовжився.

Конкуренція десяти магазинів в одному провулку сприятиме зниженню цін?

– Про зниження цін треба забути. Шлях один – піднімати доходи. 1929 року Ford у Сполучених Штатах Америки коштував 400 доларів. Відколи існує світ, стільки ціни йдуть угору. Не треба цього боятися. Але й зарплата має збільшуватись до середньоєвропейської.

В яких галузях економіки Україна найперспективніша?

– Нашими сільгосппродуктами можна нагодувати половину Європи. Але немає де їх зберігати: майже відсутні сучасні складські приміщення, морозильники – для овочів, фруктів, м'яса. Система зберігання – це бізнес, що дає дуже швидкі доходи. Прибутки будуть шалені. Загалом в аграрний сектор України інвестувати можна більше, ніж у всю Європу разом узяту.

Друга сфера – транспорт. Але щоб він розвивався, потрібні якісні дороги.

Третій напрямок – система комунального господарства і забезпечення різними побутовими послугами. Мають бути невеличкі фірми з кваліфікованим електриком, сантехніком, а не дядьки без гарантій. Комунальна сфера потребує інвестицій десь на 170 мільярдів доларів. Але повертатимуться вони дуже швидко.

Зараз ви читаєте новину «"Немає прецеденту, щоб митника посадили. Тому основна реформа тут – кримінальна відповідальність"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 519
Голосування Чи можливий мир на Донбасі за "формулою Штайнмаєра" (вибори+відведення військ+амністія бойовиків+особливий статус Донбасу)?
  • Так, пора закінчувати війну любими способами
  • Ні, мир буде тільки після перемоги
  • Потрібно далі проводити переговори та залучити до них США
  • Війна в Україні закінчиться тільки після повернення Криму
  • Ваш варіант (у коментарях)
Переглянути
Погода