"Не може ЄС пустити Україну у вільне плавання. В умовах глобалізації – це буде згубно для Європи"

На лаві підсудних у Гаазі Володимира Путіна не побачимо. Його судитиме історія, – каже політолог-міжнародник Пітер ЗАЛМАЄВ

Чому Сполучені Штати Америки наполягають на проведенні виборів на нині окупованій частині Донбасу?

– Усі сторони зайшли в глухий кут. Москва, яка стоїть за сепаратистами, і Київ звинувачують одне одного в порушенні Мінських домовленостей. Кожна сторона наголошує – вогонь відкриває противник. Затягування і в підсумку замороження конфлікту має дедалі вищу ціну для всіх. Але найбільшу – для населення Донбасу. Зубожіле, відрізане від світу, воно живе під постійною загрозою ескалації конфлікту, під впливом безперервної інтенсивної українофобської антизахідної пропаганди.

Можливість повернення цих територій до решти України з кожним місяцем тане на очах. Одночасно з мілітариза­цією регіону вимальовується перспектива невизнаної ніким сірої зони, де процвітатимуть контрабанда і бандитизм. Мета цього – дестабілізація України та безпеки регіону в цілому. Це б'є і по Росії, враховуючи постійну ротацію найманців. Повертаючись, вони поповнюватимуть лави криміналітету або воєнізованих, націоналістичних формувань. Безпека Заходу теж під загрозою, хоча не такою прямою. Доки питання з Донбасом неврегульоване, відносини з Москвою перебуватимуть у стані холодної війни. А без Російської Федерації неможливо встановити безпеку в кількох регіонах. Зокрема, в Сирії, біженці звідки заполонили Європу. В Афганістані, Нагірному Карабаху, Грузії, Молдові.

Тому Захід тисне на Україну. Хоча проведення виборів зараз – це не вихід із ситуації. Страшно уявити, хто прийде до влади на Донбасі. До того ж вони можуть легітимізувати військових злочинців.

 

Як Україні вистояти під тиском?

– Не все залежить від України. З самого початку Москва ставила на те, що вона для Заходу вигідніший партнер у питаннях економіки та безпеки. Тому розраховувала – якщо після анексії Криму введуть санкції, з часом їх вдасться відіграти. За рік чи два. Вважали, що Брюссель не може собі дозволити холодну війну з Росією. Але прорахувалися. Європа продемонструвала неочікувану єдність. У цьому велика заслуга канцлера Німеччини Анґели Меркель.

Зараз Москва сильно тисне на західні країни. Працюють російські піар-компанії та агенти в Німеччині, Франції, Греції, Словаччині. З однієї сторони йде енергетичний шантаж, а з другої – спроби піді­рвати внутрішній лад країн. Наприклад, проти Меркель намагалися застосувати скандал із вигаданим зґвалтуванням дитини в Німеччині (у січні 2016-го російські ЗМІ розкручували історію про 13-річну російськомовну мешканку Берліна, яку нібито викрали і зґвалтували мігранти з Близького Сходу. – Країна). Партії Марі Ле Пен "Національний фронт" (французька праворадикальна націоналістична партія. – Країна) РФ надає безвідсоткові кредити. Так намагаються послабити та зруйнувати єдність Євросоюзу.

Ці процеси Україна не контролює. Президент Порошенко вміло апелює до західної думки у своїх виступах у США, ЄС. Але настає момент, коли його заклики підтримати Україну стають схожі на дії хлопчика, який кричав про вовка. Його перестають слу­хати. Постійно говорить: Україна бореться не лише за свою незалежність, а й за всю Європу, є форпостом проти недемократичної Росії. Це вже не сприймається так, як два роки тому. Отже, Україні слід наводити лад у власному домі. Розбиратися з найбільшою проблемою – корупцією, розвивати державні інститути й зміцнювати армію.

Як побороти корупцію?

– Кожна країна має пройти свій індивідуальний шлях. Те, що було ефективним в інших, наприклад у Прибалтиці, може не спрацювати в Україні. Потрібно пробу­вати. За останні два роки прогрес є. Створили антикорупційні інституції. Зросла роль громадянського суспільства. Люди вже не мовчать. Факти корупції – на слуху.

Зараз Захід хоче дати шанс уряду Гройсмана зарекомендувати себе. Дострокові вибори не на часі. У Білому домі та Брюсселі це питання не розглядають. Такий крок ще більше дестабілізує країну. Але українці мають обережніше ставитися до популістських закликів. Зокрема, Міхеіла Саакашвілі. У Грузії під час другого терміну його президентства, починаючи з 2006 року, він зазнавав жорстокої критики міжнародних правозахисних організацій. Transparency International (міжнародна недержавна організація з боротьби з корупцією. – Країна) з року в рік критикувала Саакашвілі. Також у Грузії виконавча влада тиснула на законодавчу й судову, щоб проштовхувати свої інтереси. Принцип розподілу гілок влади було порушено. Тобто політики, які нині в Україні закликають боротися з корупцією, когось арештовувати, не завжди компетентні.

Яке значення має українське питання в теперішній американській президентській кампанії?

– Більше місця займають Близький Схід і внутрішня політика США. Але залишається формула: Росія – агресор. Це незаперечний факт. Про визнання суверенітету РФ над Кримом – навіть мови йти не може. Якщо тільки президентом не стане Дональд Трамп (мільярдер, кандидат від Республіканської партії. – Країна).

Він заявив, що Україна – сфера впливу Росії і не проблема для США. Те ж Трамп говорив про Сирію та Близький Схід. Вважає, що Вашингтон має згорнути свої військові бази в Німеччині, Японії. Це на руку Путіну.

Які шанси Трампа на президентство?

– У Республіканській та Демократичній партіях відбуваються спроби популістського повстання. Але в демократів ситуація нівелюється на користь кандидатки від істеблішменту Гілларі Клінтон. Її чудово знають. На політичному терені вона вже кілька десятиліть. Спочатку як активна перша леді, потім – сенатор від штату Нью-Йорк і держсекретар. Гра ще не закінчена, але вона змогла подавити бунт з ультралівого крила, представником якого є Берні Сандерс – ультраліберальний, соціалістичний сенатор від штату Вермонт.

У республіканців у виборчій гонці залишаються три кандидати: поміркований – Джон Кейсік, а також Тед Круз і Дональд Трамп. (4 травня Кейсік і Круз зняли свої кандидатури. Говоримо 27 квітня. – Країна). Останній, як і Сендерс у демократів, не є кандидатурою істеблішменту. Трамп непередбачуваний. Виголошував жінконенависницькі та проросійські заяви. За його перемоги у праймеріз (попередні вибори, на яких члени партії голосують за кандидата. – Країна), можливі різні сценарії. Навіть внутрішньопартійний бунт і розкол. Значні фігури у республіканців, на рівні губернаторів штатів, кажуть: голосуватимуть не за Трампа, а за Гілларі Клінтон.

Нині у США відбувається процес жорст­кої поляризації. З одного боку – ультраліві, з другого – ультраправі. Але Трамп виходить навіть за ці рамки. Це – ­по­пуліст та ізоляціоніст. Вважає, що Штатам варто згортати військову й економічну присутність у світі.

Гілларі Клінтон на дебатах говорила, що перезавантаження відносин із Ро­сією – можливе.

– Сигнал про перегляд стосунків між країнами надходить і при президенті Обамі. Росію запросили за стіл переговорів щодо Сирії. Хоча, скоріше, вона сама себе туди посадила. РФ має глибші історичні інтереси в Сирії, ніж Америка. Сирія – союзник Москви ще з 1970-х, коли при владі був Хафез Асад – батько нинішнього президента. Росія має там військову базу. Для неї ця країна – важливий стратегічний об'єкт.

Чи продовжить Євросоюз санкції щодо Росії?

– Європейці розуміють, що за два роки кардинально нічого на Донбасі чи в Криму не змінилося. Але окремі країни хотіли б переглянути політику санкцій. Одна з них – Угорщина. Її прем'єр-міністр Вік­тор Орбан у близьких відносинах із Путіним. Якби на те була його воля, санкцій уже не було б. Тривожні сигнали посилає Франція. Хитка ситуація з Нідерландами. Це насторожує. За продовження санкцій мають проголосувати всі країни Євросоюзу. Якщо проти виступить хоч одна – їх не буде.

Які аргументи наводитимуть для скасування санкцій?

– Передусім економічні. Сильний корпоративний інтерес великої індустрії. Нафтові компанії, попри падіння цін, хочуть відновити діяльність у Росії.

Болюче питання для Європи – біженці. За останній рік у ЄС зрозуміли, що Росія контролює їх потік. Багато потрапляють в Євросоюз через норвезько-російський кордон. У Норвегії знають: РФ допомагає біженцям перетинати його, навіть забезпечує для цього велосипедами (російські закони забороняють переходити кордон пішки. – Країна). Ситуація з біженцями підриває авторитет європейських політиків. Москва таким чином намагалася вплинути на Меркель. Розуміють – якщо вона перестане бути канцлером, без Німеччини єдність Європи у питанні санкцій зруйнується.

Єврокомісія запропонувала встановити безвізовий режим для України. Визнають, що ми просуваємося в реформах?

– Україна залишається однією з найкорумпованіших країн світу. Рішення щодо безвізового режиму скоріше має підбадьорити її громадян. Мали Майдан – народне повстання за європейські цінності, в які європейці зараз самі мало вірять. ЄС під загрозою. У країн-учасниць виникають сумніви щодо необхідності такого проекту. Україна ж з її ідеалістичним, навіть наївним уявленням про євроінтеграцію – свіжа кров для Європи.

Депутати польського Сейму передали у Міжнародний кримінальний суд у Гаазі рапорт про російські військові злочини на Донбасі. Це допоможе притягнути до відповідальності керівництво РФ?

– Це важливий документ. Але на лаві підсудних у Гаазі Путіна не побачимо. Поки живий, лишатиметься на волі й сидітиме у президентському кріслі. Його судитиме історія.

Нещодавно завершився процес у справі Олександра Литвиненка – колишнього агента Федеральної служби безпеки Росії. Його отруїли в Лондоні. Комісія визнала причетність Кремля до злочину. Але Велика Британія щодо Росії жодних кроків так і не зробила.

Чи може Захід припинити підтримувати Україну?

– Втома вже є. За два роки конфлікту її не може не бути. До того ж у Європі є низка власних проблем. Високий рівень безробіття в Італії, Іспанії. Економіка Греції кілька років дихає на ладан. Фактично застигла економіка Франції. Росія використовує це. Переконує через свої пропагандистські канали, що ці проблеми – наслідок розриву відносин із Москвою. Що уряди країн Євросоюзу, особливо Меркель, як і Порошенко – американські "агенти" і настав час "почати керуватися власними інтересами". Таким чином підривається цілісність європейського проекту, а заразом – рішучість окремих країн, учасниць ЄС, продовжувати підтримувати українську сторону в конфлікті з Росією.

Але Україна – частина Європи. Перестати допомагати – не в інтересах ЄС. Тому, незважаючи на ту ж корупцію, транші Міжнародного валютного фонду надходять і надходитимуть. Не може ЄС пустити Україну у вільне плавання. В умовах глобалізації та взаємо­пов'язаності економічних і політичних процесів – це буде згубно для Європи.

Які найімовірніші сценарії розвитку України у найближчі п'ять років?

– Україна має великий потенціал для розвитку сільського господарства. Гігантський людський – населення з високим рівнем освіти. Росте ІТ-сектор. Проблема з корупцією вирішиться, бо українське суспільство переконане: далі так жити не можна. Воно багато чого домоглося. Відстояло суверенітет своєї країни у боротьбі з нерівним противником – Росією. Тепер ітиме вперед.

×